розрахуватися зі своїми боргами із застосуванням схеми, за якою працівників не звільняють, а створюють нове акціонерне товариство, де акціонерами стають кредитори збанкрутілого підприємства;
на законодавчому рівні вирішити низку питань, пов'язаних з правовим регулюванням та контролем бартерної торгівлі, укладанням і реалізацією товарообмінних угод;
при укладанні великих контрактів практикувати попереднє вивчення платоспроможності й надійності партнерів [25].
Це, звичайно, неповний перелік напрямів економічних заходів держави, що сприятимуть подоланню бартеризації в економіці. Для досягнення належного ефекту потрібна реалізація всього комплексу економічних та правових заходів, які повинні застосовуватися паралельно й одночасно.
Розділ 2. Особливості податкового обліку бартерних операцій в Україні
2.1. Документальне оформлення бартерних операцій
При бартерних розрахунках товарообмінні операції здійснюються за справедливою вартістю, яка за П(С)БО 9 "Запаси" є вартістю, визначеною поінформованими і зацікавленими сторонами, тобто, партнерами, за угодою. Отже, справедлива вартість – це, по суті, договірна вартість. Таким чином при бартерному обміні первісна і договірна вартість товарів ідентичні, а тому до неї не входять витрати на заготівлю, транспортування, посередницькі послуги тощо, які треба у даному випадку відносити до витрат обігу, у той час, як при купівлі товарів за гроші такі витрати включаються у собівартість товарів.
Здавалось би, що це не має особливого значення, однак такий висновок правомірний з позицій фінансового обліку. У податковому обліку ігнорування цієї особливості щодо визначення собівартості може привести до відчутних втрат внаслідок неправильного визначення приросту (убутку) товарів, відтак коригування оподатковуваного прибутку з усіма негативними наслідками.
У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпорту-ю-ться, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим дого-вором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют [17, 142].
Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у терміни, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг – з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення вантажної митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг – дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
У разі експорту за бартерним договором високоліквідних товарів строки ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищу-ва-ти 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.
Перелік високоліквідних товарів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевищення установлених термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, допускається за наявності у суб'єкта зовнішньоекономічних відносин України, який є стороною відповідного бартерного договору, разового індивідуального дозволу, що видається Міністерством економіки України у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, на термін, визначений у такому дозволі.
Суб'єкти зовнішньоекономічних відносин України, які здійснили експорт або імпорт товарів робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг (поставку товарів), повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг) [17, 143].
У разі коли замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов'язання шляхом перерахування коштів на рахунок суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України – сторони договору, підставою для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини за бартерним договором є подання зазначеним суб'єктом до митного органу довідки уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору в установлені законодавством України терміни на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, послуг), зазначених у договорі, та копії додаткових угод, які зумовлюють зміну характеру договору.
У разі зміни умов договору, що передбачає заміну зобов'язань щодо оплати товару іноземним контрагентом в грошовій формі на зобов'язання по постачанню товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби України.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).
2.2. Відображення бартерних операцій на рахунках фінансового обліку
За наслідками бартерних (товарообмінних) операцій складають додаток