Характеристика й особливості розвитку Закарпатської області
Зміст
ВСТУП...................................................................................................................3
1. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ........4
1.1. Адміністративний склад області..................................................................4
1.2. Особливості географічного положення області та їх вплив на економічний потенціал...................................................................................................5
1.3. Коротка економічна оцінка природних умов та корисних копалин.........6
2. АНАЛІЗ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ.............9
2.1. Аналіз тенденцій динаміки чисельності населення області......................9
2.2. Характеристика трудових ресурсів області...............................................10
3. ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ.......................................................11
3.1. Характеристика основних напрямків розвитку промисловості в області............................................................................................................................11
3.2. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва........12
3.3. Визначення ролі і місця області на економічний карті країни................15
3.4. Проблеми та основні тенденції подальшого розвитку економіки області..................................................................................................................17
4. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ.......................................................................................................................19
4.1. Загальна характеристика екологічної ситуації в області.........................19
4.2. Напрямки поліпшення екологічної ситуації в області............................20
ВИСНОВКИ.......................................................................................................22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................23
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..24
ВСТУП
Територіально-виробничі комплекси (ТВК) – це поєднання підприємств (та установ), для яких територіальна спільність їхніх компонентів – додатковий фактор підвищення економічної ефективності за рахунок значної стабільності взаємних зв’язків (у тому числі інформаційних) і ритмічність виробничого процесу.
У закарпатській області всі ТВК можна поділити на три спеціалізовані групи: важкої індустрії; легкої і харчової промисловості, мішаного типу. Тому ми розглянемо всі напрямки розвитку заданої області.
Закарпаття - наймолодша область України, утворена і входить до її складу з 22 січня 1946 року.
В Українських Карпатах збережені найбільші в Європі ділянки пралісів, унікальні угрупування альпійського поясу флори і фауни. Екосистема Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
1. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Адміністративний склад області
Загальна площа краю становить 12.800 кв.кілометрів. У Закарпаття 13 адміністративних районів, 10 міст, у тому числі 3 міста обласного підпорядкування (Ужгород, Мукачеве, Хуст), 20 селищ міського типу й 579 сільських населених пунктів.
Адміністративні райони:
Районів: 13
Свалявський
Тячівський
Загальна площа краю становить 12.800 кв. кілометрів. У Закарпаття 13 районів, 10 міст, 28 містечок, 561 сільське поселення. Містами обласного підпорядкування є Ужгород, Берегове, Мукачеве, Хуст, а містами районного підпорядкування - Свалява, Іршава, Тячево, Виноградово, Рахов, Чоп.
У природно - географічному відношенні край ділиться на два географічних райони - гірський (Карпатські гори) і рівнинний (Закарпатська низовина).
Більшу частину території займають гори, а найвищою крапкою Закарпаття є вершина Говерли, у гірському масиві Чорногора, що піднімається на 2.061 метр. А от найнижча крапка (101 метр над рівнем моря) розташована в протилежному кінці регіону - у районі села Росіяни Геевцы Ужгородського району.
Закарпаття розташовується на границі між Карпатськими горами й Середнедунайской низовиною, у самому серці Європи. Його точні координати: на заході - 22.09' східної довготи, 48.27' північної широти (1,5 км від с.Соломонове Ужгородського району); на сході - 24.38' східної довготи, 48.04' північної широти (хребет Чорногора, 12 км від с.Луги Раховского району); на півночі - 22.35' східної довготи, 49.06' північної широти (с.Стужица, Великоберезнянского району, хребет Східні Бескиди (біосферний заповідник)); на півдні - 24.18' східної довготи, 47.53' північної широти (район Долгорунского мармурової копальні, 6 км від с.Диловое Раховского району). Цікаво, що найбільша ширина (по прямої лінії) з півночі на південь - до 135 кілометрів, а найбільша довжина (по прямої лінії) зі сходу на захід - близько 205 кілометрів. У гарній місцевості поблизу гори Кук, у Свалявском районі, перебуває геометричний географічний центр Закарпаття (48.30' св. широти, 23.23' вс. довготи).
Граничить із Польщею й Львівською областю - на півночі, на сході - з Івано-Франківською областю, на півдні - з Румунією, на заході - з Угорщиною й Словаччиною. [3]
1.2. Особливості географічного положення області та їх вплив на економічний потенціал
У Закарпатській області розташувалися Українські Карпати, які є складовою частиною обширного гірського масиву Карпат, який розміщений в ряді сусідніх з Україною держав – Румунії, Польщі, Словаччині і займає центральну його частину. Також на території області розташовується Закарпатська рівнина (105-120 м).
Зручне економіко-географічне положення істотно впливає на формування галузевої структури господарського комплексу Закарпатської області. Він віддалений від металургійних баз, тому тут недоцільно розвивати метало містке машинобудування. Це зумовлено ще й тим, що власних запасів сировини район не має. Проте близькість до європейських країн, прикордонне положення сприятливо впливають на формування кооперативних зв’язків на рівні як підприємств, так і цілих галузей. Особливо це стосується машинобудування, хімічної промисловості. Налагодженню тісних стосунків з країнами Західною Європи сприяє досить розвинена мережа транзитних залізничних, автомобільних та трубопровідних шляхів, які є частиною євразійської транспортної системи і зв’язують промислово розвинені регіони цих частин світу між собою.
1.3. Коротка економічна оцінка природних умов та корисних копалин
Природні ресурси Закарпаття багаті та різноманітні. Вони забезпечують сировинну базу для функціонування багатьох галузей промисловості.
Найбільше багатство регіону – ліси. Ними покрито більше половини його території. За запасами деревини, які оцінюються майже у 200 млн.м3, область займає перше місце в Україні. Більше половини запасів це цінні породи деревини. Щорічна заготівля деревини складає більше 1 млн. м3, що в основному дає можливість забезпечити внутрішні потреби.
Мінерально-сировинна база нараховує майже 150 родовищ більш як 30 видів корисних копалин, серед яких є і нетрадиційні для України (поліметали, алуніти, перліти, цеоліти, ліпарити, барити).
Введено в дію єдине в Україні Мужіївське родовище золотополіметалевих руд та готується до розробки родовище Сауляк. Розробляється Берегівське родовище первинних каолінів, придатних після збагачення для фарфоро-фаянсового та паперового виробництв.
Закарпаття - один з найбагатших регіонів світу щодо покладів цеоліту, запаси якого визначаються у 125 млн.тонн. Область -
