Заведено вважати, що в підприємства на поточному рахунку має бути залишок коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю всіх видів, строки оплати якої настають протягом певного найближчого періоду (наприклад, тижня або декади), і поточною дебіторською заборгованістю на користь підприємства, платежі за якою очікуються в той самий період.

Наприклад, кредиторська заборгованість на 1 березня – 840 тис. грн., дебіторська заборгованість на 1 березня – 620 тис. грн., залишок коштів на поточному рахунку – 55 тис. грн. Тоді рівень поточної платіжної готовності становитиме (55 – 100) : (840 – 620) = 25% [29, 324].

Однією з повсякденних турбот фінансової служби підприємства є забезпе-че-ння повної платіжної готовності, зниження якої часто спричиняється до ве-ли-ких непродуктивних витрат підприємства у вигляді пені за прострочку платежів.

Для оцінки платоспроможності на підприємстві складається платіжний баланс (календар) на будь-яку дату (табл. 2.1).

Таблиця 2.

Платіжний баланс (календар), тис. грн. [29, 325]

Актив | Пасив

Наявні кошти для покриття заборгованості | на початок року | на кінець року | негайні та інші платежі | на початок року | на кінець року

1. Кошти (гроші) та їх еквіваленти | 190 | 206 | 1. Заборгованість за позикою | 140 | 210

2. Розрахунки з дебіторами | 327 | 235 | 2. Заборгованість кредиторів | 378 | 407

3. Векселі видані | 60 | 130

Усього | 517 | 541 | Усього | 578 | 747

Сальдо | 61 | 206

Баланс | 578 | 747 | Баланс | 578 | 747

Якщо сальдо в активі платіжного балансу, то це означає неплатоспроможність підприємства. Відомо, що оцінка рівня платоспроможності дається за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх на готівку.

Підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої та комерційної діяльності. Водночас надійний фінансовий стан залежить також і від раціональної організації використання фінансових ресурсів. Тому за умов ринкової економіки здійснюється не тільки оцінка активів і пасивів балансу, а й поглиблений щоденний аналіз стану й використання господарських засобів. Інформаційною базою для такого аналізу є дані управлінського обліку.

Фінансова активність підприємства характеризується такими показниками, як середній період оплати дебіторської, кредиторської заборгованості та оборотність товарно-матеріальних запасів. Середній період оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства обчислюється за формулою: |

tд = Кд Ч Дк / Ппр, | (2.1)

де tд – середній період оплати дебіторської заборгованості покупцями, днів;

Кд – заборгованість покупців (дебіторська заборгованість);

Дк – кількість календарних днів, у періоді, за який обчислюється показник;

Ппр – обсяг продаж за розрахунковий період.

За період tд платіжні вимоги підприємства до покупців перетворюються у гроші. Його скорочення економічно вигідне.

Середній період оплати кредиторської заборгованості постачальникам визначається співвідношенням: |

tк = Кк Ч Дк / М, | (2.2)

де tк – середній період оплати кредиторської заборгованості постачальникам, днів;

Кк – заборгованість підприємства постачальникам;

М – обсяг закупки сировини і матеріалів за розрахунковий період.

Скорочення tк не є сприятливим для підприємства, оскільки потребує додаткових коштів.

Оборотність товарно-матеріальних запасів обчислюється як відношення обсягу продаж до величини запасів: |

Nоб = Ппр / Мз, | (2.3)

де Nоб – оборотність товарно-матеріальних запасів за певний період (рік, квартал);

Мз – середня величина запасів за той же період. [2]

Коефіцієнт розрахункової платоспроможності (Кр.п.) – визначається відношенням суми залишків за статтями коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій, дебіторів, товарів і готової продукції до суми залишків за непогашеними короткостроковими кредитами та поточної кредиторської заборгованості. |

(2.4)

Значення цього коефіцієнта на початок і кінець періоду теж порівнюють між собою. Слід зауважити, що коефіцієнт розрахункової платоспроможності завжди значно вищий за коефіцієнт грошової платоспроможності, адже при його визначенні в чисельнику, крім грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень, враховуються й інші, хоча й менш ліквідні, активи. Щодо включення (не включення) до знаменника цієї формули суми доходів майбутніх періодів, а до чисельника – витрат майбутніх періодів, то це питання знову ж таки вирішується індивідуально, але обов'язково з урахуванням вищезгаданої умови, тобто суми витрат майбутніх періодів і доходів майбутніх періодів можуть бути включені до формули лише в тому разі, якщо термін їх погашення не перевищує 12-ти календарних місяців.

Коефіцієнт ліквідної платоспроможності (Кл.п.) визначається відношенням загальної суми оборотних (поточних) активів і витрат майбутніх періодів (розділ II + розділ НІ) до загальної суми зобов'язань і доходів майбутніх періодів. |

(2.5)

Таким чином визначають, чи вистачить у підприємства всіх оборотних засобів для повної ліквідації своїх боргових зобов'язань.

У разі необхідності можна проаналізувати структуру активів визначенням питомої ваги кожної зі статей у загальній сумі валюти балансу, визначати їх зростання (зменшення) порівняно зі станом на початок звітного періоду. При цьому значне зростання залишків за статтями запасів і витрат не завжди є ознакою розширення виробництва. Причиною цього може бути сповільнення обороту цих активів. Щоб зробити правильний висновок, необхідно застосувати інші коефіцієнти, визначення яких потребує не лише даних Балансу (сальдо), а й звіту про фінансові результати (обороти). Наприклад, коефіцієнт оборотності запасів.

Коефіцієнт оборотності запасів (Ко.з.(р)) визначається відношенням виручки від реалізації без урахування ПДВ і акцизів до середньої суми не грошових оборотних (поточних) активів (НПА). |

(2.6)

Що стосується середньої суми негрошових поточних активів, то 11 визначають шляхом знаходження середньоарифметичної величини між залишками на початок