Простота цієї біржової операції полягає в тому, що її здійснення кожному конкретному випадку вимагає укладання лише однієї біржової угоди (на купівлю або продаж необхідного товару). При цьому для здійснення цієї операції використовується лише один вид біржових угод – угоди з реальним товаром.

Якщо виробниче або торгове підприємство вирішує свої поточні завдання в галузі постачання або збуту, воно, здійснюючи купівлю або продаж реального товару, укладає біржову угоду типу "спот", внаслідок якої реальний товар негайно передається продавцем покупцю. В тих випадках коли підприємство планує безперервне постачання або збут, в наступному періоді, воно відповідно укладає біржову угоду типу "форвард" (або цілий ряд таких угод – з різними контрагентами і на різні періоди).

Таким чином, в основі здійснення біржової угоди операції купівлі або продажу реального товару лежить механізм укладання біржових угод типу "спот" або "форвард".

Страхування цінового ризику (хеджування) являє собою досить складну біржову операцію, яка вимагає використання трьох біржових угод:

1) купівлю (продаж) реального товару з поставкою в реальному періоді (угода типу "форвард");

2) продаж (або відповідно купівлю) ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів;

3) ліквідацію позиції по ф'ючерсних контрактах шляхом укладання офсетної угоди. Перші два види біржових угод здійснюються в початковій стадії операції по страхуванню цінового ризику, а третій їх вид – на стадії її завершення. Принцип операції по страхуванню цінового ризику оснований на тому, що якщо її учасник несе фінансові втрати із-за зміни біржових цін, як продавець реального товару, то він виграє в тих же розмірах як покупець ф'ючерсних контрактів на ту ж кількість товару і навпаки [12].

В зв'язку з цим на біржовому ринку розрізняють два види операцій страхування цінового ризику: хеджування купівлею і хеджування продажем.

Хеджування покупкою являє собою біржову операцію, в процесі якої про-давець реального товару, уклавши форвардну угоду на його продаж, одночасно здійснює купівлю ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару.

Розглянемо механізм хеджування купівлею на прикладі звичайної форвардної угоди.

Приклад. Підприємство-виробник бензину здійснило на біржі його продаж в січні з поставкою в березні. Форвардна угода укладена на 10 т бензину за ціною 400 грн. за 1 тону. На даний момент у підприємства-виробника бензину ще немає нафти для його виробництва, воно закупить цю нафту дише в березні. Боячись, що до моменту поставки бензину ціни на нафту, а відповідно і на бензин, зростуть, в результаті чого підприємство-виробник понесе фінансові збитки, воно купує 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину (які забезпечують кількість проданого реального товару), по ціні 410 грн. кожний або на суму 4100 грн.

Припустимо, що побоювання підприємства-виробника справдились і ціна нафти, а отже і бензину, в березні зросла. Ціна 1 т бензину на біржовому ринку реального товару становить в березні вже 500 грн., а на ф'ючерсному ринку – відповідно 510 грн.

При цьому умови, механізм і результати хеджування купівлею будуть виглядати для продавця наступним чином:

Січень

1. Укладена форвардна угода на продаж 10 т бензину за ціною по 1600 грн. на загальну суму 16000 грн. | 2. Відкрита позиція на купівлю-продаж 10 ф'ючерсних контрактів за ціною 1640 грн. на загальну суму 16400 грн.

Березень

3. Здійснена поставка 10 т бензину покупцю реального товару, партія якого на біржовому ринку коштує тепер 20000 тис. грн. (2000 Ч 10 т) | 4. Закрита позиція (шляхом здійснення офсетної угоди) по куплених 10 ф'ючерсних контрактах, які на даний момент становили 20400 тис. грн. (2040 Ч 10)

Результати хеджування покупкою

При угоді з реальним товаром понесені втрати засобів в сумі 4000 грн.
(20000 – 16000) | При ф'ючерсній угоді одержаний прибуток в сумі 4000 грн.
(20400 – 16400)

Із наведеного прикладу видно, що фінансові втрати по угоді з реальним товаром в результаті хеджування покупкою повністю відшкодовані підприємству-виробнику по ф'ючерсній угоді [12].

Хеджування продажем являє собою біржову операцію, в процесі якої покупець реального товару, уклавши форвардну угоду на його покупку, одночасно здійснює продаж ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів. В цьому випадку вищенаведений нами приклад з позиції покупця мав би наступний механізм хеджування:

1) укладання форвардної угоди на покупку реального товару;

2) відкриття позиції на продаж ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару (із боязні, що до моменту поставки ціна реального товару може знизитись);

3) закриття позиції по ф'ючерсній угоді при одержанні від продавця передбаченої партії реального товару. Якщо ціна до моменту поставки реального товару знизиться, покупець, понесе фінансові втрати по форвардній угоді, але одержить прибуток по ф'ючерсній угоді, але забезпечує відшкодування втрат.

Хеджування продажем може здійснювати не лише покупець, але і продавець товару при онкольних угодах на біржі (тобто коли ціна в контракті фіксується не на момент укладання угоди, а в наступному періоді, який вказує покупець). При онкольних угодах ризик фінансових втрат від зниження цін на реальний товар несе його продавець. В цьому випадку хеджування продажем дає змогу зняти цей ризик.

Розглянемо особливості хеджування продажем при онкольних форвардних угодах.

Приклад. Підприємство-виробник бензину, з метою забезпечення ритмічності збуту продукції здійснило на біржі його продаж в січні з поставкою у березні в кількості 10 т. На момент укладання форвардної угоди бензин був на біржі по ціні 400 грн. за 1