Приклад 2:

Відділ збуту Славутьського пивзаводу розрахував, що їх продукцію споживає 20% дорослого населення. По аналогії, ринок збуту в Острозі може складати 12 тис*0,2=2400 чоловік

Можна провести трохи серйозніші, але зовсім не складні розрахунки.

Приклад 3

Нехай ми маємо наступні статистичні дані:

роки | Середньодушових дохід, грн. | Споживання м’ясопродуктів на душу населення, кг

1998 | 70 | 110

1999 | 80 | 120

2000 (прогноз) | 90

Ми можемо визначити ємність регіонального ринку в 2000 р. через еластичність:

?У%=(80-70)/70*100=10/70=14,3%

?Q%=(120-110)/110=10/110*100=9,0%

Е=9/14,3=0,62

?У2%=(90-80)/80=10/80=125

звідси =?Q%=?У%*Е=125*0,62=7,75.

Таким чином споживання м’ясопродуктів на душу населення у 2000р. становитиме 120*1,0775=129,3кг.

Ємність регіонального ринку становитиме

Роки | Тис. Тон

1998 | 130,9

1999 | 142,8

2000 | 153,8

Аналіз кон’юнктури регіонального ринку м’ясопродуктів |

1998 | 1999 | 2000

Пропозиція:

виробництва | 125,0 | 132,0 | 139,0

чистий імпорт | 10,0 | 8,0 | 6,0

Разом | 135,0 | 140,0 | 145,0

попит | 130,9 | 142,0 | 135,0

Надходження(+) | +4,1 | -2,8 | -8,8

Таким чином на ринку виникає ніша, яку може зайняти саме підприємство.

8,8тис.тон/129,3=68тис.гол.

Особливе значення має розгорнута характеристика споживача. Потенційні споживачі класифікуються на однорідні групи за певними ознаками: рівень доходів, смаки та вподобання, статево-вікова структура.

Н-д:

для фірм, які виробляють продукти харчування важливо провести сегментацію населення за рівнем доходу. Оскільки рівень доходу є визначальним показником в структурі харчування.

для косметичних фірм бажано проаналізувати статево-вікову структуру: молоді жінки(16-35). Легше всього сегментувати ринки товарів виробничого призначення.

Наприклад: Комплектуючі деталі до автомобіля можуть слугувати або виробляти автомобілів.

В такому випадку мова іде про два сегменти ринку.

Крім того, на даному ринку до вкладання коштів можна гарантувати собі збут.

3. Структурний аналіз галузі. Оцінка її інвестиційної привабливості.

Інвестиційна привабливість в галузі вимірюється показниками довгострокової віддачі авансованого капіталу. При цьому вважається якщо прибутковість інвестицій в галузь більша-рівна конкурентній, то галузь є привабливою, якщо менша—то навпаки.

В більшості країн за конкурентну норму приймається норма віддачі від довгострокових цінних паперів уряду, з поправкою на ризик втрати капіталу.

Потенціал граничного прибутку галузі залежить в значній мірі від сукупного впливу п’яти основних чинників галузевої конкуренції:

Загроза входу нових фірм;

Здатність постачальників завищувати ціну ресурсів;

Здатність покупців збивати ціну;

Загроза виробництва товарів-замінників;

Інтенсивність суперництва між існуючими фірмами.

Зауважимо: конкуренція в галузі не зводиться лише до гри між фірмами, які вкорінились на певному ринку.

Постачальники ресурсів, виробники, покупці товару—всі вони є конкурентами за частку доходу в ціні кінцевих продуктів споживання. Претендентом на вхід до галузі та замінники також.

Тиск товарів замінників

Усі фірми на будь-якому ринку конкурують у широкому розумінні з тими галузями, що виробляють товари замінники. Чим привабливішою виглядає перспектива цінової конкуренції пропонована замінниками , тим суворіше обмежуються прибутки в галузі.

Н-д конкуренція виробів з натуральної і штучної шкіри.

Вплив покупців

Вплив покупців на виробників в галузі є тим більшим, чим більшу вони ринкову владу вони мають, яка дозволяє диктувати їм ціни на ринку.

Ринкова влада покупців залежить від таких факторів:

-консолідації групи покупців та частки закупівлі ринкової пропозиції товару.

- особливостей товару, якщо товар є стандартизованим, звітси низькі перехідні витрати від одного постачальника до іншого.

- якщо покупець володіє повною інформацією.

Вибір будь-яким підприємством своїх гуртових покупців слід розглядати як визначальне стратегічне рішення. Підприємство може значно поліпшити своє стратегічне становище знаходячи покупців, які мають найменший зворотній вплив на неї.

Вплив постачальників

Постачальники при укладанні угод можуть мати вплив на учасників галузі підвищуючи ціни на свою продукцію та знижуючи якість своїх послуг та товарів. Так впливові постачальники можуть мати великі прибутки у галузі, яка не здатна покрити зростання своїх витрат у власних цінах.

Фактори, що забезпечують ринкову владу постачальників:

концентрація галузі-постачальника вища, ніж галузі-покупця

відсутність товарів замінників для ресурсів

галузь не є важливим покупцем для групи постачальників (тобто надаються сприятливі умови закупівлі для великих покупців)

товари групи постачальників є диференційованими, що збільшує перехідні витрати (обладнання)

Інтенсивність конкуренції серед існуючих фірм в галузі також впливає на рівень прибутковості. Розрізняють два типи внутррішньогалузевої конкуренції: цінова та нецінова. При цьому, якщо галузь виробляє однорідну продукцію, то застосовується цінова конкуренція, а якщо продукція галузі піддається диференціації – тоді застосовується нецінова конкуренція. Але в тому та іншому випадку конкуренти і ініціативи однієї фірми мають помітний вплив на інших учасників галузі.

Наприклад. Цінові знижки однієї фірми ------- повторюються конкурентами, що цілком може погіршити становище усієї галузі, навіть в тих випадках, коли існує висока цінова еластичність попиту на продукцію галузі.

Коли ж попит нееластичний, то це призводить до ще більш негативних наслідків, адже сукупні доходи фірм, ---- в більшій мірі, ніж ціна.

Нецінові методи б-ти таакож впливають на прибутковість галузі. Наприклад: невиправдані рекламні баталії, війна тоарних та торгових марок, перевищення витрат на сервіс або гарантії.

Звичайно, якщо галузь має монополістичну або олігополістичну структуру, тоді внутрішньогалузева конкуренція або відсутня або її можна віднести до типу „люб’язної” чи „джентельменської” у випадку олігополії, декілька фірм, що існують на ринку розуміють, що їм краще домовитись, для того щоб забезпечити собі високий рівень прибутків.

Таким чином, можна зробити наступний висновок: чим інтенсивніша внутрішньо-галузева конкуренція, чим більший тиск на галузь замінників, постачальників та продавців, тим менша прибутковість галузі, а значить є нижчою її інвестиційна привабливість.

Крім того, на ситуацію в галузі може в значній мірі впливати уряд:

створюючи вхідні бар’єри в галузь, надаючи окремим підприємствам виключні права на виробництво.

Уряд може впливати на становище галузі, щодо замінників через регулювання, субсидіювання та інші заходи.

Уряд може бути вирішальним покупцем чи