Рис. . Структура ціни франко-склад – станція призначення [12, 176]

При виконанні зовнішньоекономічних операцій з метою продажу експортної продукції підприємства дотримуються базових умов, за якими укладаються контракти між сторонами. Кожна з умов визначає обов'язки продавця і покупця, розподіл транспортних видатків, а також відповідальність сторін за виконання контракту.

Розглянемо базові умови "ІНKOTEPMC", які часто зустрічаються на практиці.

ЕХ – франко-завод ... (з підприємства, складу і т.д.). Відповідно до цієї умови продавець зобов'язаний надати товар на своєму підприємстві у розпорядження покупця. Він також зобов'язаний за свій рахунок підготувати товар, додавши документи, що підтверджують його відповідність умовам контракту, повідомити покупця про готовність товару до відвантаження й оформити комплект документів, необхідних для вивозу товарів із країни. На прохання покупця і за його рахунок продавець може посприяти в отриманні додаткових документів, необхідних для ввозу товару в імпортовану країну.

Імпортер (покупець) зобов'язаний укласти договір з перевізниками товару й оплатити його перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, що містить навантаження, одержати експортні ліцензії, виконати й оплатити митні процедури, а також податки і збори, оплатити товар продавцю за відпускними цінами.

Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його продавцем (експортером) на складі, несе покупець.

FRC – франко-перевізник ... (назва пункту). Експортер зобов'язаний за свій рахунок поставити товар, надати документи, що підтверджують його відповідність умовам контракту, залежно від вимог контракту упакувати товар у контейнери, навантажити на трайлери у морському пакуванні, забезпечити пересування товару на власних колесах, сповістити імпортера про відвантаження товару в порт, отримати експортну ліцензію, доставити товар у передбачене контрактом місце в порту і передати його у встановлені терміни перевізнику разом із комплектом документів, необхідних для його вивозу, а також виконати митні процедури.

У ціну товару при цій базовій умові включають усі витрати продавця до пункту його передачі перевізнику.

Імпортер зобов'язаний оплатити ціну товару експортеру і повідомити йому реквізити перевізника, за свій рахунок укласти договір із перевізником і оплатити усі витрати, пов'язані з доставкою вантажу від пункту, обговореного контрактом, до місця призначення, в т.ч. вартість навантажувально-розвантажувальних робіт.

FCP – фрахт-перевізна плата оплачена до ... (назва пункту призначення). За цією умовою, на відміну від попередньої, продавець оплачує вартість (фрахт) перевезення товару до зазначеного місця призначення і враховує ці витрати в ціну товару.

Покупець зобов'язаний за свій рахунок застрахувати товар і оплатити всі інші витрати, що виникли при транспортуванні.

Ризик загибелі і випадкового псування товару переходить від продавця до покупця у момент передачі продавцем вантажу перевізнику.

CІP – фрахт-перевізна плата і страхування оплачеш до... (назва пункту призначення). Ця умова є аналогічною попередній з тим доповненням, що продавець повинен забезпечити транспортне страхування від ризиків загибелі або випадкового псування товару під час перевезення. Тоді ціна товару збільшується на розмір страхового внеску.

DAF – доставка до кордону ... (назва місця постачання на кордоні). Відповідно до цієї умови, зобов'язання продавця закінчуються перед митним кордоном країни-імпортера. В ціну товару входять усі витрати продавця, в т. ч. витрати на виготовлення товару і прибуток, доставку у встановлені терміни на прикордонний пункт країни-імпортера, передачу пакета документів, у т. ч. транспортні витрати, оплату митних процедур й усі витрати до передачі товару покупцю.

DDP – поставка ... (назва місця призначення в країні ввезення) з оплатою мита. На відміну від умови ЕХ, що означає мінімальні обов'язки продавця, DDP означає максимальні обов'язки, а саме: продавець несе усі витрати з доставки товару до місця, зазначеного покупцем, отримання ліцензій на експорт й імпорт, виконання митних процедур з обох сторін кордону й оплати мита та ризику випадкового псування і загибелі товару під час доставки його до пункту призначення.

Усі витрати продавця входять в ціну товару, що відшкодовує покупець.

DDV – поставка ... (назва місця призначення у країні ввезення) без оплати мита. Всі витрати продавця, зазначені у попередній умові, за винятком мита, входять в ціну товару за контрактом.

FOB – франко-борт. Купівля-продаж товару на цій умові зобов'язує продавця за рахунок своїх засобів і коштів доставити і завантажити товар на борт судна. Умова FOB передбачає відповідальність продавця за стан товару, ушкодження і втрати до моменту його доставки на борт судна. В цьому випадку в ціну реалізації входять безпосередньо ціна товару, а також транспортні та інші витрати, пов'язані з доставкою його на борт судна.

У практиці міжнародної торгівлі умови і ціни FOB застосовуються при експорті багатьох видів промислової продукції та готових виробів.

FAC – франка уздовж борту судна. Цією умовою на продавця покладено обов'язки розмістити товар уздовж борту судна на набережній у зазначеному порту. Ці на товару визначається, виходячи з витрат продавця для виконання покладених на нього обов'язків.

CIF – вартість, страхування, фрахт. При постачанні товару на умові CIF у продажну ціну товару, зазначену у контракті, вносять безпосередньо ціну самого товару, витрати на страхування, фрахт і витрати на його транспортування до порту призначення з оплатою зборів, податків і мита, пов'язаних із вивозом товару.

CFR – вартість і фрахт. Ця умова, на відміну від попередніх, не вміщує витрати продавця зі страхування. Всі витрати з моменту переходу товару через поруччя судна оплачує покупець понад ціну, зазначену в контракті.

EXS – з судна ... (назва порту призначення). Ця базисна умова означає, що продавець надає товар у розпорядження покупця на борту судна у місці призначення, зазначеному в контракті. Продавець