Розділ 3. Особливості оподаткування бартерних операцій в Україні

Слід враховувати кілька важливих моментів:

1. Не може бути об'єктом договору міни (бартеру) майно, яке відноситься до основних фондів державної або комунальної власності, якщо друга сторона договору не є державним або комунальним підприємством (п. 4 ст. 293 ГКУ).

2. У 2005 році, як і раніше, не можна розраховуватися з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі за допомогою бартерних операцій (ст. 64 Закону № 2505). Виняток серед іншого – сплата імпортного ПДВ податковим векселем.

3. СПД – юридичні особи, що перейшли на єдиний податок, не мають права задіяти інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового й безготівкового (ст. 1 Указу № 727).

4. За бартерним контрактом заборонений експорт (імпорт) товарів (робіт, послуг), наведених у переліку, затверджений постановою № 756.

3.1. Порядок оподаткування бартеру на території України

3.1.1. Оподаткування прибутку за бартерними угодами

Бартером п. 1.19 Закону про прибуток [4] називає господарську операцію, що передбачає проведення розрахунків за товари в будь-якій формі, відмінній від грошової, включаючи будь-які види заліку й погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не зараховують коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів.

Цим самим визначенням потрібно керуватися і для цілей обкладення ПДВ (п. 1.17 Закону про ПДВ). Як бачимо, трактування бартеру в податковому законодавстві відрізняється від того, яке дають ЦКУ і ГКУ При цьому вони не суперечать один одному.

Податок на прибуток. Звичайна ціна. Бартерні (товарообмінні) операції п. 7.1 Закону про прибуток відносить до операцій особливого виду. Тому для них існує свій порядок оподаткування: доходи і витрати від їх проведення встановлюють за договірною ціною операції, але не нижче звичайної (пп. 7.1.1 Закону про прибуток) [4].

З валовим доходом тут усе зрозуміло: його відображають за більшою з цін – договірною чи звичайною.

А ось із валовими витратами не все так однозначно. Підпункт 7.1.1 Закону про прибуток явно пропонує при їх визначенні скористатися звичайною ціною, якщо вона перевищує договірну. Але вважаємо своїм обов'язком вас застерегти: такий підхід може призвести до завищення витрат, оскільки не матиме документального підтвердження (звернула увагу на це і ДПАУ в листі № 10013). А як бути, якщо договірна ціна більше звичайної? ДПАУ в цьому випадку все одно рекомендує показувати валові витрати за звичайною ціною (див. лист № ). Можна сказати і по іншому щодо цього: адже в пп. 7.1.1 Закону про прибуток записано, що валові витрати не повинні бути нижче звичайної ціни. А вище – будь ласка [24].

Дата для доходів і витрат. Щодо дати виникнення валового доходу і валових витрат, Закон про прибуток спеціальних правил не пропонує: їх відображають за першою подією, з тією лише відмінністю, що при бартері вона може бути тільки однією (пп. 11.2, 11.3 Закону про прибуток). Тобто валовий доход з'являється на дату відвантаження товарів (надання робіт, послуг), а валові витрати – на дату їх оприбуткування (одержання).

3.1.2. Податок на додану вартість за бартерними угодами

Базу обкладення ПДВ при бартері, як втім і при інших операціях, встановлюють виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайної (пп. 4.1,4.2 Закону про ПДВ). Нараховують податкові зобов'язання при відвантаженні товарів або при оформленні акта виконаних робіт (наданих послуг) (пп. 7.3.1 Закону про ПДВ) [3].

Що стосується податкового кредиту за отриманими в рамках бартерного договору товарами (послугами), то з 31.03.05 р. (тоді набрав чинності Закон № [8]) підставою для його збільшення слугує намір використовувати такі товари (послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 Закону про ПДВ). При цьому податковий кредит виникає при одержанні податкової накладної, що засвідчує факт придбання (пп. .5.1 Закону про ПДВ).

Нагадаємо також – тепер особа, у якої протягом останніх 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних поставок не перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ), може вибрати касовий метод податкового обліку (пп. 7.3.9 Закону про ПДВ). І якщо ви перейшли на касовий метод, то податкові зобов'язання при бартері у вас виникають при одержанні товарів (послуг), а податковий кредит – при їх відвантаженні (п. 1.11 Закону про ПДВ). Однак платники ПДВ, що обрали касовий метод, повинні пам'ятати: вони не вправі застосовувати його до імпортних, експортних операцій і до операцій з поставки підакцизних товарів.

І ще: не можна забувати, що в Законі про ПДВ поряд з пп. 7.3.9 є ще п. 11.11, у якому йдеться про касовий спосіб виникнення зобов'язань і податкового кредиту (по суті, це словосполучення тут рівносильне поняттю "касовий метод"). Щоправда, сфера використання названого пункту (порівняно з пп. 7.3.9) більш обмежена: у п. 11.11 обкреслено як перелік "касових" товарів (послуг), так і коло осіб, кому їх дозволено продавати з нарахуванням ПДВ за касовим способом.

Бартер за участю пільгових товарів. У статтях 5, 6 і 11 Закону про ПДВ перелічені товари, звільнені від ПДВ і оподатковувані за нульовою ставкою.

До 31.03.05 р. при здійсненні на території України бартерних операцій за участю цих товарів ПДВ нараховували за повною ставкою на підставі Указу № 857. Однак Закон № 2505 [8] скасував його. Тому з названої дати внутрішньоукраїнський бартер за участю