валютна позиція в окремій іноземній валюті, активи і позабалансові вимоги в який кількісно перевищують пасиви і позабалансові зобов'язання в цій іноземній валюті.
Закрита валютна позиція — валютна позиція в окремій іноземній валюті, активи і пасиви (з урахуванням позабалансових вимог і зобов'язань по незавершених операціях) у який кількісно збігаються [9,19-20].
Дата висновку угоди (дата угоди) — дата досягнення сторонами угоди передбаченими законодавством України і міжнародною практикою способами угоди по всім її істотних умовах (найменування обмінюваних валют, курс обміну, суми обмінюваних засобів, дата валютування, платіжні інструменти) і всім іншим умовам, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинне бути досягнуто згоди.
Дата валютування — обговорена сторонами дата здійснення постачання засобів на рахунки контрагента по угоді.
До операцій, що впливають на изменение валютної позиції варто відносити:
нарахування процентних і одержання операційних доходів у ин валюті;
нарахування процентних і оплату операційних витрат, а також витрат на придбання власних засобів в іноземних валютах;
конверсійні операції з негайним постачанням засобів (не пізніше другого робітника банківського дня від дати угоди) і постачанням їх на термін (понад двох робочих банківських днів від дати угоди), включаючи операції з наявною іноземною валютою;
термінові операції (форвардні і ф'ючерсні угоди, угоди «своп» і ін.), по яких виникають вимоги і зобов'язання в іноземній валюті поза залежністю від способу і форми проведення розрахунків по таких угодах.
Розрізняють також конверсійний валютний арбітраж, що припускає покупку валют найдешевшим образом, використовуючи як найбільш вигідний ринок, так і зміна курсів у часі. При конверсійному арбітражі відбувається обмін декількома валютами [9,22-24].
В зовнішній торгівлі застосовуються такі форми розрахунків, як документарний акредитив, документарне інкасо, банківське переведення.
Документарний акредитив — зобов'язання банку, що відкрив акредитив (банку-емітента) на прохання свого клиента-приказодателя (імпортера), робити платежі на користь експортера (бенефіціара) проти документів, зазначених в акредитиві.
При розрахунках по експорті у формі документарного акредитива іноземний банк відкриває його в себе з доручення фірми-експортера і посилає банку об цьому акредитивний лист, у якому указується вид акредитива і порядок виплат по ньому. На кожен акредитив відкривається досьє.
У розрахунках за формою документарне інкасо — емітент-банк-емітент приймає на себе зобов'язання пред'явити надані довірителем документи платнику (імпортеру) для акцепту й одержання грошей.
При застосуванні банківських переведень у розрахунках весь валютний виторг зараховується на транзитні рахунки в уповноважених банках. Після надходження її на транзитний валютний рахунок у доручення про переклад суми, що надійшла, чи частини її на поточний рахунок вказується і продаж частини експортного виторгу на внутрішньому валютному ринку в порядку обов'язкового продажу [15,89-95].
Операції по залученню і розміщенню банком валютних засобів містять у собі наступні види:
а) залучення депозитів:
фізичних осіб;
юридичних осіб, у тому числі міжбанківські депозити;
б) видача кредитів:
фізичним особам;
юридичним особам;
в) розміщення кредитів на міжбанківському ринку.
Ці операції є основними для комерційних банків і по прибутковості, і по значимості в обслуговуванні клієнтів банку [55,57-59]. Класифікація валютних операцій приведена на мал.1.1
Малюнок 1.1 – Класифікація валютних операцій
1.2 Теорія доларизації
1.2.1 Валютна гегемонія: офіційна доларизація
У ході створення Європейського Валютного Союзу США стали виявляти занепокоєння з приводу можливої втрати лідируючих позицій долара. У Вашингтоні активно почали розробляти плани по розширенню валютної зони впливу долара. За останні два роки Штати домоглися помітних результатів по зміцненню доларової гегемонії: на американську валюту в 2000 році перейшов Еквадор, аналогічних планів дотримує Аргентина. Процес розширення доларової зони одержав назву «офіційна доларизація»,
Доларизація (dollarization) являє собою заміну національної валюти доларом США, що використовується як засіб звертання і заощадження, а також міри вартості. Нерідко термін «доларизація» служить для позначення будь-якого процесу витиснення іноземною валютою (не обов'язково доларом США) внутрішньої валюти. Доларизація може бути офіційної і неофіційний. У випадку неофіційної доларизації внутрішня валюта використовується, в основному, для здійснення невеликих угод і офіційних платежів (податки, збори, мита і т.д.), у той час як долар відіграє ключову роль у проведенні великих операцій і нагромадженні заощаджень. Набагато менш розповсюдженої є офіційна (повна) доларизація, коли країна не має національні банкноти і (іноді) монетами. У такому випадку долар служить у якості офіційної внутрішньої грошової одиниці. Багато країн протягом усієї своєї історії використовували іноземну валюту у внутрішньому грошовому обігу. Навіть у самій Америці, де в XVIII— XIX століттях у роздрібній торгівлі чільну роль грали монети, аж до 1857 року було дозволене ходіння іноземних грошей.
Найбільш відомої а ранню з офіційно долларизированной економікою є Панама. Вона з 1904 року використовує долар США в якості внутрішньої грошової одиниці. Незважаючи на те, що Панама випускає свої власні монети і має розрахункову одиницю (бальбоа), це ніяк не заважає доларизації. Один бальбоа дорівнює одному долару США, а дрібні монети відіграють допоміжну роль і полегшують розрахунки готівкою. Крім Панами, ще одинадцять економік офіційно використовують долар США. П'ять з них чи входить до складу США чи знаходяться під їх опікою. Інші економіки — це острівні держави, що мають незалежний від США політичний статус: Віргінські і Маршаллові о-ва, а також о-ва Микронезия, Палау, Питкэрн, Тертці і Кайкос. Ще біля двадцяти невеликих офіційно долларизированных економік крім долара США використовують також австралійський чи долар французький франк. Ці дві грошові одиниці — найбільш розповсюджені валюти за межами своїх країн після долара США Країни, що офіційно використовують іноземну валюту за винятком долара США приведені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 - Країни, що офіційно використовують іноземну валюту за винятком долара США
Країна