Активи | 1-50 тис.грн | 50-300 тис.грн. | >300 тис.грн

Частка серед членів НАКСУ (по активах) | 32% | 50% | 18%

Рівень зовнішн. довіри | Низький | Середній | Високий

Рівень роботи | Примітивний | Любительський | Професійний

Кількість платних працівників та їх кваліфікація | 0-1

низька-середня | 1-3

середня-висока | 3-6

висока-професійна

Послуги | 2-3 фінансових продукти | Кілька видів вкладів та позик | Максимальний набір фінансових послуг

Фінансова орієнтація | Орієнтація на наявних членів | Орієнтація на потенційних членів | Орієнтація на фінансовий ринок

Головні фінансові проблеми | Недостатність фінансових ресурсів | Проблемні позики, різке коливання попиту | Збільшення частки нерозміщених фінансових ресурсів, проблемні позики

Фінансові прагнення керівництва спілки | Швидке зростання активів та членства | Зростання доходів та зміцнення фінансового стану | Фінансова стабільність та якісний розвиток

Відношення до ідеї об'єднання в систему (інтеграції) | Усвідомлення слабкості та готовність до інтеграції | Відчуття незалежності та обережне ставлення до ідеї інтеграції | Розуміння необхідності інтеграції та активна участь в цьому процесі

За неофіційними даними в Україні на момент створення Держфінпослуг було зареєстровано близько 600 кредитних спілок. Про них, крім 130 спілок що були членами НАКСУ і подавали фінансову та статистичну звітність про свою діяльність, не було жодної реальної інформації і вони працювали фактично безконтрольно. У зв'язку з цим виникає питання їх відповідності кооперативній природі та дотримання кооперативних принципів в діяльності. Багато з них - далекі від справжніх кредитних кооперативів.

Слід відзначити, що в результаті недосконалості нормативно-правового регулювання розвитку кредитно-кооперативного руху в Україні почали виникати різні типи кредитних спілок, серед яких чітко виділялось чотири: корпоративний, ломбардний, інвестиційний та ощадно-позичковий.

Корпоративний тип кредитної спілки часто створюється на базі одного чи кількох підприємств, установ чи організацій. Як правило, такі кредитні спілки об’єднують членів трудового колективу підприємства, користуються наданими профспілковим комітетом та(чи) адміністрацією приміщеннями та коштами. Вони мають обмежений набір ощадних послуг: приймають щомісячні обов’язкові членські внески, на які відсотки нараховуються по факту роботи в кінці року, та як правило, мають незначний розмір. Стимулювання накопичення членами власних заощаджень у вигляді термінових, ощадних, цільових та інших вкладів, як правило, не передбачається. Такі спілки видають, переважно, споживчі позички порівняно невеликих розмірів під довіру чи запоруку членів або підприємства. Як правило, заощадження членів не є єдиним джерелом формування коштів позичкового фонду - значною є частка коштів, отриманих від підприємства чи профспілки. В окремих спілках цього типу трапляються випадки обмеженої демократії, не рівні умови надання послуг членам спілки, авторитарний підхід до вирішення питань, пасивність членів. Інколи, керівники підприємства та члени профспілкового комітету складають більшість в органах управління спілкою такого типу, а сама спілка використовується для можливих фінансових операцій із коштами підприємства чи профспілки. За механізмом своєї діяльності цей тип кредитної спілки часто нагадує колишню касу взаємодопомоги.

Ломбардний тип кредитної спілки найчастіше створюється так би мовити “на вулиці” або при великих рієлторських, юридичних чи торгівельних компаніях. Кредитна спілка даного типу, як правило, має декілька великих членів-вкладників, які контролюють спілку чи доручають свої гроші одній довіреній особі. Кредити видаються під заставу будь-якій особі, яка формально приймається в члени спілки, а після повернення кредиту часто вибуває із спілки “за власним бажанням”. Кредитні спілки цього типу мають значні активи при незначній кількості постійних членів і великою кількістю членів, які виходять із спілки після повернення кредиту. Фінансова політика спрямована на надання кредитів під порівняно великі відсотки. Спілки цього типу часто дають рекламу в місцевих газетах на зразок: “Кредити фізичним особам під заставу”. Демократія в таких спілках часто є обмеженою. Демократичне вирішення питань існує лише серед членів-вкладників. Позичальники, як правило, є тимчасовими членами та обмежені в реальних правах. За механізмом своєї діяльності цей тип кредитної спілки найбільше нагадує ломбард, а із західних аналогів - ощадно-позичкову асоціацію акціонерного типу.

Інвестиційний тип кредитної спілки часто створюється при якійсь комерційній структурі холдингового або трастового типу та діє за територіальним принципом. Така кредитна спілка акумулює кошти дрібних вкладників під певні проекти (будівництво житла, додаткове пенсійне забезпечення, ритуальні послуги, постачання товарів тощо), має багато видів ощадних або цільових внесків. Спілки цього типу мають значний розмір активів та багато членів, які, як правило, мають дрібні вклади та є малоактивними. Часто дається реклама у пресі про “прийом вкладів на вигідних умовах”. Фінансова політика направлена на залучення дрібних дешевих коштів, їх концентрацію та інвестування у великих розмірах. Форма кредитної спілки, особливо такого типу, потенційно може бути використаною для побудови фінансової піраміди. В таких спілках із-за великої кількості членів, як правило, не проводяться щорічні загальні збори. До складу органів управління, переважно входять засновники, які не переобираються загальними зборами. За механізмом своєї діяльності спілки такого типу нагадують із західних аналогів інвестиційну чи трастову компанії.

Ощадно-позичковий тип кредитної спілки найбільш наближений до кредитних спілок західного зразка. Це є демократична організація, в якій немає чітко вираженої вузької групи людей (вкладників чи позичальників), в інтересах якої діє спілка. Фінансова політика направлена на надання більш дешевих кредитів та нарахування вищих, чим у інших фінансових установах, відсотків на вклади членів. Існують різноманітні умови вкладів та позичок. По можливості, надаються інші види послуг, не заборонених чинним законодавством. Всі члени спілки є рівноправними. Правління, кредитний та наглядовий комітети