є альтернативною формою вкладення грошового капіталу в країнах зі слабкою національною валютою, оскільки покупка "твердих" валют дозволяє інвесторам знизити утрати своїх реальних заощаджень при високих темпах інфляції на внутрішньому ринку;

дозволяє одержувати високі прибутки по ризикових угодах спекулятивного характеру на ринках термінових контрактів, а також страхуватися від валютних ризиків.

Головною задачею валютного ринку, є організація безперебійної системи обміну національних грошових одиниць, що є законним платіжним засобом тільки на території даної держави, на іноземні. Одержання ж прибутку на валютному ринку, як уже відзначалося вище, випливає скоріше з угод спекулятивного характеру і тому, є для більшості учасників зовнішньоекономічної діяльності лише вторинною метою участі на ринку валют.

Стан справ на валютному ринку може служити індикатором здоров'я внутрішньої економіки. Якщо на ринку валют спостерігається швидкий приплив коштів, значить в інших секторах фінансового ринку, а отже й в економіці в цілому, спостерігається криза. У випадку, якщо в країні йде економічний ріст, а грошові капітали направляються в більш прибуткові галузі економіки, обсяг операцій на валютному ринку падає до того рівня, що необхідний для обслуговування учасників зовнішньоекономічної діяльності, а також оптимального числа учасників спекулятивного сектора ринку [14,23-25].

Класифікація валютних операцій може здійснюватися як за критеріями, загальним для всіх банківських операцій (пасивні, активні операції), так і по особливих класифікаційних ознаках, властивим тільки валютним операціям. Основний варіант класифікації валютних операцій полягає в наступному: всі операції з іноземною валютою і цінними паперами в іноземній валюті підрозділяються на:

поточні валютні операції;

валютні операції, зв'язані з рухом капіталу.

Відкриття і ведення валютних рахунків клієнтури містить у собі наступні види:

відкриття валютних рахунків юридичним особам (резидентам і нерезидентам); фізичним особам;

нарахування відсотків по залишках на рахунках;

надання овердрафтів (особливим клієнтам за рішенням керівництва банку);

надання виписок у міру здійснення операції;

оформлення архіву рахунка за будь-який проміжок часу;

виконання операцій, за розпорядженням клієнтів, щодо засобів на їхніх валютних рахунках (оплата наданих документів, покупка і продаж іноземної валюти за рахунок засобів клієнтів);

контроль за експортно-імпортними операціями.

До неторгових операцій відносяться операції по обслуговуванню клієнтів, не зв'язаних із проведенням розрахунків по експорті й імпорту товарів і послуг клієнтів банку рухом капіталу. Уповноважені банки можуть робити наступні операції неторгового характеру:

а) покупку і продаж наявної іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті;

б) інкасо іноземної валюти і платіжних документів у валюті;

в) здійснювати випуск і обслуговування пластикових карток клієнтів банку;

г) робити покупку (оплату) дорожніх чеків іноземних банків;

д) оплату грошових акредитивів і виставляння аналогічних акредитивів.

Неторгові операції, у розрізі окремих видів, одержали широке поширення для надання клієнтам більш широкого спектра банківських послуг, що відіграє немаловажну роль у конкурентній боротьбі комерційних банків за залучення клієнтури. Без операцій, а саме, випуску пластикових карт, здійснення перекладів за кордон, оплати і виставляння акредитивів, покупки дорожніх чеків, практично неможлива повсякденна робота з клієнтами [44,37-40].

Установлення кореспондентських відносин з іноземними банками є необхідною умовою проведення банком міжнародних розрахунків. Ухвалення рішення про встановлення кореспондентських відносин з тим чи іншим закордонним банком повинне бути засноване на реальній потребі в обслуговуванні регулярних експортно-імпортних операцій клієнтури.

Для здійснення міжнародних розрахунків банк відкриває в іноземних банках і в себе кореспондентські рахунки «Ностро» і «Лоро». Рахунок «Ностро» — це поточний рахунок, відкритий на ім'я комерційного банку в банку-кореспондента. Рахунок «Лоро» — це поточний рахунок, відкритий у комерційному банку на ім'я банку-кореспондента.

Конверсійні операції являють собою угоди покупки і продажу наявної і безготівкової іноземної валюти (у тому числі валюти з обмеженою конверсією) проти наявної і безготівкової вітчизняної валюти. Основна маса операцій — угоди з негайним постачанням. Особливістю цих угод є те, що дата висновку угоди практично збігається з датою її виконання.

Угоди з негайним постачанням підрозділяють на наступні види:

Під угодою типу «today» розуміється конверсійна операція, при якій дата валютування збігається з удень висновку угоди.

Угода типу «tomorrow» являє собою операцію з датою валютування на наступний за удень висновки робочий банківський день.

Під угодою типу «spot» розуміється конверсійна операція з датою валютування на другий за удень висновки угоди робочий банківський день.

Термінова форвардна угода (forward outriqht) — це конверсійна операція, дата валютування по який відстоїть від дати висновку угоди більш, ніж на два робітників банківських дня. Термінові біржові операції (типу ф’ючерс, опціон, і т.п.) не є конверсійною операцією.

Угода своп (swap) — це банківська угода, що складається з двох протилежних конверсійних операцій на однакову суму, що укладаються в той самий день. При цьому одна з зазначених угод є термінової, а друга — угодою з негайним постачанням.[10,110-115]

Конверсійні операції не можна проводити не з огляду на ризики по валютних позиціях банку.

Валютна позиція — залишки засобів в іноземних валютах, що формують активи і пасиви (з урахуванням позабалансових вимог і зобов'язань по незавершених операціях) у відповідних валютах і створюють у зв'язку з цим ризик одержання додаткових чи доходів витрат при зміні обмінних курсів валют.

Відкрита валютна позиція — різниця залишків засобів в іноземних валютах, що формують кількісно не співпадаючі активи і пасиви, що відбивають вимоги одержати і зобов'язання поставити засобу в даних валютах як завершені розрахунками в сьогоденні (тобто на звітну дату), так і минають у майбутньому (тобто після звітної дати).

Коротка відкрита валютна позиція — відкрита валютна позиція в окремій іноземній валюті, пасиви і позабалансові зобов'язання в який кількісно перевищують активи і позабалансові вимоги в цій іноземній валюті.

Довга відкрита валютна позиція — відкрита