Продавець бензину з тим, щоб застрахувати себе від можливих фінансових втрат у випадку зниження ціни при онкольній угоді продає (у момент продажу реального товару) 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину по ціні 410 грн. кожний або на суму 4100 грн. У березні один ф'ючерсний контракт на бензин (у зв'язку із зниженням цін на нього на біржовому ринку реального товару) коштує 350 грн. Отже, при закритті позиції по ф'ючерсних контрактах їх загальна вартість буде становити 3500 грн.

За цих умов механізм і результати хеджування продажем по даній онкольній угоді будуть виглядати для продавця наступним чином:

Січень

1. Укладена онкольна угода на продаж 10 т бензину. Якщо б ціна була зафіксована у момент угоди, то сума продажу становила 16000 грн. | 2. Відкрита позиція на продаж 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину за ціною 1640 грн. на загальну суму 16400 грн.

Березень

3. По ціні, зафіксованій покупцем, продавець поставив йому 10 т бензину, одержавши за цю операцію 13600 грн. (1360 Ч 10 т) | 4. Закрита позиція (шляхом здійснення офсетної угоди по раніш проданих ф'ючерсних контрактах), які на даний момент коштують 14000 грн. (1400Ч10т)

Результати хеджування покупкою

При онкольній угоді з реальним товаром продавцем понесені фінансові втрати в сумі 2400 грн. (16000 – 13600). | По ф'ючерсній угоді продавець одержує прибуток в сумі 2400 грн.
(16400 – 14000).

З наведеного прикладу видно, що фінансові втрати продавця по угоді з реальним товаром повністю компенсовані одержанням прибутку по ф'ючерсній угоді [12].

Розглянуті приклади показують, що біржові операції страхування цінового ризику (хеджування) можливі завдяки тому, що ціни на реальний товар і на ф'ючерсні контракти на нього, як правило, мають тенденцію одночасного руху в одному і тому ж напрямку (можливі виключення з цього правила зберігаються досить рідко і носять короткостроковий характер – вони будуть розглянуті згодом). Це зв'язане з тим, що ціни, як у першому так і у другому випадках перебувають під впливом одних і тих же факторів і тісно пов'язані між собою.

Біржові спекуляції на різниці в цінах, самий складний вид біржових операцій. Вони вимагають досконалого знання механізму біржового ринку, вміння здійснювати його прогнозування по окремих групах товарів, а в ряді випадків – володіння технікою оптових торгових операцій. Успішне застосування цих операцій вимагає великого практичного досвіду роботи на біржі, але саме ці операції можуть принести досить відчутний прибуток (хоч у випадку їх невдачі вони приносять і відчутні фінансові втрати). Спекулятивні біржові операції вимагають, як правило, здійснення двох видів біржових угод – спочатку на покупку, а потім на продаж реального товару або ф'ючерсних контракт і фінансовий результат такої операції (розмір прибутку або збитку) визначається в кінці кінців тим, наскільки ціна продажу може відрізнятись від ціни покупки. При цьому слід знати одне біржове правило – на суму прибутку, одержаного одними учасниками біржових спекуляцій, несуть фінансові втрати другі її учасники.

Спекулятивні біржові операції можуть бути основаними:

1) на динаміці (підвищенні або зниженні) біржових цін на реальні товари або на ф'ючерсні контракти;

2) на різниці в біржових цінах на споріднені у виробництві або в споживанні товари;

3) на різниці в біржових цінах на окремі сорти (або інші якісні характеристики) одного й того ж товару;

4) на різниці в цінах на одні й ті ж товари на різних товарних біржах;

5) на різниці в біржових цінах на реальний товар і на ф'ючерсний контракт на нього;

6) на різниці в біржових цінах на ф'ючерсні контракти по одному і тому ж товару, але з різною тривалістю позиції (строками закінчення).

Розглянемо особливості здійснення кожної з перерахованих спекулятивних біржових операцій.

Спекулятивні операції, основані на динаміці біржових цін можуть відбуватись як з реальним товаром, так і з ф'ючерсними контрактами.

При здійсненні цих операцій з реальним товаром відбувається закупка його на біржі з негайною поставкою або з поставкою в майбутньому періоді (тобто укладанням угод на покупку типу "спот" або "Форвард") в розрахунку на підвищення цін. Якщо укладена угода типу "спот" на покупку товару, то при здійсненні спекулятивної операції слід враховувати додаткові витрати по зберіганню товару до моменту його реалізації в найбільший сприятливий період біржової кон'юнктури (тривалість такого зберігання необхідно розраховувати заздалегідь). Крім того, при угодах обох типів необхідно враховувати темпи інфляції (з тим, щоб не змішувати інфляційний ріст цін на товари, з ростом цін, викликаним зміною біржової кон'юнктури). Продаж, товару за цінами, які зросли за рахунок інфляції, реального прибутку не приносить (незважаючи на номінальний її ріст), а по угодах типу спот визве навіть фінансові втрати за рахунок додаткових витрат по зберіганню. В цьому можна впевнитись на наступному прикладі.

Приклад. В ході здійснення спекулятивної біржової операції товар був закуплений по ціні 100 тис. грн. за одиницю на загальну суму 50 млн. грн. Через місяць цей товар був проданий по ціні 110 тис. грн. за