Реферат на тему:

Кар’єра у бізнесі

ПЛАН.

Поняття кар”єри.

Особисті вимого до спеціалістів – підприємців та їхні ділові риси.

Сутність та складники підприємницького успіху.

Професійна культура бізнесової діяльності.

Поняття кар”єри.

Кр”єра у бізнесі – це просування людини по службі, процес зміни рівня професійної кваліфікації або майнового статусу, а також позиції та поведінки, пов”язані з досвідом роботи і трудової діяльності. Розрізняють такі види кар”єри: професійна, посадова (службова), внутрішньоорганізаційна, майнова.

Професійна кар”єра передбачає процес досягнення високої кваліфікації у рамках певної професії. Як вид трудової діяльності професія об”єднує комплекс знань і навичок , отриманих шляхом навчання та практики. Працівник оцінюється не тільки за професією, але і за спеціальністю.

Спеціальність – це сукупність знань та навичок для виконання спеціального кола робіт у межах конкретної професії. Зростання професійної кар”єри передбачає отримання розряду, категорії, вченого знання. Для професійної кар”єри характерна перевага спеціалізації – роботи в одній предметній галузі. Так, у сфері управління людина з дворічним курсом навчання може займати посади виробничого майстра, агента з обслуговування споживачів, а з чотирирічним – керівника відділу, управляючого функціональним підрозділом.

У сфері маркетингу для працвника є можливість працювати на посаді фахівця з оптових закупівель, менеджера з маркетингу, агента з розміщення реклами, представника туристичного агенства.

У сфері фінансів людина із середньою спеціальною освітою може займати такі посади: консультант по кредитах, страховий агент, банківський службовець; а з вищою – економіст, штатний бухгалтер, фахівець по кредитах.

Посадова кар”єра - це просування по службі у рамках організаційної ієрархії підприємства. Посадова кар”єра відображає зміни переважно посадового статусу працівника, його соціальної ролі, ступінь посадового авторитету на підприємстві. Посадову кар”єру можна поділити на потенційну та реальну.

Потенційна кар”єра – це особисто вибудований трудовий та життєвий шлях на основі планів, потреб, здібностей, цілей. Це кар”єра-мрія, бажання.

Реальна кар”єра – це те, що людині вдалося реалізувати впродовж певного часу, у певній сфері діяльності, у конкретній організації.

Внутрішньоорганізаційна кар”єра – це послідовна зміна стадій розвитку працівника у рамках однієї організації. Вона охоплює такі основні напрямки:

вертикальний -сходження на більш високий ступінь структурної ієрархії

горизонтальний – переміщення в іншу функціональну область діяльності або виконання певної службової ролі, яка не має оформленого закріплення в організаційній структурі (тимчасове виконання ролі керівника його заступником)

доцентровий – швидкий рух до центрального керівництва організації.

Майнова кар”єра – процес зміни майнового статусу людини. Майнова кар”єра набуває більш високого рівня розвитку потенційних можливостей у бізнесі, забезпечує зростання обсягів активів фірми. Виділяють такі типи кар”єри: прогресивний; слабозростаючий; лінійний (горизонтальний); регресивний (низхідний).

Прогресивний тип- кожна подальша стадія у процесі кар”єри відрізняється від попереднього більш високим рівнем здібностей і можливостей.

Слабозростаючий тип –позитивний процес, але окремі його етапи можуть затягуватись на певний час. Кар”єрний процес може розвиватись за горизонтальним спрямуванням. Це

лінійний тип кар”єри, який охоплює соціально-професійні переміщення не пов”язані із зростанням рівня освіти, кваліфікації, чи з отриманням більш високого посадового статусу. Характер спаду відображається у формі низхідного руху кар”єрного процесу. Це регресивний тип. Такі спади відбуваються при невідповідності здібностей людини вимогам його статусу, структурних реорганізаціях у сфері бізнесу, хворобах.

Має місце випадок, коли у стані системи впродовж тривалого часу не відбувається суттєвих змін. Це явище визначається як стагнація (застій).

Особистісні вимоги до спеціалістів-підприємців та їхні ділові риси. Бізнес вимагає від учасника постійного напруження психологічних і професійних здібностей особистості. Він дає можливість заробити більше,ніж на державному підприємстві. Але завжди присутній ризик тратити власні заощадження і час. Успішно вести справи спроможний лише один з десяти. І причини тут не лише фінансові, а і особистисні (психологічні).

Ділова людина змушена набувати нових знань, вмінь і навичок. До них відносяться:

оволодіння новою термінологією, комерційним мисленням;

уміння розумно ризикувати, заробляти гроші чесним шляхом і вигідно вкладати їх у перспективну справу

надбання впливових знайомств, престижних та надійних клієнтів та партнерів

формування позитивного іміджу

оволодіння мистецтвом стосунків з владними структурами, засобами масової інформації, клієнтами, найнятим персоналом

виховання в собі ділової етики

уміння керувати своїми емоціями та перемагати стрес

підприємець постійно готовий іти на ризик , не зупиняється перед труднощами, має нестандартне мишлення і нетрадиційні рішення , має дар передбачення. Справжній підприємець – це людина оптимістична, ативна, освічена, компетентна, ерудована, незалежна і самостійна, володіє етикетом і правилами ринкових відносин. Підприємця бачать як людину, що має логічне мислення, комерційний склад розуму і боїться не великих витрат, а невеликих прибутків. Він повинен знати сучасну економічну та правову реальність і знаходити в ній передумови для розвитку своєї справи.

Найважливіші ділові якості сучасного підприємця: професіоналізм, компетентність, ініціативність,винахідливість, незалежність і самостійність, комунікабельність, енергійність, готовність іти на ризик, практичність, спроможність сформувати потрібну команду, прагнення бути інформованим, володіння етикою ведення бізнесу, працездатність, ділова хватка,впевненість у собі, почуття відповідальності, авторитет керівника, принциповість, настирливість, вміння планувати ділові справи та час.

Зрозуміло, що є небагато людей, які мають весь перелічений набір основних якостей підприємця. Проте деякі якості можна надбати у процесі входження у бізнес, набути практичних навичок і досвіду. За практично повної відсутності вищезгаданих якостей чи чи обмеженої їх наявності краще утриматись від самостійної підприємницької діяльності.

3.Сутність і складники підприємницького успіху.

При працевлаштуванні, одержанні вищої посади у бізнесі, слід керуватись такими правилами:

провести самооцінку своїх знань та навичок, готовності до самостійних дій та прийняття рішень, визначити, яка робота більш зацікавлює потенційного претендента на посаду.

вивчити посадові інструкції, слід звернути увагу на відомості про необхідну професійну освіту,