Банкрутство у зарубіжних країнах

курсова робота з фінансів підприємства

ЗМІСТ

Вступ

Актуальність теми дослідження. Трансформування економіки та розвиток ринкових відносин зумовили появу та використання в сферах політики та економіки нових понять. А якщо врахувати, що перехід від однієї форми суспільного розвитку до іншої, більш прогресивної, завжди відрізняється нестабільністю, передусім в економіці, де виникає хаос становлення нових організаційних форм, істотно з'являється загроза банкрутства підприємств та імовірність їх ліквідації.

Банкрутство завжди зачіпає інтереси дуже багатьох суб'єктів фінансово-господарських відносин:

Банкрутство – складний процес, який може бути охарактеризований з різних боків: юридичного, управлінського, організаційного, фінансового, обліково-аналітичного тощо. Власне, процедура банкрутства є кінцевою стадією невдалого функціонування підприємства, якій, зазвичай, передують стадії нормальної ритмічної роботи і фінансових ускладнень. Банкрутство рідко буває несподіваним, особливо для досвідчених фінансистів та менеджерів, які намагаються регулярно відслідковувати тенденції у розвитку власних підприємств і найбільш важливих контрагентів та конкурентів.

Довгий час в Німеччині, Норвегії, Франції забезпеченням боргу було не майно, а сам боржник, його життя, тілесна недоторканність і свобода.

У римському було записано, що незадоволені кредитори мали право розрубувати на частини тіло неспроможного боржника. У Норвегії, древнє право дозволяло кредиторові відрізувати неспроможному боржникові ту або іншу частину тіла. Не менш жорстоко дозволяли поводитися з боржниками і закони феодальних держав Західної Європи. Так, едикти короля Карла V у Германії, видані в 1531 і 1540 роках, прирівнювали неспроможних боржників до злодіїв, яких можна було піддавати негайній страті. Указом короля Франції Франциска 1, виданим в 1536 році, наказувало вести "проти банкротів строге провадження... їх слід піддати тілесному покаранню, накласти на них ошийник і помістити біля ганебного стовпа".

Проте подібні заходи, що застосовувалися до неспроможних боржників, не могли нескінченно служити перешкодою на шляху нових банкрутств. І це пояснювалося тим, що основна причина банкрутств лежала не в недбайливості або злій волі неспроможних боржників, а в економічних законах суспільства, заснованого на приватній власності. Розвиток економічних відносин вимагав інших засобів боротьби з цим явищем. Поступово в цивільному і торговому законодавстві стала складатися система норм, регулюючих проблеми неспроможності і банкрутства, які вже мали основною метою не помсту боржникові, а переведення його майна в готівку для розподілу їх між кредиторами і потім звільнення добросовісного боржника від тягаря заборгованості, надання йому можливості почати знову свою комерційну або підприємницьку діяльність.

В даний час законодавство про неспроможність і банкрутство виконує три основні завдання:

а) охорона інтересів одних кредиторів від дій інших кредиторів;

б) охорона кредиторів від недобросовісних дій боржника;

в) охорона добросовісного боржника від його кредиторів.

Аналіз зарубіжного законодавства показує, що в ньому крім термінів "неплатоспроможність" і "неспроможність" уживається поняття "банкрутство". У зв'язку з цим слід визначити, чи є названі терміни синонімами або між ними існує деяка відмінність.

Єдиного підходу до оцінки змісту перерахованих термінів в сучасному законодавстві різних країн світу немає. Тому їх зміст доцільно розкривати стосовно кожної з країн окремо.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади фінансів підприємств.

Предмет дослідження – зарубіжний досвід використання механізму банкрутства для оздоровлення фінансового стану підприємства.

Метою курсової роботи є дослідження зарубіжного досвіду використання механізму банкрутства для оздоровлення фінансового стану підприємства.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

Теоретико-методологічною основою роботи є праці таких дослідників, як Гущин И.В. [10], Покропивний С.Ф. [11], Смирнова І.], Тітов М.І. [20], Терещенко О.О. [19] та ін.

Методи дослідження: історико-типологічний, метод теоретичного аналізу й систематизації.

Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у підготовці до семінарських та практичних занять, а також для розробки матеріалів конференцій, спецкурсів.

Структура роботи. Курсове дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Бібліографія налічує 28 джерел. Загальний обсяг роботи – 41 сторінки.

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження використання механізму банкрутства для оздоровлення фінансового стану підприємств

1.1. Сутність, причини та ознаки банкрутства

Поняття банкрутства органічно притаманне сучасним ринковим відносинам. Воно характеризує неспроможність підприємства (організації) задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, а також забезпечити обов'язкові платежі в бюджет і позабюджетні фонди.

Закон України "Про банкрутство" під банкрутством розуміє зв'язану з браком активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги та виконати зобов'язання перед бюджетом.

За нормальних умов господарювання акціонери та кредитори сподіваються на винагороду, рівень якої залежить від ступеня прибутковості фірми. Одна з перших ознак руху до банкрутства – спад прибутковості фірми нижче за вартість її капіталу. Відсотки за кредит і дивіденди, що сплачуються фірмою, перестають відповідати сучасним ринковим умовам господарювання, а вкладання коштів у таку фірму стає невигідним. Кредитори (власники облігацій та інші) одержують певні суми, визначені кредитними угодами, але відносна вигідність їхніх вкладень у дану фірму зменшується, а у зв'язку зі спадом вартості акціонерного капіталу падає й ціна акцій, збільшується ризик неповернення коштів, у фірми виникають