Типи та функції кооперативів

В системі кооперації існують підприємства двох основних типів: виробничі й споживчі.

Виробничі кооперативи виготовляють товари, а також надають послуги підприємствам, організаціям і громадянам. Споживчі кооперативи задовольняють потреби своїх членів та інших громадян у торговому й побутовому обслуговуванні, а також членів кооперативів у житлі, дачах і садових ділянках, гаражах і стоянках для автомобілів, у соціально-культурних та інших послугах. Про діяльність цих кооперативів можна судити з таких даних. На 1 січня 1992 р. в Україні функціонувало 27486 діючих кооперативів, у тому числі: з виробництва товарів народного споживання - 4446; з побутового обслуговування населення o- 2665; будівельних, проектно-дослідних - 9223; сільськогосподарських (з вирощування й відгодівлі худоби й птиці, риболовства, вирощування овочів, квітів, грибів та ін.) - 817. У них було зайнято 662,2 тис. чоловік (2,6% зайнятих у народному господарстві). Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) становив 10095,4 млн. крб. (5,0% національного доходу України).

На кінець 1995 р. відбулось зменшення чисельності кооперативів. У 1995 р. їх кількість склала 4418, в тому числі у промисловості - 1101, сільському господарстві - 98, транспорті і зв'язку - 217, будівництві 1606, торгівлі та громадському харчуванні - 547, інших галузях - 849. Певне кількісне зменшення кооперативного сектора пояснюється їх перетворенням в інші форми колективних господарств.

Одночасно можна вважати, що кооперативний сектор займає свою певну нішу в підприємницькій системі і сприяє розвитку ринкових засад господарювання.

Крім задоволення матеріальних і духовних потреб, кооперативи виконують й іншу досить важливу роль. Насамперед вони виступають вагомим засобом поліпшення використання трудових ресурсів. Тут важливими є два моменти:

по-перше, кооперативний сектор залучає до громадського господарства ті соціально-демографічні групи населення, праця яких використовується вкрай недостатньо;

по-друге, цей сектор поглинає значну частину трудових ресурсів, які вивільнюються з державних та інших підприємств, пом'якшуючи таким чином проблему безробіття.

Велика роль кооперативів у поліпшенні використання не лише трудових, а й матеріальних ресурсів. З самого зародження виробничих кооперативів передбачалося, що свою діяльність вони здійснюватимуть переважно на базі використання вторинної сировини, супутніх продуктів і відходів виробництва. Щорічно в народному господарстві створюється багато відходів. Їх раціональне використання дало б змогу скоротити затрати первинної сировини. Так, за даними Міністерства статистики України, за рахунок залучення у народногосподарський обіг вторинної сировини в 1992 р. було зекономлено деревини 3,1 млн. м3, кальцинованої соди - 25 тис. т, натуральних і синтетичних волокон - 89 тис. т.

Крім того, сьогодні на державних підприємствах нагромадилося багато різного устаткування, агрегатів, які стали вже непотрібними для виробництва, але зберігаються за інерцією. Передача їх кооперативам за гроші або безкоштовно, безумовно, підвищила б ефективність виробництва, передусім фондовіддачу.

Діяльність кооперативів сприяє підвищенню фондовіддачі, зокрема, таким чином. Як відомо, виробниче обладнання на державних підприємствах часто використовується лише в одну зміну (якщо не все, то значна частина). В другу ж і третю зміни його можуть використовувати кооперативи, які створені при даних підприємствах для виконання допоміжних робіт (ремонтних, налагоджувальних, будівельно-монтажних).

Таким чином, уже тепер чітко простежуються позитивні сторони кооперативів. Вони сприяють поліпшенню використання матеріальних і трудових ресурсів, подальшому розвитку НТП, поліпшенню забезпечення матеріальних і духовних потреб населення.

Література:

Васюта О.А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку. - Тернопіль, 2001. - С.311-338.

Галеева Г.А. Экологическое воспитание: проблемы, решения // Город, природа, человек. - М., 1982. - С.41-74.

Киселев Н.Н. Мировоззрение и экология. - К., 1990. - С.117-160.

Кочергин А.Н., Марков Ю.Г., Васильев Н.Г. Экологическое знание и сознание. - Новосибирск, 1987. - С. 176-200.

Крисаченко B.C. Екологічна культура. - К., 1996. - С.47-55.

Маркович Д. Социальная экология. - М., 1991. - С.154-161.

Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера. - М., 1990. - С.247-268.

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні в 2001 році. - К., 2003. - С.158-161.

Платонов Г.В. Диалектика взаимодействия общества и природы. - М., 1989. - С.168-177.

Соціальна екологія: Навч. посіб. / За ред. Л.П.Царика. -Тернопіль, 2002. - С.166-172.

Социально-философские проблемы экологии / И.В.Огородник, Н.Н.Киселев, В.С.Крысаченко, И.Н.Стогний. Под. ред. И.В.Огородника. - К., 1989. - С.225-239.