Реферат на тему:

Характеристика інноваційного аспекту діяльності малого підприємництва

В вітчизняній та зарубіжній науковій економічній літературі широко представлені результати досліджень різних аспектів внеску малого підприємництва в процеси зростання національних економічних систем. Підсумовуючи висновки дослідників, зупинимось на розгляді інноваційного аспекту питання.

По-перше, малий бізнес демонструє виключно високу новаторську активність і є незамінним компонентом національних інноваційних систем, що виконує функції на початкових стадіях інноваційного циклу. Так, згідно зі статистичними даними, представники сектору малого бізнесу є авторами переважної більшості (до 95%) нововведень, що реалізуються в розвинутих економічних системах. Цей факт має важливе значення, адже доведено, що приріст ВВП розвинених країн на сучасному етапі здійснюється саме за рахунок використання нововведень [1].

По-друге, зі становленням національних інноваційних систем малий бізнес починає відігравати вагому роль у виникненні і становленні галузей перспективних технологічних укладів, що визначатимуть конкурентоспроможність національної економічної системи у майбутньому. Так, наприклад, галузі п'ятого технологічного укладу пройшли зародження і початковий розвиток саме в середовищі малих високотехнологічних фірм. Як свідчать дані статистики, в США близько 90% програмного забезпечення комп'ютерної техніки створено саме малими фірмами [1]. Малий бізнес також є активним агентом у справі створення і використання технології рекомбінантних молекул ДНК (генна інженерія)[2].

По-третє, малий бізнес відіграє роль середовища виникнення великих корпорацій, що визначатимуть темпи розвитку економіки у перспективі. Так, наприклад, з фірм малого бізнесу розвинулись такі всесвітньо відомі корпорації, як "Вольво", "Сааб", "Майкрософт", "Диджитл экуимпмент", "Джинентек" тощо.

По-четверте, малий бізнес завойовує ключові позиції на ринку споживчих товарів за рахунок використання притаманної йому прикладної інноваційності, невеликих обсягів виробництва та близькості до споживача. Саме ці особливості надають можливість малим фірмам швидко реагувати на зміни нюансів попиту окремих індивідуальних споживачів, модифікуючи власну продукцію, що є неможливим для відносно інерційних великих компаній. Так, за статистикою, обсяги виробництва індивідуалізованої продукції, що виготовляється в кількості від 50 до 300 виробів, в США, країнах Західної Європи та Японії, складають близько 80% [3]. Звідси випливає, що розвиток відповідного сегменту споживчого ринку ініціюється саме малим бізнесом.

З вищенаведених фактів, зокрема, випливає висновок про те, що представникам малого бізнесу більшою мірою, ніж представникам інших секторів економіки, притаманна схильність до інноваційної активності. Однак чи є інноваційна активність сектору малого підприємництва рівномірно розподіленою між його представниками?

Дослідниками малого бізнесу, зокрема, Варналієм З.С., підкреслюється складний характер малого підприємництва як економічного феномену. Сектор малого підприємництва є неоднорідним і різнобарвним утворенням, що поєднує кардинально різні, навіть полярні за певними характеристиками економічні суб'єкти. Штучно "усріднити" різнорідні компоненти сектору малого підприємництва для синтезу його типового представника, неможливо й недоцільно. Адже це в теоретичному аспекті призведе до неприпустимого спрощення і викривлення розуміння категорії малого підприємництва, а на практиці відтворить хибні посилки для формування державної регуляторної політики, що зумовить її зреченність на низьку ефективність заходів. Таким чином, мале підприємництво доречно сприймати як сукупність якісно різнорідних прошарків економічних суб'єктів, поєднаних відповідністю певним кількісним (чисельним та вартісним) критеріям, законодавчо закріпленим тією чи іншою країною [3].

В інноваційному аспекті сектор малого підприємництва також є складним утворенням, що складається, на нашу думку, з трьох якісно різних прошарків малих фірм, які значно відрізняються за регулярністю та метою ведення інноваційної діяльності, і, відповідно, потребують різних підходів до стимулювання свого розвитку.

Отже, зупинімось на характеристиці прошарків сектору малого підприємництва, виокремлених за специфікою ведення інноваційної діяльності.

Першим прошарком є прошарок традиційних малих фірм, що працюють в сферах "старої економіки" і під тиском ринкової конкуренції змушені до ситуативного чи періодичного оновлення процесів та принципів організації власної діяльності.

Роль в інноваційному процесі цього прошарку малих фірм, як правило, обмежується участю у дифузії інновацій або ситуативним, нецілеспрямованим винайденням та поширенням дрібних удосконалюючих інновацій. Новаторська діяльність не є ключовою лінією стратегії представників прошарку традиційних малих фірм, а є лише одним із засобів збереження та певного підвищення рівня власної конкурентоспроможності.

Вимоги до специфічного ресурсного забезпечення інноваційної діяльності таких структур є досить скромними. Діючи за аналогією попередників у випадку дифузії інновації або за встановленими в процесі функціонування рутинами (тобто, традиційно прийнятими комплексами дій) у випадку реалізації власних дрібних винаходів, представники традиційного малого бізнесу, зазвичай, не є першопрохідцями радикальних новаторських ідей, і, відповідно, не потребують специфічних знань та навичок для їх просування.

Інноваційна активність традиційних малих фірм знаходиться в прямій залежності від наявності інституційних механізмів забезпечення основними економічними ресурсами, необхідними для ведення підприємницької діяльності, та ефективності функціонування цих механізмів. Так, світовою практикою підтверджено позитивний вплив на інноваційну активність представників прошарку традиційних малих фірм заходів з податкового стимулювання інноваційної діяльності, програм гарантування кредитів, технологій бізнес-інкубації інноваційних проектів малого підприємництва, розвитку мереж інформаційної та комунікативної інфраструктури тощо.

Ресурси щодо фінансування інноваційної діяльності традиційних малих фірм залучаються, як правило, з власних заощаджень, а також шляхом отримання кредитів банківських установ та з коштів державної підтримки, зокрема, програм з підтримки малого підприємництва та підтримки інноваційної діяльності.

Інноваційна діяльність традиційних малих фірм не є високоризиковою. Це пов'язано з тим, що, по-перше, реалізація інноваційних проектів традиційних малих фірм, зазвичай, не потребує значних капіталовкладень, по-друге, зміст проектів має імітаційний характер, по-третє, переважна більшість проектів мають за мету впровадження нерадикальної удосконалюючої процесної або продуктової інновації, по-четверте, результати інноваційних проектів у кожному конкретному випадку є досить добре передбачуваними. При цьому успішність інноваційної діяльності при дифузії інновації