Баланс ліквідності є одним із джерел інформації для складання фінансового плану, за допомогою якого можна здійснювати прогнозні розрахунки на випадок ліквідації підприємства.

Другим етапом аналізу ліквідності підприємства є розрахунок та аналіз основних показників ліквідності. Вони застосовуються для оцінки можливостей підприємства виконати свої короткострокові зобов'язання. Показники ліквідності дають уявлення не тільки про платоспроможність підприємства на конкретну дату, а й у випадках надзвичайних ситуацій. Ліквідність підприємства, як відомо, можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Коефіцієнти ліквідності можуть бути різними за назвою, але сутність їх в основному однакова як на українських підприємствах, так і в зарубіжних фірмах та компаніях. Основні показники ліквідності включають такі:

1. Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт поточної ліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою [29, 329]: |

Кзаг. лік. = [А1 + А2 + А3] : [П1 + П2] (див. табл. 2.2), | (2.2)

Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Логіка цього показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів. Отже, якщо поточні активи перевищують поточні зобов'язання, підприємство вважається ліквідним. Розмір перевищення задається коефіцієнтом покриття. Значення цього показника залежить і від галузі, і від виду діяльності. У європейській обліково-аналітичній практиці наводиться критичне мінімальне значення цього показника. Визнано, що поточні активи повинні вдвічі перевищувати короткострокові зобов'язання.

Якщо на підприємстві відношення поточних активів і короткострокових зобов'язань нижче від 1 : 1, це є свідченням високого фінансового ризику, оскільки підприємство не в змозі оплатити свої рахунки.

Співвідношення 1 : припускає рівність поточних активів і коротко-строкових зобов'язань. Але, зважаючи на різний рівень ліквідності активів, можна вважати, що не всі активи будуть негайно реалізовані, а тому виникає загроза для фінансової стабільності підприємства.

Якщо значення коефіцієнта покриття значно перевищує співвідношення 1 : 1, то можна зробити висновок, що підприємство має значні оборотні кошти, сформовані завдяки власним джерелам. З позиції кредиторів підприємства такий варіант формування оборотних коштів є найбільш прийнятним. Проте, з погляду менеджера, значне накопичення запасів на підприємстві, відвернення грошей у дебіторську заборгованість може пояснюватися незадовільним управлінням активами. Скорочення величини коефіцієнта покриття може статися під впливом двох факторів: збільшення поточних активів і значного зростання короткострокових зобов'язань. Для з'ясування причин зміни цього показника необхідно проаналізувати зміни в складі джерел коштів та їх розміщенні, порівнюючи з початком року.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності – цей коефіцієнт за смисловим значенням аналогічний коефіцієнтові покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину – виробничі запаси. Він обчислюється так [29, 330]: |

К ш. лік. = [А1 + А2] : [П1 + П2]. | (2.3)

Матеріальні запаси виключаються не стільки тому, що вони менш ліквідні, а, головне, через те, що кошти, які можна одержати в разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижчими від витрат на їхню закупівлю. За умов ринкової економіки типовою є ситуація, коли при ліквідації підприємства одержують 40 % і менше від облікової вартості запасів. "Розумним" коефіцієнтом швидкої ліквідності є співвідношення 1 : 1.

Практично багато підприємств мають нижчий коефіцієнт швидкої ліквідності (наприклад, 0,5 : 1), тому для оцінки їх фактичної ліквідності треба проаналізувати тенденції зміни цього показника за певний період. Так, якщо зростання коефіцієнта швидкої ліквідності було пов'язане в основному зі зростанням невиправданої дебіторської заборгованості, то це свідчить про серйозні фінансові проблеми підприємства. У західній економічній літературі цей коефіцієнт називають коефіцієнтом миттєвої оцінки.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається за формулою |

К абс. лік. = [А1] : [П1 + П2]. | (2.4)

Цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокових позикових зобов'язань можна погасити негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2 : 1. На практиці фактичні середні значення коефіцієнтів ліквідності бувають значно нижчими, але це ще не дає підстави висновувати про неможливість підприємства негайно погасити свої борги, бо малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства одночасно пред'явили йому свої боргові вимоги.

У випадку, коли виникає потреба оцінки ліквідності на підставі форми № 1 "Баланс", доцільно використати аналітичну табл. 2.3.

Таблиця 2.

Оцінка показників ліквідності згідно з даними форми № 1 "Баланс" [29, 331]

Назва показника | Алгоритм розрахунку | Норматив

1. К-т абсолютної ліквідності (грошової платоспроможності, миттєвої ліквідності) | [(р. 230 + р. 240)] / [620 + 630*] | Більше 0,2-0,35

2. К-т проміжної (розрахункової) ліквідності | [(р. 130 – 250) + р. 280 + р. 270*] / [р. 620 + 630*] | Більше 0,8

3. К-т загальної поточної ліквідності (покриття) | [р. 260 + 270*] / [620 + 630*] | Більше 1-2

Проаналізуємо динаміку показників ліквідності на прикладі. Так, на початок аналізованого періоду цей показник для підприємства становив:

Кан = 1,6 / 3319,3 = 0,00048;

на кінець 2001 року:

Кан = 7,3 / 2242,4 = 0,0032.

Рівень коефіцієнта абсолютної ліквідності вкрай незадовільний, оскільки величина наявних грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства недостатня для покриття найближчим часом короткотермінової заборгованості. Коефіцієнт проміжної ліквідності для аналізованого підприємства на початок аналізованого періоду становив

Кпл = (1,6 + 1007,9) / 3319,3 = 0,304,

на кінець аналізованого періоду:

Кпл = (7,3 + 1099,2) / 2242,4 = 0,495.

Проміжний коефіцієнт ліквідності не досягнув за аналізований період теоретично виправданого рівня і залишається вкрай низьким, що свідчить про низький рівень