Нормальний прибуток від цієї угоди складає 7 млн. грн. (110 – 100 – 3). Проте, закупить аналогічний товар в даний час можна, лише потративши на нього на 10 млн. грн. більше. Отже, реальний прибуток не одержаний, а сума збитку складає 3 млн. грн. (10-7) [12].

Форвардні угоди з реальним товаром можуть бути використаними і для спекулятивних операцій, розрахованих на подальше зниження цін. Укладаючи форвардний контракт на продажу реального товару, продавець розраховує до моменту виконання угоди купити товар на біржі по більш низькій ціні для поставки його покупцю. В цьому випадку відпадає необхідність в обмеженні інфляційного росту цін і врахуванні додаткових витрат по зберіганню товару. Проте в сучасних умовах нашого біржового ринку розраховувати на пониження рівня біржових цін досить важко (хоч після окремих інфляційних вибухів, коли продавці різко підвищують ціни пропозиції, наступне зниження рівня цих цін до реального ринкового їх рівня можливе).

При здійсненні спекулятивних операцій, основаних на динаміці цін за ф'ючерсними контрактами, угоди укладаються як у розрахунку на підвищення, так і на зниження цін на них в майбутньому періоді. Покупець ф'ючерсного контракту, який укладає угоду в розрахунку на те, що ціна на нього зросте, називається "бик", а сама угода носить назву "довга". Продавець ф'ючерсного контракту, який укладає угоду в розрахунку на те, що ціна на нього знизиться називається "ведмідь", а сама угода носить назву "коротка". Результати цих біржових спекуляцій стануть відомими лише до моменту закінчення отроку ф'ючерсного контракту. Біржовий термін "займати коротку або довгу позицію" означає продаж (або покупку) ф'ючерсного контракту без його ліквідації офсетною (протилежною) угодою [12].

Спекулятивні операції, основані на різниці в біржових цінах на споріднені у виробництві або в споживанні товари проводяться на основі попереднього вив-че-ння характеру і рівня такої спорідненості, встановлення стійкого співвідношення цін між ними і використання біржових ситуацій, коли це співвідношення різко порушується. Прикладом товарів, споріднених у виробництві, є: сировинні товари – готова продукція (приклад, цукрові буряки – цукор; нафта – бензин тощо, а споріднені у споживанні – взаємозамінні або взаємодоповнюючі товари (наприклад, свинина – яловичина, автомобіль – бензин тощо).

Здійснення спекулятивних операцій даного типу вимагає проведення ряду підготовчих етапів.

На першому етапі в рамках біржового асортименту даної біржі підбираються окремі групи споріднених товарів, серед яких виділяються пари товарів з найбільш високим ступенем взаємозв'язку. Один з таких товарів називається "базовим" а інший "спорідненим, взаємозв'язаним" .

На другому етапі на основі вивчення співвідношення цін між базовим і взаємозв'язаним товаром за тривалий період на даній і інших товарних біржах регіону встановлюється звичайне стійке співвідношення цін між ними. При цьому рівень цін на базовий товар приймається за 1.

На третьому етапі на основі вивчення біржової кон'юнктури виявляються ситуації різкого порушення звичайного стійкого співвідношення цін на взаємозв'язані товари. Приклад такого співвідношення рівнів цін на взаємозв'язані товари наведений в табл. 2.1.

Товари | Звичайне стійке співвідношення рівнів цін | Співвідношення рівнів цін на поточних біржових торгах

Базові | Взаємопов'язані

Цукрові буряки | Цукор | 1 : 2,2 | 1 : 2,1

Нафта | Бензин | 1 : 1,8 | 1 : 1,3

Свинина | Яловичина | 1 : 1,2 | 1 : 1,5

На четвертому етапі вибираються товари з найбільшим ступенем порушення звичайного стійкого співвідношення рівнів цін і приймається рішення про закупку одного з взаємозв'язаних товарів. При різкому збільшенні співвідношення цін слід купувати базовий товар (виходячи з даних таблиці – свинину), а при різкому зменшенні співвідношення – взаємозв'язаний товар (виходячи в даних таблиці – бензин).

Механізм даної біржової спекуляції побудований на тому, що протягом відносно невеликого періоду часу звичайне стійке співвідношення рівнів цін знову встановиться на біржі. Якщо для закупки товару використана угода типу "спот", то необхідно при здійсненні спекулятивної операції врахувати додаткові витрати по зберіганню товарів протягом цього періоду.

Спекулятивні операції, основані на різниці в біржових цінах на окремі сорти (або інші якісні характеристики) одного і того ж товару, принципово нічим не відрізняються від аналогічної операції на взаємозв'язані товари. В цьому випадку в якості базового товару розглядається базисний сорт даного товару, а аналогом взаємозв'язаного товару виступав товар іншого сорту. Наприклад, бензин А-76 може бути представлений як базисний сорт, а бензин АИ-93 – як інший взаємозв'язаний сорт. При різкому порушенні звичайного стійкого співвідношення цін між цими сортами товару приймається рішення про початок спекулятивної операції.

Спекулятивні операції, основані на різниці цін на одні і ті ж товари на різних ТБ носять назву "арбітраж" або "арбітражні угоди". Міжбіржовий арбітраж може відбуватися як з реальним товаром, так і з ф'ючерсними контрактами [12].

Якщо міжібіржовий арбітраж відбувається з реальним товаром, то незалежно від типу угоди на закупку ("спот" або "форвард"), необхідно врахувати ряд додаткових витрат, пов'язаних з ліцензуванням його вивозу, транспортуванням в регіон реалізації тощо. При угоді типу "форвард" слід, крім того, врахувати при спекулятивній операції і інфляційний ріст цін. Лише в тому випадку, якщо різниця а міжбіржових рівнях цін достатньо велика, щоб перекрити додаткові витрати по переміщенню товару із регіону