Проте, характерна відсутність змістовної новаторської ідеї, що мала б широку перспективу розвитку, суттєво обмежує рівень прибутковості капіталовкладень в інноваційну діяльність прошарку традиційних малих фірм.

Інноваційна активність традиційних малих фірм значною мірою обумовлюється й інтенсивністю інноваційних процесів, що відбуваються в ринковому середовищі регіону.

Прошарок інноваційно активних традиційних малих фірм є найбільш численним, адже він в умовах розвиненої економічної системи містить в собі практично всіх малого підприємництва "старої економіки" за виключенням прошарку малих фірм, метою діяльності яких є виключно отримання коштів для виживання найбідніших верств населення (прошарок "мале підприємництво заради виживання"). До потенціалу прошарку традиційних ситуативно інноваційно активних малих фірм у першому наближенні можна віднести всі малі фірми традиційних сфер діяльності.

Другим прошарком є науково-дослідні малі фірми, які професійно займаються діяльністю в сфері досліджень та розробок на замовлення ринкових агентів або державних установ. До таких структур, зокрема, належать приватні науково-дослідні фірми, інститути, лабораторії, що діють на комерційній основі та відповідають законодавчо встановленим критеріям належності до сектору малого підприємництва. Переважна частина малих фірм цього прошарку працюють на замовлення великого бізнесу і є головним постачальником новаторських ідей для оновлення великого виробництва. Малі науково-дослідні фірми є, як правило, міцно вбудованими в інноваційні процеси, що протікають в економіці країни, регіону, кластеру, великого бізнесу.

Роль в інноваційному процесі цього прошарку малих фірм полягає в підготовці інформаційного підґрунтя для виникнення інноваційних ідей, теоретичній розробці концепції інновації, проведенні робіт з технічного вдосконалення інновації та виявлення її комерційного потенціалу. Проте, з огляду на специфіку професійного профілю прошарку, з внутрішньо фірмової точки зору, дослідницька робота є рутинною, буденною справою, а отже не носить дійсно новаторського характеру. Цей прошарок малих фірм є "ремесниками від інновацій".

Малі фірми цього прошарку висувають високі специфічні вимоги лише до якості основної складової трудових ресурсів (рівня кваліфікації наукових кадрів та технічного персоналу), що є безпосередніми продуцентами результатів досліджень, зокрема, новаторських ідей. Специфічні вимоги щодо послуг інноваційного менеджменту з боку цього прошарку фірм практично відсутні з огляду на те, що процеси організації виробництва, безпосереднього виробництва, просування інноваційних товарів та послуг відбувається поза їх межами.

Необхідні для ведення дослідницької діяльності фінансові ресурси авансуються замовниками або надаються з коштів програм державного замовлення або підтримки. Діяльність фірм цього прошарку також не є високоризиковою, а її успішність залежить, з одного боку, від рівня кваліфікації наукових кадрів, з іншого боку, - від складу клієнтури, який обумовлює авторитет фірми, який, в свою чергу, визначається знов-таки рівнем кваліфікації наукових кадрів малої науково-дослідної фірми.

Рівень інноваційної активності цього прошарку малих фірм визначається, в першу чергу, наявністю ефективної інноваційної системи, адже представники прошарку малих науково-технічних фірм створюються та функціонують як елементи інноваційних систем макро- та мезорівня і не спроможні до автономного існування поза межами зрілих інноваційних систем.

Третім прошарком є інноваційно орієнтовані малі фірми, тобто малі фірми, діяльність яких зосереджена на реалізації оригінальної, у більшості випадків власної новаторської ідеї. Інноваційна діяльність цього прошарку малих фірм полягає у самостійній розробці, комерціалізації і використанні новації. Інноваційна діяльність є єдиною стратегічною лінією інноваційно орієнтованих малих фірм, від успішності якої повністю залежать їх прибутковість, перспективи зростання і навіть сам факт їх існування.

Роль цього прошарку малих фірм в інноваційному процесі є виключно важливою в макроекономічному аспекті, адже вона полягає у винайденні радикальної інноваційної ідеї і здійсненні повного циклу її практичної реалізації, тобто:

створення концепції інновації та дослідного зразка,

організація виробництва та експериментальне виробництво,

маркетингове випробування продукції та доопрацювання концепції інновації,

розширення виробництва,

відпрацювання механізмів просування інноваційної продукції тощо).

Інноваційна діяльність інноваційно орієнтованих фірм потребує відносно масштабних інвестицій. Так, в середньому пересічний проект інноваційно орієнтованих фірм потребує інвестицій у розмірі 1-1,5 млн.$. Більше того, ці інвестиції є високоризиковими з огляду на малопередбачуваність перспектив розвитку проекту. Так, наприклад, за світовим досвідом, з загальної кількості інноваційних проектів, що були визнані експертами як перспективні і варті інвестування, лише кілька відсотків виявляються дійсно високоприбутковими.

Представники прошарку інноваційно орієнтованих малих фірм мають специфічні вимоги до якісних характеристик економічних ресурсів.

По-перше, реалізація інноваційних проектів, пов'язаних зі створенням якісно нової, не маючої аналогів продукції та просуванням її на ринку, а також залучення ресурсів у високоризикові проекти, вимагає залучення фахівців з інноваційного менеджменту, які володіють комплексом особливих управлінських підходів та навичок.

По-друге, особливі вимоги висуваються щодо рівня кваліфікації персоналу фірми, який має володіти широким спектром знань в сфері виникнення новації. Окрім того, дослідження доводять критичну важливість залучення до процесів комерціалізації новаторської ідеї її безпосереднього автора.

По-третє, успішний масовий розвиток фірм цього прошарку можливий лише за умов ефективно діючого динамічного ринку ризикових інвестицій, спроможного за допомогою експертно-аналітичного сегменту оцінювати перспективність потоку інноваційних проектів, проводити їх відбір та здійснювати підтримку на будь-якій стадії розвитку у відповідних обсягах (невеликий обсяг інвестицій - рання стадія розвитку проекту - бізнес-ангели, середній обсяг інвестицій - ранне розширення - венчурні фонди, великий обсяг інвестицій - зріла стадія інноваційного проекту - стратегічний партнер або синдикат венчурних фондів).

По-четверте, особливі вимоги висуваються щодо рівня розвитку організаційної та інформаційно-комунікативної інфраструктури, яка відіграє важливу роль у процесах подолання новоствореними фірмами так званої "доліни смерті", пошуку інвестицій та збуту продукції.

У випадку успішного розгортання інноваційної діяльності, фірми-представники цього прошарку залишаються в межах сектору малого бізнесу нетривалий час