У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати
Тор 100
|
|
Курсова робота - Оперативний контроль за надходженням виручки від реалізації. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства. Внутрішні джерела фінансової санації 52
для виконання поточних платежів, а решта їх має бути вкладена в матеріальні та інші ліквідні активи. Досягненню такого становища, крім усього іншого, сприяє грамотне складання платіжних календарів.
Заведено вважати, що в підприємства на поточному рахунку має бути залишок коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю всіх видів, строки оплати якої настають протягом певного найближчого періоду (наприклад, тижня або декади), і поточною дебіторською заборгованістю на користь підприємства, платежі за якою очікуються в той самий період. Наприклад, кредиторська заборгованість на 1 березня – 840 тис. грн., дебіторська заборгованість на 1 березня – 620 тис. грн., залишок коштів на поточному рахунку – 55 тис. грн. Тоді рівень поточної платіжної готовності становитиме (55 – 100) : (840 – 620) = 25% [29, 324]. Однією з повсякденних турбот фінансової служби підприємства є забезпе-че-ння повної платіжної готовності, зниження якої часто спричиняється до ве-ли-ких непродуктивних витрат підприємства у вигляді пені за прострочку платежів. Для оцінки платоспроможності на підприємстві складається платіжний баланс (календар) на будь-яку дату (табл. 2.1). Таблиця 2. Платіжний баланс (календар), тис. грн. [29, 325] Актив | Пасив Наявні кошти для покриття заборгованості | на початок року | на кінець року | негайні та інші платежі | на початок року | на кінець року 1. Кошти (гроші) та їх еквіваленти | 190 | 206 | 1. Заборгованість за позикою | 140 | 210 2. Розрахунки з дебіторами | 327 | 235 | 2. Заборгованість кредиторів | 378 | 407 3. Векселі видані | 60 | 130 Усього | 517 | 541 | Усього | 578 | 747 Сальдо | 61 | 206 Баланс | 578 | 747 | Баланс | 578 | 747 Якщо сальдо в активі платіжного балансу, то це означає неплатоспроможність підприємства. Відомо, що оцінка рівня платоспроможності дається за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх на готівку. Підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої та комерційної діяльності. Водночас надійний фінансовий стан залежить також і від раціональної організації використання фінансових ресурсів. Тому за умов ринкової економіки здійснюється не тільки оцінка активів і пасивів балансу, а й поглиблений щоденний аналіз стану й використання господарських засобів. Інформаційною базою для такого аналізу є дані управлінського обліку. Фінансова активність підприємства характеризується такими показниками, як середній період оплати дебіторської, кредиторської заборгованості та оборотність товарно-матеріальних запасів. Середній період оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства обчислюється за формулою: | tд = Кд Ч Дк / Ппр, | (2.1) де tд – середній період оплати дебіторської заборгованості покупцями, днів; Кд – заборгованість покупців (дебіторська заборгованість); Дк – кількість календарних днів, у періоді, за який обчислюється показник; Ппр – обсяг продаж за розрахунковий період. За період tд платіжні вимоги підприємства до покупців перетворюються у гроші. Його скорочення економічно вигідне. Середній період оплати кредиторської заборгованості постачальникам визначається співвідношенням: | tк = Кк Ч Дк / М, | (2.2) де tк – середній період оплати кредиторської заборгованості постачальникам, днів; Кк – заборгованість підприємства постачальникам; М – обсяг закупки сировини і матеріалів за розрахунковий період. Скорочення tк не є сприятливим для підприємства, оскільки потребує додаткових коштів. Оборотність товарно-матеріальних запасів обчислюється як відношення обсягу продаж до величини запасів: | Nоб = Ппр / Мз, | (2.3) де Nоб – оборотність товарно-матеріальних запасів за певний період (рік, квартал); Мз – середня величина запасів за той же період. [2] Коефіцієнт розрахункової платоспроможності (Кр.п.) – визначається відношенням суми залишків за статтями коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій, дебіторів, товарів і готової продукції до суми залишків за непогашеними короткостроковими кредитами та поточної кредиторської заборгованості. | (2.4) Значення цього коефіцієнта на початок і кінець періоду теж порівнюють між собою. Слід зауважити, що коефіцієнт розрахункової платоспроможності завжди значно вищий за коефіцієнт грошової платоспроможності, адже при його визначенні в чисельнику, крім грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень, враховуються й інші, хоча й менш ліквідні, активи. Щодо включення (не включення) до знаменника цієї формули суми доходів майбутніх періодів, а до чисельника – витрат майбутніх періодів, то це питання знову ж таки вирішується індивідуально, але обов'язково з урахуванням вищезгаданої умови, тобто суми витрат майбутніх періодів і доходів майбутніх періодів можуть бути включені до формули лише в тому разі, якщо термін їх погашення не перевищує 12-ти календарних місяців. Коефіцієнт ліквідної платоспроможності (Кл.п.) визначається відношенням загальної суми оборотних (поточних) активів і витрат майбутніх періодів (розділ II + розділ НІ) до загальної суми зобов'язань і доходів майбутніх періодів. | (2.5) Таким чином визначають, чи вистачить у підприємства всіх оборотних засобів для повної ліквідації своїх боргових зобов'язань. У разі необхідності можна проаналізувати структуру активів визначенням питомої ваги кожної зі статей у загальній сумі валюти балансу, визначати їх зростання (зменшення) порівняно зі станом на початок звітного періоду. При цьому значне зростання залишків за статтями запасів і витрат не завжди є ознакою розширення виробництва. Причиною цього може бути сповільнення обороту цих активів. Щоб зробити правильний висновок, необхідно застосувати інші коефіцієнти, визначення яких потребує не лише даних Балансу (сальдо), а й звіту про фінансові результати (обороти). Наприклад, коефіцієнт оборотності запасів. Коефіцієнт оборотності запасів (Ко.з.(р)) визначається відношенням виручки від реалізації без урахування ПДВ і акцизів до середньої суми не грошових оборотних (поточних) активів (НПА). | (2.6) Що стосується середньої суми негрошових поточних активів, то 11 визначають шляхом знаходження середньоарифметичної величини між залишками на початок |