Подовжені угоди укладаються строком на три роки. Вони спрямовані па підтримку економічних реформ в країнах-членах. Викуп валюти має відбутися не пізніше, ніж через 10 років.

2. Концесійне фінансування призначене для найменш розвинутих країн, чий доход на душу населення не перевищує 825 доларів. Цей вид фінансування надається на пільгових умовах під 0,5% щорічних з випла-тою боргу через 10 років.

3. Спеціальне фінансування надається у зв'язку з надзвичайними об-ставинами. До них належить стихійне лихо, соціальні заворушення, різке падіння цін на експортні товари або підвищення їх - - на імпортні. Спеціальне фінансування здійснюється також з урахуванням труднощів перехідного періоду, що відноситься, зокрема, до країн Центральної та Східної Європи.

Для такого виду фінансування створено спеціальні фонди:

- Фонд компенсаційного й непередбаченого фінансування надає мож-ливість давати допомогу державам-членам в разі збитків від стихійно-го лиха й інших зовнішніх причин;

- Фонд фінансування буферних запасів призначено для відновлення запасів сировини або накопичення його резервів;

- Фонд системної трансформації надає фінансову допомогу країнам, що відчувають труднощі в торговельній та платіжній системах у зв'яз-ку з переходом до ринкової економіки;

- Фонд структурної адаптації призначено для надання допомоги в про-веденні структурних економічних реформ в країнах, що розвиваються й мають низький доход, а також для реалізації середньострокових макроекономічних програм. Цей фонд обслуговує також країни з пе-рехідною економікою.

Кошти, одержані зі спеціальних фондів, є доповненням до кредитних часток країн-членів; вони дозволяють збільшити в МВФ запас їх національної валюти понад встановлені межі.

6. Місце України і міжнародних організаціях

Для України суттевим є співробитництіо з міжнародними організаціями, бажаним напрямком є прискорення темпів експорту товарів до країн далекого зарубіжжя порівняно з експортом у країни близького зарубіжжя. Це сприятиме підвищеню сталості економічного розвитку з огляду на меншу мінливість економічної кон'юнктури за межами СНД. Зважаючи на структурні реформи, які уряд України планує здійснити у рамках програми МВФ для забезпечення економічного зростання, така перспектива є реальною. За оцінками Інституту банку, експорт до країн далекого зарубіжжя має зрости з $500 млн. у 1998 році до $1000 млн. у 1999 році. При цьому на темпах зростання позначатиметься припинення зростання експорту металопродукції, яка поки що залишається головною в українському експорті. Таке передбачення пов'язане з наслідками фінансової кризи в Азії, яка протягом останніх п'яти років була покупцем 65—70% українського експорту металопродукції. Важливо, що криза виникла на фоні рекордного світового рівня виробництва сталі в 1997 році - 798,5 млн. тонн, що на 6,6% перевищило обсяг 1996 року [4].

Зрозуміло, що надання переваг відносинам з країнами далекого зарубіжжя не означає необхідності стримання експорту до країн ближнього зарубіжжя, особливо до Росії. Негативні явища у цій сфері, особливо спад експорту товарів до Російської Федерації у 1998 році, пояснюються комплексом економічних і політичних причин. Серед них варто назвати очікування українськими і російськими імпортерами скасування обома сторонами ПДВ на імпорт, переорієнтацію значної частки російських споживачів на продукцію країн далекого зарубіжжя, скорочення виробництва і споживання у Росії, зрив російською стороною виконання домовленостей щодо поставок українського цукру без обкладання митом у розмірі тарифної квоти в 600 тис. тонн.

Розвиток економічних відносин з Росією необхідно планувати з урахуванням наявних і можливих перешкод. Експертні оцінки свідчать, що ситуація у торгівлі з Росією погіршуватиметься й надалі. Наприклад, згідно з Меморандумом політики економічної та фінансової стабілізації уряду РФ у Росії буде введено додаткове мито розміром 3% на імпорт усіх товарів. Негативно впливатимуть на економічні відносини двох країн також передбачені цим же Меморандумом збільшення ПДВ з 10 до 20% на продовольчу групу товарів (окрім хліба, молока та дитячого харчування), частка яких в експорті України до Росії становить 21%, та введення 5-відсоткового місцевого податку з продажу.

Україна значно залежить від міжнародної економіки в сфері інвестицій. У країні спостерігається стала тенденція спаду валових інвестицій, хоча протягом 1997-1998 років вона дещо послабилася. Дефіцит внутрішніх інвестицій може бути компенсований за рахунок залучення іноземних інвестицій. Однак зростання прямих іноземних інвестицій у 1998 році послабилося порівняно з попереднім роком, коли воно становило 32%. Це спричинено труднощами, з якими зустрічаються іноземні інвестори в Україні, а саме з кількістю додаткових зборів, котрі вони змушені платити.

Зростання ролі іноземних інвестицій в економічному розвитку України-передбачає скасування 20-процентної плати ПДВ на придбання іноземним інвестором об'єктів приватизації та 8-процентної плати від вартості об'єкта до місцевих адміністрацій на розвиток інфраструктури навколо об'єкта. До скасування безпідставних платежів до бюджетів різних рівнів та вжиття заходів для дотримання чітких правил щодо інвесторів нема підстав очікувати великого припливу іноземних інвестицій.

У наступні роки можна прогнозувати іноземні інвестиції в Україну переважно в галузі, де встановлені пільги, насамперед в автомобілебудування. Інвестори також будуть зацікавлені галузями, де Україна має значний потенціал, - металургією та харчовою промисловістю. Значний потенціал для залучення прямих іноземних інвестицій є і в нафтогазовій промисловості - у зв'язку з будівництвом