Він найбільш поширений у світі і порівняно з іншими методами амортизації найбільш простий у застосуванні. Використання цього методу цілком виправдане за умови, коли не існує ймовірність швидкого морального старіння.

До таких засобів належать будівлі, споруди, більшість видів виробничого устаткування, інструментів, приладів. Хоча ігнорується те, що з часом ступінь зношеності основних засобів зростає, і вони потребують більших витрат на обслуговування та ремонт.

ІV. Виробничий метод

Цей метод базується на тому, що амортизація об'єкта залежить, в основному, від інтенсивності його використання. Він застосовується, як правило, до активної частини основних засобів, які експлуатуються нерівномірно. Він ґрунтується на тому, що величина амортизації є результатом експлуатації об'єкта і залежить від обсягу виробленої на ньому продукції. Тому для визначення потрібно мати дані про розрахунковий сумарний обсяг продукції у натуральних показниках за весь строк корисного використання і фактичний обсяг одиниць продукції у конкретний період. Сума амортизації визначається як добуток фактичного обсягу продукції на виробничу ставку амортизації. Виробнича ставка визначається діленням різниці первісної та ліквідаційної вартості об'єкта на очікуваний загальний обсяг продукції із використанням даного обладнання. Нарахування за виробничим методом можна вважати обґрунтованим у разі, коли фактично отриманий дохід від використання основного засобу дійсно пов'язаний з обсягом виробництва за його допомогою у кожному обліковому періоді. При використанні цього методу амортизація виробничого обладнання розглядається як змінні витрати, оскільки їх сума змінюється прямо пропорційно до кількості одиниць виготовленої продукції. Цей метод доцільно використовувати, наприклад, для амортизації вантажних автомобілів. Він ефективний також для амортизації тих основних засобів та нематеріальних активів, які можуть самостійно виконувати конкретний визначений обсяг робіт (табл. 1.4). У нашому випадку виробнича ставка:

Виробнича ставка = (25000 – 1500) : 36800 = 0,64 грн. за кг.

Таблиця 1.

Нарахування амортизації виробничим методом (грн.) [15, 225]

Рік | Фактичний обсяг продукції, кг | Амортизаційні відрахування за рік | Накопичена амортизація (знос) на кінець року | Залишкова вартість на кінець року

0 | - | - | - | 25000

1 | 6000 | 6000 Ч 0,64 = 3840 | 3840 | 21160

2 | 6500 | 6500 Ч 0,64 = 4160 | 8000 | 17000

3 | 7000 | 7000 Ч 0,64 = 4480 | 12480 | 12520

4 | 6300 | 6300 Ч 0,64 = 4032 | 16512 | 8488

5 | 6000 | 6000 Ч 0,64 = 3840 | 20352 | 4648

6 | 5000 | 5000 Ч 0,64 = 3148 | 23500 | 1500

3 1 липня 2000 року, з набуттям чинності довгоочікуваного Положення (стандарту) 7 "Основні засоби" підприємства України здобули право самостійно обирати методи нарахування амортизації. Серед таких методів є методи прискореної амортизації. Використання методів прискореної амортизації дозволить підприємствам швидше оновлювати виробничий апарат, матеріально-технічну базу підприємства, підвищувати та на цій основі збільшувати якість і конкурентоспроможність продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках. Прискорена амортизація відображає процес зносу основного капіталу, активізує виведення з експлуатації фізично та морально спрацьованого обладнання, відповідає розширенню самостійності підприємств і розвитку ринкових відносин, виконує завдання прискореного оновлення основного капіталу.

V. Метод зменшення залишкової вартості

Згідно з цим методом, річна сума амортизації визначається як добуток річної норми амортизації на залишкову вартість об'єкта основних засобів на початок звітного року (або первісна вартість на початок нарахування амортизації).

де Т – кількість років корисного використання об'єкта основних засобів.

У нашому випадку річна норма амортизації 34% (таблиця 1.5). Порівняно складніші математичні підрахунки норми амортизації дадуть змогу отримати більш точний, систематичний і раціональний метод розподілу вартості основних засобів. Єдине, що ліквідаційна вартість повинна бути трохи більшою від нуля.

Таблиця 1.

Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості (грн.) [15, 226]

Рік | Амортизаційні відрахування за рік | Накопичена амортизація (знос) на кінець року | Залишкова вартість на кінець року

0 | - | - | 25000

1 | 25000 Ч 34% = 8500 | 8500 | 16500

2 | 16500 Ч 34%; = 5610 | 14110 | 10890

3 | 10890 Ч 34% = 3703 | 17813 | 7187

4 | 7187 Ч 34% = 2445 | 20258 | 4742

5 | 4742 Ч 34% = 1812 | 22070 | 2930

6 | 3130 Ч 34% = 1430 | 23500 | 1500

VІ. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Норма амортизації, обчислена за прямолінійним методом подвоюється і застосовується до залишкової вартості об'єкта. У зарубіжній практиці його ще називають методом подвійного зменшення залишку. Ліквідаційна вартість у цей розрахунок не входить. Її величина потрібна лише для розрахунку амортизації за останній рік (табл. 1.6).

Таблиця 1.

Нарахування амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості (грн.) [15, 226]

Рік | Амортизаційні відрахування за рік | Накопичена амортизація (знос) на кінець року | Залишкова вартість на кінець року

0 | - | - | 25000

1 | 2 Ч 16,67% Ч 25000 = 8335 | 8335 | 16665

2 | 2 Ч 16,67% Ч 16665 = 5556 | 13891 | 11109

3 | 2 Ч 16,67% Ч 11109 = 3 704 | 17595 | 7405

4 | 2 Ч 16,67% Ч 7405 = 2468 | 20063 | 4937

5 | 2 Ч 16,67% Ч 4937 = 1937 | 22000 | 3000

6 | 25000 – 1500 – 22000 = 1500 | 23500 | 1500

Цей метод обмежує