строк встановлений в векселі, але одержувачем цих коштів вже стає банк. Передача банку векселя здійснюється шляхом індосаменту, тобто передавальним надписом на векселі, який містить доручення власника векселя банку отримати належну оплату по векселю. Таким чином, клієнт рефінансує в банку видані третій особі в кредит кошти. Кредитна установа при необхідності може рефінансувати цей вексель в Центральному банку. При купівлі векселя представляє собою його номінальну вартість за виключенням ставки за облікову позику,
Обов'язковою умовою при дисконті векселів є їх висока ліквідність. Оскільки у вітчизняній практиці вони виставляються на термін не більше 90 днів, то дисконтний банківський кредит с короткостроковим. Сутність облікових операцій полягає в і ому, що відпуск товару в кредит під вексель (комерційний кредит) при дисконті перетворюється на банківський кредит, а кредитором для покупця товару в кредит стає банк, якому продавець індосував (передав індосаментним надписом) вексель покупця. При дисконтному кредиті векселі повинні мати не менше двох надписів, векселедавця і першого векселеодержувача. Сума облікової ставки утримується банком в момент обліку векселя, але зараховується на прибутковий рахунок банку після погашення векселя, тобто після надходження по ньому платежу. Визначення вексельної суми здійснюється за наступною формулою [23, 56]:
S = N Ч (1 – Т Ч D),
де S – сума до сплати за векселем, D – дисконт, N – номінальна сума векселя,
Т – відносна тривалість періоду до моменту платежу за векселем.
Окрім у гримання суми дисконту, який є платою за кредит, банки можуть утримувати комісійні за інкасацію векселів (дамно), поштово-телеграфні послуги (порто), а також витрати, пов'язані з опротестуванням векселів.
Позики під заставу векселів. Позики під заставу векселів бувають строковими, коли власник векселів зобов'язаний викупити їх у банку в термін, що встановлюється в момент укладання договору про надання кредиту під заставу векселя, або до вимоги (онкольні позики), повернення яких банк може вимагати в будь-який час після надання кредиту. Для використання позикових коштів банк відкриває клієнту спеціальний позиковий рахунок, з якого позичальник здійснює розрахункові операції в розмірі суми виділеного кредиту. Така позика може надаватися шляхом видачі клієнту лімітованої чекової книжки. При видачі кредиту під заставу векселів банк обумовлює в договорі максимальний розмір позики, розмір застави і співвідношення між забезпеченням і заборгованістю по рахунку, величину проценту і комісії на користь банку, право спрямування в погашення позики сум, що надходять для сплати векселів або інших сум, що надходять на поточний рахунок клієнта.
При використанні такого кредиту банк повинен слідкувати за розмірами вільного залишку ліміту на позиковому рахунку. Перед проведенням операції зі спеціального позикового рахунку позичальника відповідальний банківський службовець перевіряє наявність залишків невикористаного кредиту, їх відповідність ліміту граничних сум, що надходять на його погашення, відповідність ліміту граничних залишків з графіком надходження сум на його погашення, обумовленому в кредитному договорі. Кредит надається в сумі надлишку вексельного забезпечення, але не більше невикористаного ліміту. Правилами "Про порядок проведення банками операцій з векселями" встановлена наступна схема розрахунків використання позик виданих під заставу векселів.
ПРИКЛАД (цифри умовні) [23, 57]
фактично на "__" ________ 2002 р.
1. | Встановлене банком співвідношення заборгованості до забезпечення (загальної суми векселів, що прийняті під заставу) | 75 %
2. | Встановлений ліміт заборгованості по позиках під заставу векселів | 120 тис. грн.
3. | Загальна сума векселів, що прийняті під заставу (сума забезпечення) | 80 тис. грн.
4. | Сума заборгованості за позикою | 50 тис. грн.
5. | Фактичне співвідношення заборгованості до забезпечення ((п. 4 : п. 3) Ч 100) | 62,5 %
6. | Можлива заборгованість за позикою, виходячи з фактичного забезпечення і прийнятого співвідношення заборгованості до забезпечення ((п. 3 Ч п. 1) : 100) | 60 тис. грн.
7. | Вільний ліміт кредитування (п. 2 – п. 4) | 70 тис. грн.
8. | Можлива додаткова позика (п.6 – п.4) або (п.1 – п.5) Ч п.3 : 100 однак не більше суми в п. 7 | 10 тис. грн.
Основні відмінності між дисконтом векселів і позик під заставу векселів полягають в наступному.
1. При здійсненні обліку векселів банк стає їх власником, при позиці – векселі передаються йому в якості гарантії забезпечення повернення кредиту. В цьому випадку банку надається право на отримання платежів по закладених векселях, тільки якщо позичальник повертає кредит. При дисконті джерелом погашення кредиту виступають платежі по векселю.
2. При заставі векселів клієнт отримує кредит в межах 60-90 % від валюти (суми) векселів до певного строку і використовує заставу, паралельно погашає її в повному обсязі до встановленого строку. При порушенні трафіку погашення позики, банком може бути призупинений рахунок, чого не можна зробити при дискеті векселів, оскільки, в цьому випадку кредит видається одразу на повну суму векселя за вирахуванням облікової ставки.
3. При заставі векселів їх сума обліковується на позабалансових рахунках. При обліку (дисконті) векселів їх сума відображається в загальному балансі банку. Тобто, здійснюючи дисконтні операції, банки можуть акумулювати значну частину векселів. При правильній організації вексельний портфель може стати надійним джерелом доходу, більш стійким, ніж цінні папери (наприклад, акції), оскільки ліквідність векселів обумовлена точними строками, а також різними варіантами використання векселів і їх захисту.
Переоблік і перезастава векселів. Облікові (дисконтні) ставки і заставні операції з векселями дають банкам можливість з меншим ризиком порушення ліквідності вкладати в ці операції менш сталі депозити (залишки на рахунках клієнтів), так як