Ринок праці (державний вплив регулювання та зведений баланс)

План

1. Державний вплив на ринок праці................................................................2

2. Зведений баланс ринку праці.......................................................................8

3. Державне регулювання ринку праці, зайнятості та умов праці................10

1. Державний влив на ринок праці.

У країнах, які перебувають у стадії формування ринкових відносин, коли елементи інфраструктури ринку праці ще не діють достатньо ефективно не відпрацьований механізм громадського та інституціального регулюван-ня, застосовують державне регулювання ринку праці, зайнятості та умов праці.

Ринком праці називають систему відносин між роботодавцями і працездатним населенням, які передбачають переговори між ними, ук-ладання трудових договорів (контрактів) щодо умов та кількості праці, заробітної плати тощо.

Ринок праці - складова частина ринкової економіки. Розрізняють два ринки праці: зовнішній і внутрішній. На зовнішньому ринку праці реалі-зуються пропозиції і попит на працю між підприємствами, з одного боку, і працездатними громадянами, з іншого; на внутрішньому - між конк-ретним підприємством і його працівниками. Держава в цих процесах відіграє регулювальну роль відповідно до попиту і пропозиції робочої сили.

Результатом функціонування зовнішнього ринку є збалансування по-треби і пропозиції в трудових ресурсах, переливання робочої сили з підприємств одних галузей на підприємства інших галузей, з одних регіонів в інші, х скорочення безробіття.

Результатом функціонування внутрішнього ринку праці є збалансування потреби в працівниках та наявної їх чисельності, підвищення кваліфі-кації оптимальна структура промислово-виробничого персоналу, скоро-чення плинності кадрів, зменшення втрат робочого часу.

В умовах розвиненого ринкового господарства як для зовнішнього, так і для внутрішнього ринку характерним є перевищення пропозиції з боку пра-цездатного населення над попитом на роботу працівників певних професій. Структурна перебудова в економіці більшості країн призвела до пере-ливання кількості зайнятих у промисловості в сферу послуг, для якої ха-рактерним є використання нестандартних форм зайнятості. Безперервне оновлення матеріальної бази виробництва, постійні зміни обсягів і структури попиту на товари і послуги змінюють потребу підприємства у кількості та якості робочої сили. З'явилися гнучкі форми виробництва. Тому жорст-ка регламентація праці в традиційних режимах зайнятості стала перепо-ною на шляху розвитку виробництва. Це спричинилося до появи нової форми праці - так званого гнучкого ринку праці.

Основною характеристикою гнучкого ринку праці є скорочення трива-лості робочого часу для зайнятих. Міністерством праці і соціальної полі-тики України передбачено таку тривалість робочого тижня в годинах: 40, 39,36,33, ЗО, 24, 18. Саме завдяки такій формі регулювання зайнятості на багатьох підприємствах зменшився рівень безробіття.

Таким чином соціальні фактори становлення гнучкого ринку праці:

- зміна потреб працівників в умовах праці упродовж їх трудової діяльності

- необхідність в періодичному оновленні знань -> розширення професійних навичок

- можливість вибору найзручнішого режиму робочо-го часу тощо

Формування національного ринку праці відбувається під впливом міграційних процесів, що мають внутрішню і зовнішню спрямованість. Протягом усіх років незалежності України міграційний рух населення мав чітку тенденцію, що знайшло відображення у зменшенні загальної чисельності населення країни. У міждержавному переміщенні населення України провідне місце посідають країни Європи, зокрема Російської Фе-дерації й СНД.

Рееміграційні процеси в Україні дуже активні і включають такі основні контингенти емігрантів: особи, які повертаються в Україну після тривалого перебування за її межами. Це контингент, який має тісний зв 'язок з Україною, част-ково забезпечений житлом, однак потребує місця праці і тим самим збільшує пропозицію на ринку праці; особи, які повертаються в Україну після тривалого перебування за її межами; здебільшого це люди пенсійного віку, яким не потрібна пра-ця й їх приїзд не позначається на ринку праці; біженці, які можуть знайти попит на свою робочу силу в сількій місцевості.

За підрахунками спеціалістів, з України щороку виїжджає май-же 370 тис. осіб. З них 40-45% - висококваліфіковані спеціалісти пра-цездатного віку. За деякими даними на початок 2007 р. за межами Ук-раїни перебувало до 6 млн. співвітчизників.

Зовнішня міграція впливає на розвиток національного ринку праці, має конкурентні наслідки залежно від економічного становища країни і регульованого руху працездатного населення. Держава покликана регулюва-ти ці процеси з тим, щоб міграція не призводила до надмірної незбалансованості на ринку праці. Фактори, що впливають на формування національного ринку праці : демографічна ситуація, наявність трудового потенціалу, густота населення; міграційні процеси та ін.

Ринок праці можна оцінювати з різних позицій залежно від поставле-них завдань і мети. Незважаючи на те, що ринок праці функціонує в сис-темі ринкової економіки, його розглядають як певний соціально-економі-чний організм, що містить різні засоби цілеспрямованого використання трудового потенціалу суспільства й окремих регіонів. У цьому контексті важливого значення набуває концепція сегментації ринку праці,

Основним фактором, що формує регіональні ринки праці, є зв'язки щодо трудовикористання, за якими стоїть залучення до господарського обігу працездатного населення з прилеглих до міста-центра територій. Дослід-жуючи сегментацію ринку праці в Україні, потрібно враховувати нероз-виненість регіональних ринків праці, їхній потенційний характер.

Сегментація ринку праці полягає в тому, що, зосереджуючись у певних галузях і професіях, окремі категорії працівників з обмеженими можливо-стями не виходять за межі певних сегментів ринку праці і не створюють конкуренції працівникам в інших секторах зайнятості, а конкурують лише між собою. У цьому розумінні можна говорити про ринок жіночої робо-чої сили, молодіжний ринок праці, ринок праці людей похилого віку, інвалідів та ін.

Існують також ринки праці окремих професій: архітек-торів, програмістів, лікарів, вчителів, водіїв тощо.

На ринку праці спостерігається диференціація гарантій зайнятості та цін і тарифів, рівня життя населення. і рівня оплати праці для працездатного населення залежно від професійної кваліфікації. Західні