США найбільший експортер капітал. Монополії вкладають свій капітал у різні сфери діяльності багатьох країн, а держава надає позики особливо великі тим країнам, у яких панують реакційні режими (12).

Традиційно важливою ланкою капіталістичного господарства Сполучених Штатів є внутрішня торгівля. Ведуче місце цієї галузі в економіці країни визначається її високою часткою ВНП. У 1986 році ця частка складала 16, 5 % (у тому числі оптова торгівля-6, 9 %, роздрібна-9, 6 %).

Співвідношення галузей в економіці США відбиває сформований суспільний поділ праці і пропорції суспільного відтворення. Ці пропорції багато в чому визначають рівень ефективності всього господарства США.

Загальна закономірність галузевих зрушень, що відбуваються, полягає в помітному зниженні в економіці питомої ваги сировинних галузей і сільського господарства, технічної модернізації промисловості з відносно нескладним виробництвом, підвищенні ефективності використання виробничого апарата капіталомістких і материалоемких галузей промисловості з високою часткою проміжної продукції (металургія і хімічна промисловість).

На початку XX в. нематеріальне виробництво займало незначне місце в господарстві США, а в даний час воно перетворилося в динамічно розвивається сектор господарства. Найбільш швидкий ріст сфери нематеріального виробництва і послуг у США був відзначений у галузях духовного виробництва (наука й утворення), а також відновлення фізичних і творчих здібностей людини. Серед цих галузей особливо виділяються ті, котрі зв'язані з забезпеченням відпочинку населення.

Серед галузей матеріальної сфери промисловість залишається найважливішої, вона як і раніше забезпечує високий рівень технічного розвитку інших сфер господарства. Саме в ній сьогодні в першу чергу акумулюються новітні досягнення науково-технічного прогресу.

Структурна перебудова промислового виробництва ґрунтується на швидкому і взаємозалежному росту трьох ключових галузей сучасної індустрії: машинобудування, електроенергетики і хімічної промисловості. На них приходиться 55-60 відсотків всіх інвестицій у промисловості. Протягом ряду десятиліть частка видобувної промисловості в структурі всього промислового виробництва США скорочувалася. Це було зв'язано з загальним для економіки США процесом зниження у виробництві витрат матеріалів, сировини й енергії. Промисловість США, хоч і поступається за часткою у ВВП сфері послуг, найпотужнішою в світі. На Сполучені Штати припадає 20% світового вироб-ництва промислових товарів. Продуктивність праці в американській промисло-вості суттєво перевищує відповідний показник у їх головних конкурентів. Стати-стика США поділяє промисловість на видобувну, обробну й енергетику. Частка обробної промисловості складає понад 80%. Водночас Сполучені Штати посіда-ють перше місце в світі за виробництвом електроенергії, а також входять в провідну групу країн за видобутком вугілля, нафти, газу, руд чорних і кольоро-вих металів. Забезпеченість американської промисловості власною сировинною базою, звісно, зміцнює її «тили». Проте головним чинником розвитку промисло-вості США є: широкий внутрішній ринок; висока якісна конкурентоспро-можність американських товарів; лідерство в НДДКР; міцні позиції американсь-ких ТНК на світових ринках промислових товарів.У 80-ті роки в американській економіці виявилися серйозні структурні дис-пропорції. Надто високою була питома вага сировини й палива. Так звані «старі» галузі металургія, автомобілебудування, сільськогосподарське машинобуду-вання, суднобудування втрачали конкурентоспроможність через морально за-старілий основний капітал. На ці галузі припадало більше половини випуску всієї продукції. Необхідна була технічна перебудова промисловості, технічна ре-конструкція виробництва, яка розпочалася у 80-х роках на базі здобутків НТР.Збільшилися інвестиції в активні елементи основного капіталу машини й устаткування з метою їх модернізації. Було закрито десятки сталеливарних підприємств, що виявили свою недостатню конкурентоспроможність. Активізу-вався процес концентрації капіталу, що супроводжувалося злиттям і поглинан-ням сотен компаній. Але основна увага була повернута на прискорення розвитку новітніх високотехнічних галузей. Цей процес продовжився і в 90-ті роки.

США мають добре розвинутими практично всі галузі й види виробництва, що входять в промисловий спектр сучасної економіки. Проте питома вага окремих галузей помітно змінилася протягом останніх десятиліть XX сторіччя. Зменши-лася роль старих галузей - текстильної, металургійної. За виробництвом чорних металів США поступилися Китаю та Японії. Навіть така традиційно «амери-канська» галузь, що символізувала Америку, — автомобілебудування — вже не є пріоритетною за темпами розвитку; тут американців також обігнали японці.

Натомість швидкими темпами розвиваються аерокосмічна, електронна про-мисловість, виробництво нових матеріалів, лазерна техніка, робототехніка. Най-вищі доходи в середині 90-х років відзначилися в електронній та електро-технічній промисловості. Саме інвестиції в новітні технології спричинили високі темпи зростання американської економіки в 90-х роках. Понад половину всіх інвестицій в промисловість складають придбання комп'ютерів і засобів інформа-тики. Частка інвестицій в інформаційні й телекомунікаційні технології складає 7,3% від ВВП (1999 р.). Провідними компаніями в цих галузях є «Майкрософт», «Інтернешнл бізнес машінз» (ІВМ). Значні капіталовкладення в наукові розроб-ки здійснюють також такі промислові велетні, як «Дженерал моторе», «Форд», «Екссон», «Дженерал електрик», «Локхід» та інші. Кожне десятиріччя витрати на ІІДДКР в Сполучених Штат

Сільське господарство США виробляє найбільші в світі обсяги продукції. Вони посідають друге місце за виробництвом зерна й м'яса (після Китаю. Частка США на світовому продовольчому ринку становить 15%. Вони постачають на світовий ринок 50% кукурудзи, 20% яловичини, третину пшениці. Вони найбільші в світі виробники сої та цитрусових, належать до провідних країн за збором бавовни та цукрової тростини. США є нетто-експортером продовольства; його експорт становив (1997 р.) 57 млрд. дол., а імпорт - - 36 млрд. дол.

У сільськогосподарському виробництві США основною організаційною фор-мою є фермерське господарство. В залежності від типу організації виробництва ферми поділяються на такі основні категорії:

сімейні (індивідуальні) ферми, власники яких разом із своїми сім'ями здійснюють виробництво й керівництво,