зборів, мита, інших обов'язкових платежів, які формують доходи відповідних бюджетів [16].
Різноманітність функцій ТБ визначає їх величезну роль в ринковій економіці, визначає необхідність вивчення і використання міжнародної біржової торгівлі з метою підвищення ефективності біржових угод і операцій.
1.2. Класифікація ТБ
Розвиток біржової торгівлі протягом тривалого періоду привів до появи великого різноманіття видів ТБ. З метою упорядкування цих видів проводиться класифікація ТБ по окремих найбільш суттєвих ознаках.
По регіону дії відрізняються такі види ТБ:
а) національні. Ці біржі обслуговують операції купівлі-продажу товарів в межах окремої держави або її регіонів.
б) міжрегіональні. Діапазон дії цих бірж охоплює території двох і більше сусідніх держав;
в) міжнародні. Біржові операції на таких біржах здійснюють представники різних країн. Котирування цін на таких біржах являють собою світові ціни на реалізовані на них товари.
За характером асортименту реалізованих на біржі товарів вони діляться на такі види:
а) вузькоспеціалізовані. На таких ТБ предметом біржової торгівлі є один вид товару;
б) спеціалізовані. Предметом біржових операцій на таких біржах є, як правило, однотипні групи товарів;
в) універсальні. На біржах даного виду операції купівлі-продажу здійснюються по широкому асортименту різноманітних товарів.
За характером здійснення біржових угод виділяють такі види ТБ:
а) реального товару. Предметом купівлі-продажу на таких ТБ є реальний товар, який вже вироблений або передбачений до випуску в майбутньому періоді;
б) ф'ючерсні. На таких біржах торгівля здійснюється не реальним товаром, а лише контрактами на них;
в) опціонні. Предметом торгів на даних ТБ є лише права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них в майбутньому періоді;
г) комплексні. На таких ТБ відбувається укладання угод на реальний товар, ф'ючерсні і опціонні контракти.
За ступенем відкритості (можливості участі в торгах) відрізняються біржі:
а) відкриті (публічні). На таких біржах крім її членів в біржових операціях можуть приймати участь і відвідувачі торгів (одноразові і постійні);
б) закриті. Право участі в біржових торгах і укладанні угод мають лише члени даної біржі.
За організаційно-правовими формами діяльності розрізняють товарні біржі, створені у вигляді:
а) АТ відкритого типу. Ними є біржі, які мають статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, які можуть розміщуватись шляхом відкритої підписки і купівлі-продажу на фондовій біржі;
б) АТ закритого типу. Акції таких бірж розповсюджуються лише між засновниками і не можуть розповсюджуватись шляхом підписки і вільно продаватись-купуватись на фондовій біржі;
в) товариств з обмеженою відповідальністю. Ними є біржі, які мають статутний фонд, поділений на частини серед їх засновників;
г) інших організаційно-правових фірм. Ці фірми визначаються відповідним законодавством окремих держав [16].
Вказана класифікація дає змогу більш цілеспрямовано формувати систему ТБ, проводити поглиблений аналіз їх діяльності з врахуванням ознак, які визначають тенденції їх розвитку.
1.3. Характеристики і основні тенденції розвитку ТБ України
Історія біржової торгівлі на Україні нерозривно зв'язана з розвитком ТБ колишнього СРСР в склад якого вона входила. Що ж стосується першої ТБ на території України, то вона була відкрита в 1796 р. в Одесі. Цю дату можна вважати початком першого етапу біржової торгівлі на Україні.
Проте ні Одеська, ні створені в наступні кілька десятиліть ряд ТБ не відігравали помітної ролі в оптовій торгівлі – торги на них проходили в'яло при невеликому скупченні покупців і продавців.
Предметом біржової торгівлі були, в основному, зерно і мануфактура.
Другий етап біржового руху на території України зв'язаний з реформою 1861 р., яка стимулювала підвищення і розширення товарно-грошових відносин. ТБ почали виникати практично у всіх торгових центрах, причому багато з них спеціалізувалися на торгівлі окремими групами товарів (хлібом, фруктами, м'ясом, худобою, вином, яйцями, лісом, маслом тощо).
До 1914 р. на території України було розміщено 11 ТБ (в Києві, Одесі, Запоріжжі, Харкові. Херсоні, Маріуполі, Бердянську). Найбільш великою з них була Київська ТБ, відкрита у 1865 р. (основний обсяг її біржових угод припадав на цукор. З початком першої світової війни біржова торгівля прийшла в різкий занепад, а з 1917 р. взагалі перестала існувати.
Третій етап біржової торгівлі відноситься до 20-х років і нерозривно зв'язаний в здійсненням НЕПу. До 1925 р. була відновлена робота усіх 11 ТБ. Проте цей період тривав недовго, уже в 1928 р. перестали оснувати остання з цих ТБ.
Четвертий етап – сучасний етап розвитку біржової торгівлі, приходиться на 1990 р. Сьогодні в Україні діє понад 70 ТБ.
За даними експертів обсяг біржової торгівлі на Україні в останні роки становить до 10 млн. грн. за рік.
Особливості організації ТБ на Україні визначаються Законом України "Про товарні біржі", прийнятим 10 грудня 1991 р. і введеним в дію 1 січня 1992 р.
Переважне число ТБ на Україні є універсальні (75% їх кількості).
Багато ТБ України об'єднані в різні біржові союзи. Найбільш представницькими з них є Конгрес бірж, Біржовий союз, Міжбіржовий синдикат "Метал України", міжбіржова картель "Дніпро".
Основними задачами розвитку міжбіржової торгівлі на Україні на сучасному етапі є:
збільшення темпів росту біржового обороту, підвищення його питомої ваги в Батальному обсязі оптового товарообороту. Розрахунки показують, що оптимальна питома вага біржового обороту повинна становити близько 20% від загального обсягу оптового обороту України. Це означає, що число біржових угод повинно зрости в 7-10 раз порівняно з 1991 р. Зростанню біржового обороту буде сприяти скорочення питомої ваги державного замовлення на вироблену продукцію, укладання через біржі ряду зовнішньоторговельних угод, скорочення переліку ліцензованих товарів.
скорочення числа ТБ. Виходячи з критеріїв міжнародної біржової торгівлі число ТБ на Україні не повинне бути більшим 6-7 [16].
На початковому етапі переходу
