обираються щорічними загальними зборами та виконують покладені на них функції. Зростання кількості членів та активів, як правило, здійснюється поступово.
Крім цих чотирьох типів створювались й перехідні, змішані форми, які одночасно мали ознаки декількох типів кредитних спілок. Відбувались й випадки перетворення одного з наведених типів кредитних спілок в інші.
Звичайно, наведений поділ кредитних спілок України на певні типи є досить умовним, але беззаперечним фактом є те, що існують кредитні спілки із різними завданнями, що ставились при їх створення. Точніше, у багатьох випадках під виглядом кредитних спілок були створені суб’єкти, які, користуючись статусом громадської організації, здійснювали свою діяльність не для організації фінансової взаємодопомоги широких верств населення, а для отримання певного зиску для обмеженого кола засновників.
4.4.4. SWOT-аналіз руху кредитних спілок в Україні.
СИЛЬНІ СТОРОНИ | СЛАБКІ СТОРОНИ
Лояльний Державний регулятор (Держфінпослуг)
Окреме законодавче регулювання і чітко визначений статус кредитних спілок, закріплений в законі „Про кредитні спілки”.
Розпочались інтеграційні процеси і консолідація руху (ствоврено 17 обласних асоціацій КС), 4 обласних об’єднаних кредитних спілки.
Напрацьовано певний досвід та технології фінансової діяльності кредитних спілок. |
Кредитні спілки є досить різними як за розміром, так і за цільовою орієнтацією і не прагнуть до тісної співпраці між собою.
Значна частина кредитних спілок є фінансово слабкими і має недостатній рівень кваліфікації працівників.
3 об’єднання КС із Національним статусом (НАКСУ, ВАКС, ВАКСВС)
Структура системи НАКСУ є недосконалою (відсутні регіональні /обласні/ об'єднання кредитних спілок).
НАКСУ не може ефективно виконувати всі завдання, що стоять перед рухом кредитних спілок.
Лідери окремих спілок мають некооперативні (бізнесові) прагнення.
Відсутність ефективної системи гарантування вкладів та взаємо-кредитування спілок .
МОЖЛИВОСТІ | ЗАГРОЗИ
Ідея кредитних спілок сприйнята українським суспільством і набуває все більшого поширення серед населення.
Держава почала визнавати важливе значення кредитних спілок.
Закон України "Про кредитні спілки" створив законодавчу основу для діяльності.
У банківському законодавстві закладена можливість створення кооперативних банків.
Зарубіжні проекти технічної допомоги можуть реально допомогти розвитку руху кредитних спілок в Україні. |
Безконтрольна діяльність псевдо-спілок може дискредитувати ідею кредитної кооперації.
Закон „Про кредитні спілки” містить окремі положення, які можуть стати стримуючим фактором розвитку.
Можливе встановлення жорстких нормативів діяльності уповноваженим державним органом, що буде здійснювати нагляд за кредитними спілками.
Безконтрольна діяльність зарубіжних проектів технічної допомоги без врахування інтересів національного кредитно-кооперативного руху.
Цивільне законодавство не забезпечує ефективного стягнення проблемних позик у судовому порядку
4.4.5.Перспективи розвитку системи кредитної кооперації в Україні.
Національний рух кредитних спілок неухильно розвивається, проте має і певні проблеми. Вони можуть суттєво вплинути на майбутнє КС, яке залежатиме від успішного використання переваг і наявних можливостей для усунення вад та можливих загроз, що виникли в результаті дії наступних чинників:
· Система українських кредитних спілок формувалася не еволюційним шляхом, а значною мірою завдяки підтримці зарубіжних проектів та програм технічної допомоги: американський проект фінансував заснування та розвиток Національної асоціації кредитних спілок України, а канадська програма працювала над створенням значної кількості кредитних спілок. Жоден із зарубіжних проектів не був орієнтований на підтримку створення регіонального рівня – обласних об'єднань кредитних спілок, які відіграють надзвичайно важливу роль у кооперативних фінансових системах практично всіх країн. Як наслідок, в Україні була закладена дворівнева модель національної системи кредитних спілок (кредитна спілка – національна асоціація), тоді як в інших країнах переважають 3-рівневі структури (кредитна спілка – регіональне об'єднання – національне об'єднання).
· Закінчення терміну дії проектів та донорських коштів викликало проблеми з фінансуванням діяльності центральної виконавчої структури НАКСУ, працівники якої протягом тривалого періоду фінансувалися проектами, а зростання кількості спілок-членів і збільшення потреб у реальній високопрофесійній допомозі спілкам призвело (на фоні суттєвого зменшення фінансових ресурсів НАКСУ) до неможливості якісного задоволення зростаючих потреб кредитних спілок. У зв'язку з цим у значної частини кредитних спілок-членів НАКСУ зростає незадоволення високими внесками та недостатнім рівнем отримуваних від НАКСУ послуг.
· Змінити негативні тенденції діяльності НАКСУ досить складно, бо Національна асоціація кредитних спілок України не є демократичною організацією. Певні маніпуляції на початковому етапі розвитку цієї організації призвели до відходу від демократичного принципу кооперації “одна спілка – один голос” і закріплення системи голосування при якій менеджмент асоціації через лідерів кількох великих спілок може істотним чином контролювати рішення Ради асоціації та її вищого органу – конференції.
Згаданими вище проблеми національного руху кредитних спілок, які пов'язані з діяльністю Національної асоціації кредитних спілок України, пояснюється той факт, що членами цієї організації є лише 19% із майже 700 кредитних спілок, які тепер функціонують в Україні. Водночас багато кредитних спілок з різних областей, відчуваючи необхідність співпраці, останнім часом почали створювати свої обласні об'єднання з метою організації ефективної системи взаємодопомоги на регіональному рівні. Такі обласні асоціації кредитних спілок вже створені в 11 областях.
Крім цього, на національному рівні існує ще дві асоціації кредитних спілок – Всеукраїнська асоціація кредитних спілок (ВАКС) та Асоціація кредитних спілок військовослужбовців.
Отже, нині в Україні не існує єдиної національної СИСТЕМИ кредитних спілок, що суттєво обмежує можливості ефективного розвитку всього руху фінансової взаємодопомоги населення.
Тому для успішного розвитку системи фінансової самодопомоги населення, кредитні спілки мають активніше співпрацювати між собою на обласному рівні, в межах обласних асоціацій, а національні асоціації (НАКСУ, ВАКС та АКСВ) мають об'єднатися в єдину національну структуру і перетворитися на потужну, демократичну асоціацію обласних асоціацій. Без такої консолідації кредитні спілки є і лишатимуться мало ефективними фінансовим установами, про що свідчить інформація Держфінпослуг, згідно з якою 31% кредитних спілок не дотримуються нормативу прибутковості, 19% – нормативу короткострокової