У таких операціях використовують векселі надійних банків або транспортних підприємств. Векселі цих підприємств купують з метою дострокового погашення кредиторської заборгованості перед векселедавцем. Тому до таких векселів додають гарантовані листи із зобов'язанням векселедавця достроково погасити вексель у рахунок кредиторської заборгованості власника векселя перед векселедавцем за отримані останнім товари і надані послуги.

Операції з такими векселями вважають найбільш дохідними.

ПРИКЛАД 2 [24, 40]

Підприємство має кредиторську заборгованість перед акціонерним товариством "А" у розмірі 300 тис. грн. Па фондовому ринку курсова вартість векселя акціонерного товариства "А" становить 25% від номінальної вартості. Отже, підприємству-боржнику вигідно придбати вексель номінальною вартістю 300 тис. грн. усього за 75 тис. грн. і отримати дохід або економію від погашення кредиторської заборгованості в розмірі 225 тис. грн.

Перевага простого векселя – у досить простих правилах його обігу. У простому векселі векселедавець є прямим боржником і він зобов'язаний за простим векселем так само, як і акцептант за переказним векселем. Виходячи з цього простий вексель акцептувати не потрібно.

Переказний вексель (тратта) – це документ, який регулює вексельні відносини трьох сторін: кредитора (трасанта), боржника (трасата) і одержувача платежу (ремітента). Такий вексель виписує та підписує кредитор (трасант).

Трасант – особа, що видає тратту, тобто переказує свій платіж на іншу особу. Переказний вексель означає наказ трасату – особі-боржнику векселедавця – сплатити в установлений термін визначену у векселі суму третій особі (ремітенту) або пред'явнику тратти.

Ремітент – власник переказного векселя. Ним може бути підприємство або банк, що утримує на свою користь відповідний відсоток від суми платежу – комісійну винагороду за надану банком послугу щодо переказу вказаної у векселі суми у встановлений термін з рахунка векселедавця на рахунок власника векселя.

Суть цих відносин полягає в такому: трасант виписує (трасує) вексель на трасата з вимогою сплатити відповідну суму ремітенту у відповідному місці у відповідний строк.

ПРИКЛАД 3 [24, 41]

Підприємство А отримує кредит в установі банку для виробництва відповідної продукції. Споживачем цієї продукції є підприємство Б. Відносини трьох сторін (банк, підприємство А і підприємство Б) можуть бути оформлені переказним векселем за такою схемою (рис. 5).

Рис. . Переказний вексельний обіг [24, 41]

1 – підприємство А трасує переказний вексель на користь банку з метою погашення кредиту; 2 – банк надає підприємству суму кредиту; 3 – підприємство А відвантажило товар підприємству Б; 4 – банк пред'являє підприємству Б вексель для акцепту; 5 – трасат сплачує гроші банку за векселем.

Розглянемо цю схему. Підприємство А трасує переказний вексель з пропозицією до підприємства Б сплатити банку відповідну суму, тобто суму кредиту, яку підприємство А взяло в установі банку на відповідний строк.

Переказний вексель передається підприємством А банку з метою погашення отриманого кредиту. За згоди банку прийняти такий вексель кредит буде вважатися погашеним. А підприємство А з цього моменту несе умовну відповідальність перед трасатом за платіж за векселем. Банк пред'являє підприємству Б вексель для акцепту. У разі його акцепту підприємство Б стає прямим боржником за переказним векселем.

Вексельний обіг із опротестуванням векселя і призначенням посередника здійснюється за схемою рис. 6.

Рис. . Вексельний обіг із опротестуванням векселя і призначенням посередника для задоволення претензій власника векселя [24, 42]

1 – видача векселя; 2, 3 – передача права за векселем (індосація); 4 – перепоручи-тельство за векселем (перепоручительний індосамент); 5 – пред'явлення векселя до акцепту (презентація); 6 – підтвердження акцепту; 7 – пред'явлення векселя до платежу; 8 – відмова від платежу за векселем; 9 – опротестування векселя;
10 – нотаріальна вимога щодо сплати за векселем; 11 – відмова від нотаріальної вимоги щодо сплати за векселем; 12 – повторне опротестування; 13, 14 – повер-нення опротестованого векселя; 16 – призначення посередника; 17 – здійснення платежу за векселем; 18 – вручення оплаченого векселя (з розпискою в отриманні платежу).

Забезпечений вексель – це вексель, гарантований заставою, яка надається кредиторові, банку або продавцю доти, доки борг не буде сплачено. Заставою може бути дебіторська заборгованість, товарні запаси, цінні папери, основні виробничі засоби, обладнання.

Векселі на пред'явника – це такі векселі, що оплачуються негайно після прийняття їх дебітором. Вексель, що оплачується в термін, указаний у документі, називається строковим.

Доміцильований вексель – це такий, у якому застережено, що даний вексель підлягає сплаті третьою особою – доміцилянтом за місцем проживання платника (або в іншому місці). Конкретне місце платежу вказується на векселі векселедавцем і пред'являється до оплати доміцилянту, який не є відповідальною особою за векселем, тобто не несе жодної відповідальності, якщо платіж не буде здійснено.

Доміцилювання переказного векселя може інколи підвищити його внутрішню вартість, тому що усуває труднощі, що могли б виникнути в разі здійснення платежу в іншому місці.

Вексель може існувати в паперовій або безпаперовій формі – як записи на електронних рахунках.

1.3. Операції підприємства з векселями

Вексельні позики. Обліковий (дисконтний) кредит. При обліку векселів банк фактично купує у клієнта вексель (зобов'язання третьої особи), одержувачем коштів за яким до дисконту векселя банком був його клієнт. Під час дисконтної операції останній отримує від банку грошові кошти під облікований вексель як кредит, який буде сплачений векселедавцем у