Аналіз даного графіка показує, що в коливанні курсу долара існують деякі закономірності. Якщо випливати аналізу циклів, то після 2006 року дійсно повинне піти деяке підвищення курсу. Однак в економічній науці проходження такій логіці спрощуючи проблему може привести до помилкових тлумачень. На наш погляд курс долара в найближчий рік залишиться приблизно на тім же рівні.

США продовжують залишатися самою конкурентноздатною економікою світу, незважаючи на стрімко зростаючий торговий дефіцит країни, згідно з даними швейцарської бізнес-школи IMD.

У рейтингу IMD World Competitiveness Yearbook 2007, в який увійшли 55 країн. Укладачі рейтингу оцінюють економічні показники країни, ефективність влади і бізнесу й інфраструктуру, включаючи утворення, технології, медичне і соціальне обслуговування США зберегли за собою перше місце в порівнянні з минулим роком. .

США - єдина країна світу, чия економіка вийшла з другої світової війни значно зміцнілої. У перші післявоєнні десятиліття лідируюче положення США у світовому господарстві було безперечно. Війна позбавила цю країну від серйозних конкурентів, але не надовго. Економічний підйом Західної Європи і промисловий ривок Японії істотно змінили це положення.

Погроза лідируючої ролі США у світовому господарстві викликала необхідність рішучих заходів: у США помітно зросли витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, прискорилися і поглибилися процеси перебудови промисловості на користь наукомістких галузей, виникли й одержали розвиток нові методи стимулювання науково-технічного прогресу.

Основу експортної експансії американських монополій складають машини й устаткування (у першу чергу наукомістка продукція) і продукція сільського господарства.

Імпортуючи велику кількість електронних компонентів і побутової техніки, США

залишаються лідером у світовому виробництві і торгівлі промисловою електронікою. Найважливіше значення для положення США у світовому господарстві має те, що на їхню частку приходиться сьогодні біля половини світового експорту зерна. Разом з тим у традиційних галузях - сталеливарної промисловості, суднобудуванні, виробництві верстатів, легкій промисловості і виробництві споживчих товару тривалого користування - США програє своїм конкурентам не тільки з Західної Європи і Японії, але і з "нових індустріальних країн.

Усе більш важливим фактором міжнародного економічного життя стають американські транснаціональні корпорації і їхні філії за кордоном.

Америка може ще дуже довго жити в борг, використовуючи загальну потребу в доларі як "неминучої цінності" і "мері всіх речей". І про девальвацію американської валюти рано говорити, як про тенденцію – ніхто в ній на сьогоднішній день серйозно не зацікавлений. А військові витрати в підсумку тільки зміцнюють США (хоча з формально економічної точки зору країна котиться в прірву).

Єдине, що може внести розлад і взагалі зруйнувати американську систему панування – це поразка долара більш могутнім конкурентом. Але євро в цьому змісті не годить: при всій масивності європейської економіки, що коштує за ним, він не зможе досягти тієї універсальності, що забезпечують долару всюдисущі американські нафтові компанії, і головне – авіаносці і крилаті ракети. У тім, в околонаучному середовищі вже не раз звучав прогноз про те, що не євро (а тим більше не "азио" і не "афро") прийде на зміну долара. Це буде "глобо" – загальносвітова грошова одиниця. От тільки де її будуть друкувати – у тім же чи Вашингтоні Пекіні, чи Мецці Єрусалимі – поки сказати важко, також як про війну в Ірані.

Варто також згадати думку Н. Фергюсона в його недавно виданій книзі «Колос». На думку Фергюсона, економіку США важко визнати конкурентноздатної, оскільки вона сильно залежить від припливу інвестицій з-за кордону, а хронічний економічний дефіцит сприяє росту внутрішнього і зовнішнього боргу. У той же час ріст американської продуктивності багато в чому забезпечується припливом іммігрантів і підтримкою відносно низкою в середньої заробітної плати.

Проблеми економіки США, що обумовлюють нинішнє падіння долара, мають не тільки циклічний, але і структурно-системний характер. Серед основних причин і цілей девальвації долара — радикальне скорочення дефіциту торгового балансу і рахунка поточних операцій США. Однак, незважаючи на те, що падіння долара триває вже досить довго, зовнішньоторговельний дефіцит демонструє разючу нечуйність на процес девальвації.

ПЕРЕЧЕНЬ ПОСТЛАНЬ.

Атлас мира / отв. редактор Антонов В.М. – М.: Наука, 1990 – 149 с.

Барышев К.М. Государство и рынок: американская модель: Учебное пособ./К.М. Барышев.- М.: Инфра, 1999.-186с.

Бишер М.М. Алюминиевая промышленность в США и Канаде // Основные тенденции и перспективы развития США и Канады / Экономикаполитика –культура. 2005.№5. С.62 71.

Большой Энциклопедический Словарь – Инфра - М: Наука, 1998. – 549 с

Буглай Н.М. Международные экономические отношения: Учебное пос./ Н.М. Буглай. М.: Инфра, 2000.-548с

Волобуев В. П. Финансовые дилеммы США: Эволюция бюджетного регулирова-ния экономики/В.П. Волобуев.-.М.: Дело, 1999.-429 с.

Горбач Л.М. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб./ Л.М. Горбач. - М.Інфра, 2005. –345с.

Давыдов А.Ю. Макроэкономическая политика в условиях открытой экономики США и Канада // Экономика политика – культура. 2006. №1. С.3758

Дахно И.И. Международная торговля. Учебник/И.И. Дахно - М.: Мысль, 2005.-235с

Зименко Р.И. Новые явления в зарубежной деятельности американских ТНК США и Канада / Экономика политика –культура2005. №6. С. 96-113.

Кэмпбелл Р. Качалин В.В. Система антимонопольной защиты общества в США. М.: Наука, 1997. С. 211-223.

Левшин Ф.М. Мировой рынок: конъюнктура, цены и маркетинг. – М.: Международные отношения, 2003. – 345 c

Линдерт П.Х. Экономика мирохозяйственных связей. Учебник/ П.Х. Линдерт. – М.: Прогресс-Универс, 1999. – 510 с.

Ломакин В. Мировая экономика.Уч. пособие/В. Ломакин. – М.: Наука, 2002. – 588 c.

Лукінов І. Інвестиційна активність в економічному