Рентабельність акціонерного капіталу (Рак) свідчить про верхню межу дивідендів на акції та обчислюється так [11, 444]:

де Кст – статутний капітал (номінальна вартість проданих акцій). Цей показник можна обчислювати також як рентабельність акціонерного капіталу від звичайних акцій. Тоді з прибутку Пч віднімають фіксовані дивіденди на привілейовані акції, а зі статутного капіталу – номінальну вартість цих акцій.

Рентабельність продукції (Рп) характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Вона визначається за формулою [11, 444]

де Прп – прибуток від реалізації продукції за певний період;

Срп – повна собівартість реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна обчислювати також як відношення прибутку до обсягу реалізованої продукції. Саме в такому вигляді цей показник використовується в зарубіжній практиці.

У багатономенклатурному виробництві поряд з рентабельністю всієї продукції обчислюється також рентабельність окремих її різновидів. Рентабельність одного виробу (Рі ) розраховується за формулою [11, 445]:

де Ці, Сі – відповідно ціна й повна собівартість і-го виробу.

Одним із показників ефективності використання оборотних активів є оборотність активів (па) – це показник кількості оборотів активів підприємства за певний період (переважно за рік), тобто [11, 445]

па = В / Ка.

де В – виручка від усіх видів діяльності підприємства за певний період; К – середня величина активів за той самий період. За цих умов середня тривалість одного обороту (tа) становитиме [11, 445]:

tа = Дк / па

де Дк – кількість календарних днів у періоді.

Оборотність товарно-матеріальних запасів (птмз) виражається кількістю оборотів за певний період [11, 445]:

птмз = Ср / Мз

де Ср – повна собівартість реалізованої продукції за певний період;

Мз – середня величина запасів у грошовому виразі.

Активність підприємства у сфері розрахунків з партнерами характеризується середніми термінами оплати дебіторської та кредиторської заборгованості.

Середній термін оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства (tодз) обчислюється за формулою [11, 445]

tодз = (Зд Ч Дк) / Vпр

де Зд – дебіторська заборгованість (заборгованість покупців);

Дк – кількість календарних днів у періоді, за який обчислюється показник (рік – 360, квартал – 90);

Vпр – обсяг продажу продукції за розрахунковий період.

За період tодз платіжні вимоги підприємства до покупців перетворюються на гроші. Зрозуміло, що скорочення цього періоду є економічно вигідним, а продовження (проти встановленого терміну або проти минулого року) – небажаним і потребує з'ясування причин.

Середній термін оплати кредиторської заборгованості постачальникам (tокз) визначається співвідношенням [11, 445]:

tокз = (Зк Ч Дк) / М

де Зк – величина кредиторської заборгованості постачальникам;

М – обсяг закупівлі сировини і матеріалів за розрахунковий період в грошовому виразі.

Скорочення за інших однакових умов не визнається позитивним для підприємства, оскільки потребує додаткових коштів. Натомість збільшення періоду оплати заборгованості може бути наслідком різних причин: погіршення для підприємства умов розрахунків, браку коштів, затягування оплати з метою використання кредиторської заборгованості як джерела фінансування тощо.

2.2. Оцінка фінансової стійкості і платоспроможності

Фінансова стійкість підприємства характеризується співвідношенням власного й залученого капіталу. Для цього використовуються різні показники, які заведено називати коефіцієнтами. З-поміж них найбільш поширеними є коефіцієнти автономії та забезпечення боргів.

Коефіцієнт автономії (kа) обчислюється діленням власного капіталу на підсумок балансу підприємства [11, 446]:

kа = Кв / Кб

де Кв – власний капітал підприємства; Кб – підсумок балансу (сума всіх джерел фінансування). За даними табл. 2.1:

kа =14500 / 23420 = 0,62

Це означає, що активи підприємства на 62% забезпечено власними коштами. Решта (38%) фінансується за рахунок боргових зобов'язань. Така величина коефіцієнта є прийнятною – борги покриваються власним капіталом. Якщо kа < 0,5, то зростає ризик несплати боргів, а відтак і занепокоєння кредиторів. Збільшення значення коефіцієнта автономії зумовлює підвищення фінансової незалежності та зменшення ризику порушення фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт забезпечення боргів (kзб) є модифікацією 1-го показника і ви-значається як співвідношення власного та залученого капіталу, тобто [11, 446]

kзб = Кв / Кз

де Кз – боргові зобов'язання підприємства (залучений капітал). Так, згідно з даними балансу підприємства

kзб = 14500 / 8920 = 1,625

Отже, власний капітал перевищує борги підприємства в 1,625 раз. Нормальною вважають ситуацію, коли kзб > 1.

На жаль, аналітична оцінка фінансового стану підприємства на базі таких коефіцієнтів не завжди є однозначною. Безумовно, зменшення частки боргів у сукупному капіталі зміцнює фінансову незалежність підприємства. Проте водночас звужуються джерела фінансування та можливості підвищення ефективності його діяльності.

За певних умов кредити вигідно брати. Тут проявляється ефект так званого фінансового важеля (лівериджу), який виражають через відношення заборгованості до власного капіталу.

Коли плата за кредит є меншою за рентабельність активів з урахуванням оподаткування, збільшення заборгованості (збільшення відношення Кз / Кв) веде до зростання рентабельності власного капіталу. Отже, залучення кредиту у цьому випадку є фінансовим важелем (лівериджем) підвищення ефективності діяльності підприємства [11, 446].

Платоспроможність підприємства, тобто його здатність вчасно розраховуватися з боргами, визначається за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Вони показують, наскільки короткострокові зобов'язання покриваються ліквідними активами. А оскільки поточні активи мають різну ліквідність, то й обчислюється кілька коефіцієнтів ліквідності – загальної, термінової та абсолютної.

Коефіцієнт загальної ліквідності kзл – це відношення оборотних активів (розділи II і III активу балансу за його старою формою) до короткострокових пасивів (розділ III пасиву) [11, 447]:

kзл = Коа / Кзк

де Коа – оборотні активи підприємства;

Кзк – короткострокова заборгованість підприємства.

За даними балансу підприємства (табл. 3.1)

kзл = 12200 / 4920 = 2,48.

Це означає, що оборотний капітал підприємства перевищує короткострокову заборгованість приблизно у 2,5 рази.

Якщо kзл < 2, то платоспроможність підприємства вважається низькою. За надто високого його значення