2. Зведений баланс ринку праці

Повніше ринок праці характеризує зведений баланс ринку праці. Інфор-мацією для його складання є розрахункові баланси ринку праці, що їх роз-робляють обласні служби зайнятості на підставі даних підприємств і органі-зацій та виконкомів міських Рад і районних держадміністрацій. В балансі ринку праці визначають очікувану кількість незайнятого населення.

У балансі також обчислюють наявні вакансії, новостворювані робочі місця тощо. Визначають кількість осіб, яку скеровують на навчання, пере-навчання і підвищення кваліфікації.

- особи, які вперше шукають роботу;

- жінки, які мали тривалу перерву в роботі, пов'язану з доглядом за малолітніми дітьми;

- працівники, звільнені з підприємств і організацій унаслі-док зміни профілю, обсягів виробництва й організації праці;

- інваліди ІІІ групи;

- військовослужбовці, звільнені з армії тощо.

належать ос незайнятого населення

Світовий досвід засвідчує, що певний відсоток незайнятого працездатного населення (безробітних) існує завжди.

Вважається, що природний рівень безробіття с величиною змінною, яка залежить від рівня добробуту населення, застосовуваних технологій, уря-дової політики в сфері соціального захисту та ін. Зокрема, прийнято вва-жати, що природний рівень безробіття становить 5,5%-6% від загальної чисельності працездатних.

Безробіття розглядається як явище, що засвідчує порушення рівнова-ги, тобто як результат певних макроекономічних коливань. Оскільки без-робіття спостерігається в усіх країнах ринкової економіки і в різні періо-ди, то й його можна певною мірою вважати своєрідною нормою, макро-економічним явищем.

По-перше, безробіття є свідченням недовикористання ресурсів суспільства, а також і чинником, який діє в бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції.

По-друге, безробіття - це також певна кількість людей з низькою пла-тоспроможністю, що, своєю чергою, спричиняється до зменшення сукуп-ного попиту. Таким чином, безробіття впливає на макрорівновагу як з боку попиту, так і з боку пропозиції.

Особливих рис набуває безробітгя в Україні. Крім офіційно існуючого рівня, тут має місце реально існуючий рівень безробіття. Невідповідність офі-ційних і реальних величин безробіття зумовлюється різними причинами:

- по-перше, через кризовий стан національної економіки більшість праці-вників державних підприємств працюють неповний робочий тиждень або перебувають у тривалих неоплачуваних відпустках;

- по-друге, значну частину економіки становить тіньовий сектор. За да-ними представництва Світового банку в Україні, на тіньову економіку припа-дає близько 75% зареєстрованих приватних підприємств, до 50% державних підприємств. У тіньовому секторі створюється понад 60% валового внутрі-шнього продукту. Існування тіньової економіки в значних масштабах забез-печує працевлаштування людей поза офіційними каналами;

-по-третє, значна частина безробітних не реєструється в службах зай-нятості, знаючи про мізерність допомоги за безробіттям та не розраховуючи на допомогу з працевлаштування.

.3. Державне регулювання ринку праці, зайнятості та умов праці

На зменшення безробіття впливають:

- гнучка система освіти.

- територіальна мобільність робочої сили.

- бюджетно-податкова політика, спрямована на створення робочих місць.

- ефективна система інформації про стан ринку.

- розвинена система закладів для перекваліфікації працівників, відповідно до попиту.

Регулювання ринку праці, зайнятості і умов праці передбачає.

- законодавче запровадження умов праці, залежно від її видів, місця виконання, особи працівника.

- створення державної системи дослідження і прогнозування стану загальнонаціональних і регіональних ринків праці.

- створення мережі центрів зайнятості.

- розробка програм державної допомоги в підготовці кадрів.

- створення системи матеріальної допомоги у зв’язку з тимчасовим безробіттям.

Одним з напрямків державного впливу на ринок праці є також державні контракти Вони укладаються між державою та підприємствами. ос Одним з напрямків державного впливу на ринок праці є також державні контракти Вони укладаються між державою та підприємствами. Основи спрямування цих контрактів – створення додаткових робочих місць, пом’якшення наслідків безробіття, поліпшення умов праці.

Література.

1. Дідківська Л. І, Головко Л.С. Державне регулювання економіки. Навч. посібник К.: Знання 2006р.

2. Лукашевіч В.Н . Економіка праці та соціально-трудові відносини. Навч. посібник. Львів.: Новий Світ. 2006.

3.Скрипник А.В. Державне регулювання економіки. К.: ЦУЛ. 2003

4.Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки. К.: Знання 2004

5.Швайка Л.А.. Державне регулювання економіки. К.: Знання 2006