6. Ціна реалізації 1 ц продукції | грн.

7. Повна собівартість реалізованої продукції | грн.

8. Змінні витрати у повній собівартості одиниці продукції (гр. 7 – гр. 5) | грн.

9. Маржинальний доход від одиниці продукції (гр. 6 – гр. 8) | грн.

10. Беззбитковий об'єм виробництва продукції (гр. 2а : гр. 9) | ц

Проектні розрахунки по визначенню об'ємів виробництва продукції в аграрній сфері для отримання певного розміру прибутку проводяться за показниками, відображеними в таблицях 2.5 і 2.6.

Таблиця 2.

Проектний розрахунок урожайності культур та об'ємів виробництва продукції рослинництва для отримання певного розміру прибутку (200__р.) [11]

Показники | Одиниці виміру | Розмір прибутку

фактичний | проектний

А. Зернові

1. Розмір прибутку | грн.

2. Постійні витрати на виробництво продукції | грн.

3. Маржинальний доход від одиниці продукції | грн.

4. Товарна продукція у натуральному виразі
(гр. 1 + гр. 2) : гр. 3 | ц

5. Продукція на внутрігосподарські потреби | ц

6. Об'єм виробництва у заліковій масі
(гр. 4 + гр. 5) | ц

7. Об'єм виробництва у оприбуткованій масі | ц

8. Фактична площа посіву | га

9. Урожайність | ц/га

10. Змінні витрати у повній собівартості одиниці продукції | грн.

11. Змінні витрати на виробництво товарної продукції (гр. 4 Ч гр. 10) | грн.

12. Повна собівартість товарної продукції
(гр. 2 + гр. 11) | грн.

13. Повна собівартість одиниці товарної продукції (гр. 12 : гр. 4) | грн.

14. Рентабельність товарної продукції
(гр. 1 : гр. 12) Ч 100 | %

Таблиця 2.

Проектний розрахунок продуктивності тварин та об'ємів виробництва продукції тваринництва для отримання певного розміру прибутку (200__р.) [11]

Показники | Одиниці виміру | Розмір прибутку

фактичний | проектний

А. Молоко

1. Розмір прибутку | грн.

2. Постійні витрати на виробництво продукції | грн.

3. Маржинальний доход від одиниці продукції | грн.

4. Товарна продукція у натуральному виразі (гр. 1 + гр. 2) : гр. 3 | ц

5. Продукція на внутрігосподарські потреби | ц

6. Об'єм виробництва у заліковій масі
(гр. 4 + гр. 5) | ц

7. Об'єм виробництва у оприбуткованій масі | ц

8. Фактичне поголів'я | гол.

9. Продуктивність | ц/га

10. Змінні витрати на виробництво товарної продукції (гр. 4 Ч гр. 9) | грн.

11. Повна собівартість товарної продукції
(гр. 2 + гр. 10) | грн.

12. Повна собівартість одиниці товарної продукції (гр. 11 : гр. 4) | грн.

13. Рентабельність товарної продукції
(гр. 1 : гр. 11) Ч 100 | %

Дані розрахунки дозволяють визначити найбільш ефективні напрями розвитку підприємницьких структур в агробізнесі.

Нинішнє законодавство відкриває широкі можливості для розвитку агробізнесу: одержати землю у власність або довічне успадковане володіння, розширити за рахунок земельних паїв своє особисте підсобне господарство, орендувати землю у односельців. Але сільському підприємцю потрібні також сільськогосподарська техніка, приміщення, споруди, різне обладнання. Вартість їх може досягти сотень тисяч гривень. Тому для фермерів, чий стартовий капітал обмежений, оренда основних фондів може стати важливим засобом створення життєздатного господарства.

Але підприємцям слід пам'ятати, що орендна плата – не просто розрахункова величина, а конкретний предмет угоди, торгу, який ведуть між собою орендар і орендодавець. Вони можуть домовитися, зокрема, про ті чи інші пільги, порядок перегляду платежів до закінчення встановленого законом строку оренди і викупу майна у випадку зміни економічних умов господарювання, стихійного лиха і т. п. Зменшення розміру орендної плати зі сторони орендодавця, наприклад, місцевої ради, може використовуватися і як стимул для укладення договору оренди, введення в господарський оборот вибулих земель і малопродуктивних угідь.

Загальновідомо, що сільське господарство України значно поступається за рівнем ефективності західноєвропейському і американському, основу якого складають фермерські господарства. Щоб ще раз переконатися в цьому, достатньо навести такі дані: якщо в Україні у сільському господарстві зайнято 25% працездатного населення, то у Англії лише 10%, в Німеччині – 5, а в США фермери складають 2% населення (без найманої праці і працюючих у сервісних кооперативах), годують всю країну і, крім того, до 20-25% сільськогосподарської продукції щорічно експортують. Звичайно, необхідно враховувати різницю у технічному оснащенні і державній політиці щодо аграрного сектора [8].

Але, наприклад, у Канаді, де ці умови були досить близькими нашим КСП; навантаження на трактор приблизно таке ж, а посівів зернових на комбайн значно більше, ефективність виробництва незрівнянно вища. Цілком очевидно, що відсутність на селі господаря, кровно зацікавленого у ефективному використанні засобів виробництва, неможливо компенсувати ні додатковими вкладеннями цих засобів, на зусиллями адміністративних форм примушування селян до більш продуктивної праці.

З позиції окремого підприємства агробізнесу критерієм його ефективності є прибуток. Об'єктивність цього критерію визначається не тільки тим, що прибуток – природна мета, наприклад, фермера-товаровиробника, але і тим, що без нього неможливий нормальний розвиток його господарства; низька рентабельність неодмінно ставить його на межу банкрутства. Напроти, у всіх країнах прибуткове селянське господарство – це і стабільне продовольче постачання, і добра податкова база для поповнення державного і місцевих бюджетів.

Слід, проте, відмітити, що прибуток не є метою діяльності всіх без винятку господарств. Дрібні ферми, власники яких одержують основний доход від іншої діяльності, використовуються за рубежем перш за все для сімейного відпочинку, більш продуктивного використання вільного часу, а в Україні – і як додаткове джерело натурального постачання. Але і в цьому випадку підприємець повинен зіставляти свої витрати з одержаними доходами, в тому числі від сільського господарства.

Розділ 3. Шляхи