та векселедателя в простому векселях, - і повертає йому або іншому сплачений та касирований (знищений) таким чином доміцілійований вексель.
Право доміціліювати весель належить виключно векселедателю (трассанту), так як тільки він має право обумовлювати вексель в його істотних частинах, до яких належить місце платежу. Після того, як векселедатель вказав місце платежу, ні одна особа, навіть він сам, не можуть змінити його.
У випадку відмови доміціліата сплатити доміцілійований у нього вексель повинен бути зроблений протест з позначенням причини відмови від платежу. Отже, доміціліат не забов'язан нічим, навіть в тому випадку, коли він пообіцяв трассату оплату векселя.
Облікова операція.
Облікова (дисконтна) операція, яка здійснюється з векселями, складається з того, що підприємство або фінансова установа – банк, предоставляє векселедержателю кредит, коли придбає у нього вексель в оплату товарів, робіт, послуг (або просто як фінансовий документ, цінний папір) до настання строку платежа за ціною, котра менше, вказаної на векселі, на величину обліку (дисконта).
Облік векселів полягає у передачі їх векселедержателем – дисконтантом у повну власність векселепридбавачу – дисконтера по передаточним на його ім'я надписам (шляхом індосування) в обмін видачі коштів або заліку їх по розрахункам у розмірі валюти векселя з утриманням на користь дисконтера відсотків, так званого дисконта. По векселям з іншого міста може утримуватися особливий вид комісії - дамно, і поштово-телеграфні витрати або порто. Операція обліку по відношенню як до дисконтанту, так і до дисконтера зветься обліковою, бо і дисконтант і дисконтер обліковують, а у випадку іноземного векселя – негоціюють, тобто продають і купують вексель.
Рекомендується приймати до обліку тільки такі векселя, які мають не менше двох підписів, а саме:
прості векселя – з підписом векселедателя і бланком векселедержателя;
переказні векселя на іншого платника наказу третій особі – з підписом трассанта, трассата і бланком ремітенту;
переказні векселя на іншого платника власному наказу – з підписом трассанта, трассата і бланком трассанта;
переказні векселя, трассовані на векселедателя (трассантом на сомого себе) – з підписом трассанта і бланком ремітенту;
секунда, якщо прима призначена тільки для акцепта, - з підписом трассанта і бланком ремітенту;
Також слід стежити за тим, щоб – як правило – купувати:
векселя, які виникли на грунті реальних торгових угод;
векселя, які видані на солідні промислові, торгові та банківські фірми. Сюди перш за все відносяться акцепти першокласних банків.
векселя з платежом у банківському пункті;
Але крім першокласних векселів на грошовому ринку обертаються і векселя меншого гатунку, хоча вони і не зустрічають великого попиту. До таких векселів відносяться:
векселя з безоборотними надписами;
внутрішні векселя, які підлягають оплаті в іностранній валюті;
векселя, які підлягають оплаті в пункті, де немає установи банку;
переказні векселя, які не підлягають акцепту, - мандати.
ПЕРЕДАЧА ВЕКСЕЛЕЙ В ОПЛАТУ БОРГУ.
Однорідною з обліковою операцією є операція по передачі векселів в оплату боргу: розрахунок робиться на тих самих підставах, а різниця складається в тому, що належна з дисконтера сума не може бути отримана грошима, а зараховується в уплату боргу за його особистоим рахунком.
Ломбардна операція.
Ломбардна операція, яка здійснюється з векселями, складається з передачі векселів до банку для забеспечення отриманих кредитів, а саме:
за позиками строковими за позичковими рахунками;
за позиками до запитання за спеціальним позичковим рахунком.
Всі ці векселя забеспечуються індосаментом (бланковим, рідше іменним).
По лобардним векселям комісію, дамно, порто і витрати по протесту банки у відповідних випадках нараховують на свою користь, з відношенням їх на дебет рахунку боржника, тільки тоді, коли ці векселя ними інкасовані або опротестовані.
КОМІСІЙНА ОПЕРАЦІЯ.
Комісійні операції, які здійснюються з векселями за участю банків, які забеспечують їх проведення. Банки приймають:
прості і переказні векселя і супроводжуючи їх документи для інкасо до настання по ним строку платежу, а у випадку неплатежу – в їх протесту;
переказні і прості візо-векселя для пред'явлення до акцепту, а у випадку неакцепту – в їх протесті;
протестовані векселя для інкасо, але не судовим порядком, а шляхом пред'влення їх до платежу тим особам, які вказані довірителем.
За здійснення всіх цих операцій банки утримують на свою користь комісію, а по векселям з іншого міста, крім того, дамно і порто.
Без комісії банки виконують доручення постійних клієнтів по розрахунковим і кореспонденським рахункам як на інкасо, так і на пред'явлення до акцепту місцевих векселів.
Депозитна операція.
Депозитні операції або операції депо, які здійснюються з векселями, виконуюються за участю банків, які забеспечують їх проведення. Банки приймають векселя:
на збереження (чисте депо);
на збереження і керування (кваліфіковане депо);
на збереження, в керування і розпорядження (забеспечуюче депо).
При чистому депо банк приймає на себе забов'язання зберігати векселя, відповідати за всі наслідки їх загибелі або псування і повертати їх за першою вимогою клієнта; при кваліфікованому депо банк, крім того слідкує за строками векселей, інкасує строкові векселя і в певних випадках протестує їх, а також здійснює всі інші дії, необхідні для охорони прав
довірителя. Витрати банка по інкасуванню і опротестуванню погашаються за рахунок сум, які поступають в оплату векселів.
Забеспечуюче депо на умовах застави служить для цілей забеспечення виданих клієнту позик і складає основу ломбардних операцій.
АКЦЕПТНА операція.
Акцептна операція, яка здійснюється з векселями, виконується за участю банків, які забеспечують їх проведення. Вона полягає в тому, що банк акцептує виставлений на нього переказний вексель за умовою, що клієнт надасть банку покриття до настання строку платежу по векселю. В цій операції, на відміну від облікової, банк сам виступає платником. Сума для оплати векселя банком надається клієнтом не пізніше, чим
