"Цільовий прибуток". В цьому випадку продавець товару заздалегідь визначає необхідну йому суму прибутку для здійснення своєї господарської діяльності і співвідносить її до суми вкладеного капіталу (а не до витрат, як у попередньому випадку). Рівень прибутку продавця в даному випадку повинен бути не нижче середньогалузевої норми прибутку (середнього рівня дивідендів по акціях або середньої банківської (депозитної) ставки).

"Відчутна цінність". Ця цінова політика заснована на престижності окремих товарів для покупців в силу їх унікальності. Так, наприклад, багато іноземних марок автомобілів за своїми ходовими і експлуатаційними характеристиками, дизайну та інших параметрах поступаються вітчизняним маркам автомобілів.

"Ціновий образ". Таку цінову політику здійснюють продавці, які прагнуть сформувати уяву у покупців, що рівень біржових цін, на їх товар завжди нижче ніж у конкурентів (продавців подібних товарів). Ця цінова політика ведеться під гаслом: "У нас завжди дешевше". Як свідчить огляд сучасної біржової практики, таку цінову політику почали здійснювати вже не окремі продавці, а цілі біржі. Зокрема, реклама однієї з бірж, розміщена в багатьох періодичних виданнях в 1992 р. наголошувала: "Ми продавали Вам товари на 1 тис. крб. дешевше, ніж на інших біржах, але Ви цього не помітили. Тепер ми будемо продавати Вам товар на 2 тис. крб. дешевше". Політика "цінового образу" розрахована на те, що за рахунок зниження рівня цін можна буде значно збільшити обсяг угод і одержати за рахунок цього набагато більший розмір маси прибутку.

"Атака". Ця цінова політика продавця орієнтована на швидке розширення своєї долі на біржовому ринку за показником "питома вага в обсязі угод". Здійснення цієї політики передбачає пропозицію на біржі досить великої кількості товару з різким зниженням рівня біржових цін. Для здійснення такої політики підприємство-продавець повинне попередньо суттєво знизити собівартість випуску товарів і нагромадити достатній обсяг фінансових ресурсів, щоб протягом певного часу витримати значне зменшення суми прибутку. Згодом (після витіснення ряду конкурентів сума прибутку значно зросте за рахунок збільшення обсягу угод і відшкодує понесені фінансові втрати.

Кожний продавець товарів на біржі повинен володіти всіма формами здійснення цінової політики і з врахуванням зміни біржової кон'юнктури або своїх виробничих можливостей успішно застосовувати їх в своїй комерційній діяльності. При цьому перехід від однієї форми цінової політики до іншої повинен бути підготовленим заздалегідь і прорахованим по основних фінансових показниках.

Висновки

Дослідивши використання операцій на товарній біржі у господарській діяльності підприємств, можна зробити наступні висновки:

1. Розвиток ТБ зумовлений рядом економічних умов, які в найбільшій мірі проявляються в умовах функціонування вільної ринкові економіки.

2. Розвиток біржової торгівлі протягом тривалого періоду привів до появи великого різноманіття видів ТБ. З метою упорядкування цих видів проводиться класифікація ТБ по окремих найбільш суттєвих ознаках.

3. Історія біржової торгівлі на Україні нерозривно зв'язана з розвитком ТБ колишнього СРСР в склад якого вона входила. Що ж стосується першої ТБ на території України, то вона була відкрита в 1796 р. в Одесі. Цю дату можна вважати початком першого етапу біржової торгівлі на Україні.

4. Основне призначення біржі створення оптимальних умов продавцям і покупцям для укладання біржових угод. У відповідності до закону України "Про товарні біржі" угода вважається біржовою при виконанні слідуючих умов:

а) якщо вона являє купівлю-продаж, поставку і обмін товарів, допущених до обігу на ТБ;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації і зареєстрована на біржі не наступного за здійсненням угод дня.

5. На біржі укладається три основні види угод:

угоди з реальним товаром; ф'ючерсні угоди (угоди на строк) і опціонні угоди (угоди з премією за право укладання угоди).

Угоди з реальним товаром передбачають купівлю і продаж конкретної партії виробленого або належного до виробництва в конкретному періоді товару.

6. Укладання тих чи інших видів угод підпорядковане певній меті здійснення біржових операцій, які учасники біржі проводять на торгах. Основною метою проведення біржових операцій є:

1) купівля і продаж реальних товарів, необхідних для здійснення виробничого і торгівельного процесу на окремих підприємствах. Цей вид біржових операцій дозволяє виробнику реалізувати, а споживачу придбати необхідний товар. В процесі цих операцій виробник виступає в якості продавця своєї готової продукції, а споживач в якості покупця конкретної партії товару виробничого або споживчого призначення, яка визначається індивідуальними кількісними і якісними параметрами;

2) страхування цінового ризику (тобто можливих фінансових втрат продавця або покупця при зміні ціни на реальний товар в процесі здійснення форвардних угод). Механізм страхування цінового ризику визначається терміном "хеджування", дає змогу учаснику даної біржової операції базувати свої біржові комерційні операції на певній ціні, що забезпечує більшу передбачуваність його доходів і витрат.

7. При визначенні рівнів біржової ціни на товар, необхідно кількісно відобразити їх мінімальну межу, нижче якої вони не можуть формуватися в умовах нормального функціонуючого біржового ринку. З цією метою необхідно знати всі елементи, які формують рівень біржової ціни в сучасних умовах з врахуванням податкового законодавства України.

8. Рівень біржових цін пропозиції визначається не тільки шляхом їх калькуляції по окремих складових елементах, але і в процесі розробки цінової стратегії продавця товарів. Розрізняють п'ять основних видів цінової стратегії продавця (виробника) товару на ТБ.

Література