а) кількість товару, яка охоплюється одним контрактом (у біржовій практиці – "лот"). Так, наприклад, розмір одного ф'ючерсного контракту на біржах світу по пшеницях дорівнює 5 тис. бушелями (близько 136 тонн); по бавовнику – 50 тис. тон англійських фунтів (близько 23 т) тощо. Ф'ючерсні угоди можна укладати на будь-яку кількість товару, кратну цим розмірам. При цьому для характеристики загальної партії товару по ф'ючерсній угоді користуються показниками не його натуральних вимірників, а кількості біржових контрактів (наприклад, обсяг ф'ючерсної угоди – 6 біржових контрактів);

б) якісний стандарт товару. Як правило, ф'ючерсні угоди можуть укладатися лише по одному якісному сорту, який іменується базисним [12].

У тому випадку, коди крім базисного сорту біржа встановлює для ф'ючерсних угод ще декілька сортів товару, то розрахунок при цьому проводиться на основі котирування цін базисного сорту з надбавкою (премією), за товар більш високого сорту, або із скидкою ("дисконтом") за товар більш низького сорту;

в) базис поставки товару (тобто місце, куди він повинен бути поставлений). Цей параметр біржового контракту передбачається на той випадок, якщо по окремих ф'ючерсних угодах продавець або покупець нададуть перевагу при їх виконанні реальному товару це не заборонено правилами здійснення біржової торгівлі). Базис поставки повинен бути пов'язаний з залізничними, водними або автомобільними магістралями і відповідними складськими приміщеннями для зберігання товарів;

г) строк закінчення контракту. При ф'ючерсних угодах він називається "тривалістю позиції" і встановлюється, як правило, в місяцях. Тривалість позиції може мати інтервал в один, два або три місяці. Так, наприклад, біржові контракти по ф'ючерсних угодах на каучук укладаються на кожний наступний місяць, по пшениці – на кожну наступну двохмісячну позицію; на цукор, какао, кольорові метали – на кожну наступну трьохмісячну позицію. Це дозволяє уникнути надмірного подрібнення строків реалізації ф'ючерсних угод;

д) останній день торгівлі ф'ючерсними контрактами. Він встановлює на кожній конкретній біржі останній строк продажі купленого контракту або покупки проданого в місяці виконання. Якщо цей строк порушений, то з наступного дня контракт повинен здійснюватися шляхом поставки або одержання реального товару. Наприклад, якщо позиція контракту завершується в червні, то останнім днем торгівлі може бути визначений десятий робочий день від кінця червня;

е) останній день поставки товару від реалізації ф'ючерсного контракту. В цей день товар повинен бути доставлений до місця призначення. Здебільшого таким днем призначається останній робочий день того місяця, по якому передбачена позиція контракту по ф'ючерсній угоді [12].

При таких стандартизованих параметрам біржового контракту предметом торгів по ф'ючерсній угоді може бути лише ціна. На відміну від угод з реальним товаром, ціна по ф'ючерсній угоді фіксується в момент укладання біржового контракту.

Оскільки учасники ф'ючерсних угод не можуть мати за мету поставку або одержання реального товару, то уклавши таку угоду, вони передають її для виконання розрахунковій палаті біржі (і в подальшому мають справу не між собою, а лише з розрахунковою палатою, яка виступає гарантом її виконання). Біржовий контракт по ф'ючерсній угоді не може бути просто анульованим по закінченні його строку, а вимагає спеціальної процедури – "ліквідації контракту".

Ліквідація контракту по ф'ючерсній угоді може здійснюватись двома шляхами:

1. Укладання протилежної (зворотної) угоди на рівну кількість товару (така угода в біржовій практиці носить назву офсетної). Так, наприклад, якщо продавець продав у березні контракт на певний товар з позицією на вересень за ціною 10 тис. грн. , а у вересні реальна ціна склала 12 тис. грн., то продавець, як сторона, що програла в угоді, повинен сплатити різницю в 2 тис. грн. шляхом укладання зворотної (офсетної) ф'ючерсної угоди на такий же контракт в сумі 12 тис. грн. – тим самим контракт по ф'ючерсній угоді буде анульований;

2. Поставкою або одержанням реального товару в кількості, яка передбачена контрактом по ф'ючерсній угоді (в цьому випадку учасник угоди буде нести додаткові витрати по транспортуванню товару, його зберіганню тощо). Поставка реального товару проти ф'ючерсної угоди носить назву "тендер" [12].

Ф'ючерсні угоди є найбільш складним видом біржових угод. Над впровадженням цих угод в нашу практику працює в даний час ряд ТБ, хоч сучасні економічні умови і характер розвитку біржового ринку здебільшого не сприяють можливостям здійснення ф'ючерсних угод. Сукупність ф'ючерсних контрактів, які обертаються на біржі, являють собою як би дзеркальне відображення сукупності наявних товарів. Таким чином, ф'ючерсний контракт дав можливість зосередити попит і пропозицію на даний товар в єдиному центрі незалежно від руху фізичного товару.

3. Опціонні угоди (угоди з премією) передбачають купівлю права або продажу зобов'язання укласти біржовий контракт на обумовлену кількість товару по заздалегідь зазначеній ціні в межах взаємно узгодженого періоду. Контракт між контрагентами такої угоди носить назву опціон. У відповідності з цим контрактом продавець опціону одержує премію і бере на себе зобов'язання продавати або купувати, а покупець опціону виплачує премію і одержує право купити або продати конкретний товар на обговорених вище умовах. Таким чином, ціною опціону (опціонного контракту) виступає розмір премії, тобто суми, яку виплачує покупець опціону його продавцю.

Опціонна угода може бути укладеною як по реальному товару, так і по ф'ючерсному контракту.

Покупець опціону, оплативши продавцю премію, не несе перед ним жодних зобов'язань (тобто він не зобов'язаний до моменту закінчення строку опціонної угоди купити або продати товар або ф'ючерсний контракт по заздалегідь обумовленій ціні). В такий же час продавець опціону, одержавши від покупця премію, зобов'язаний