викладена на 113 сторінках, ілюстрована 21 таблицею, 14 рисунками та 24 додатками. Список використаної літератури включає 113 найменувань.
У вступі окреслено наукове обґрунтування актуальності і значення обраної теми, сформовано мету, завдання, предмет і об’єкти дослідження, наведено перелік застосованих методів дослідження, розкрито сутність теми, її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, розкрито необхідність проведення дослідження, структура дипломної роботи, характеристика базового підприємства.
У першому розділі «Теоретичні основи та економічна сутність оплати праці» розкрито теоретичні основи трудових ресурсів та фонду оплати праці. Також розглянуто економічну сутність заробітної плати, форм і систем оплати праці, стан теоретичних напрацювань та нормативного забезпечення з даної теми.
У другому розділі «Облік розрахунків по оплаті праці» окреслено мету і головні завдання обліку розрахунків по оплаті праці, розкрито організацію обліку використання трудових ресурсів та фонду оплати праці на ЗАТ «Коломийське заводоуправління будівельних матеріалів». В цьому розділі дано коротку характеристику підприємства, розглянуто облік і документальне оформлення обліку розрахунків по оплаті праці на підприємстві, проведено синтетичний і аналітичний облік розрахунків по оплаті праці, розглянуто організацію обліку нарахувань та утримань.
У третьому розділі «Аналіз розрахунків по оплаті праці» проведено ґрунтовний аналіз розрахунків по оплаті праці та фонду оплати праці на матеріалах ЗАТ «Коломийське заводоуправління будівельних матеріалів», а також запропоновано шляхи вдосконалення обліку і аналізу розрахунків по оплаті праці, розглянута автоматизація обліку праці та її оплати та інші пропозиції щодо поліпшення обліку на підприємстві.
Висновки і пропозиції роботи містять стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, наголошення на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, викладено рекомендації щодо їх використання.
Аналіз проводиться за 2004?2006 роки.
Джерела інформації для обліку та аналізу розрахунків по оплаті праці представлені у Додатках.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ОПЛАТИ ПРАЦІ
Економічна суть оплати праці
Основним джерелом доходів найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших. Саме з цієї причини, а також внаслідок однобічного підходу до її визначення у політичній економії соціалізму в колишньому Радянському Союзі та, на жаль, нині і в Україні відсутнє єдине розуміння суті заробітної плати.
У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.
Заробітна плата – це одна з найскладніших економічних категорій і одне з найважливіших соціально-економічних явищ. Оскільки вона, з одного боку, є основним джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення цілей підприємства, то питання організації заробітної плати і формування її рівня разом з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо включають інтереси всіх учасників трудового процесу [49, c. 446].
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [11].
Сутність поняття “заробітна плата“ складна і багатостороння, тому розглядати її потрібно з різних позицій (табл. 1.1) [82, с. 334]:
Таблиця 1.1
Сутність поняття “заробітна плата”
№ п/п | Підходи щодо суті поняття “заробітна плата”
1 | заробітна плата – це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості
2 | заробітна плата – це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або виконано
3 | в умовах ринкової економіки заробітна плата – це елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії попиту на працю і її позиції і виражає ринкову вартість використання найманої праці
4 | для найманого працівника заробітна плата – це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпечити об’єктивно відтворення робочої сили
5 | для підприємця заробітна плата – це елемент витрат виробництва, і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці
Суть заробітної плати виявляється також у функціях, які вона виконує в процесі суспільного відтворення. Найважливішими функціями є такі (табл. 1.2) [82, с. 331]:
Таблиця 1.2
Функції заробітної плати
Назва функції | Призначення функції
Відтворювальна | забезпечення працівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили для відтворення поколінь. В ній реалізується економічний закон зростання потреб. Ця функція тісно пов’язана з особливостями державного регулювання заробітної плати, із встановлення на державному рівні такого її мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої сили
Стимулююча | встановлення залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства. Ця залежність повинна бути такою, щоб заохочувати до постійного покращення результатів праці
Регулююча | оптимізація розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон’юнктури. Формування ефективного функціонуючого ринку праці передбачає свободу кожного найманого працівника вільно обирати місце прикладання своєї праці, а його прагнення до підвищення життєвого рівня обумовлює професійні переміщення у пошуках такої роботи, яка б максимально задовольняла зростаючі потреби
Продовж. табл. 1.2
Соціальна | відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між