звільнених від обкладення ПДВ товарів або оподатковуваних за нульовою ставкою проводять зі збереженням пільг. З'ясуймо, коли в якої зі сторін з'являються податкові зобов'язання і право на податковий кредит за обмінюваними товарами (див. табл. 3.1).
Таблиця 3.*
Передає товар | Одержує товар
Звільнений від ПДВ | Оподатковуваний за ставкою 0% | Оподатковуваний за ставкою 20%
Звільнений від ПДВ | - | - | податковий кредит
Оподатковуваний за ставкою 0% | - | - | за купленим товаром
Оподатковуваний за ставкою 20% | зобов'язання за переданим товаром | зобов'язання за переданим товаром, податковий кредит за купленим товаром
* [24]
Проілюструємо сказане.
ПРИКЛАД 1
За бартерним договором підприємство "Дельта" відвантажило учнівські зошити торговому дому "Книга в обмін на книжкову продукцію еротичного характеру (обкладена ПДВ за ставкою 20%) для подальшого продажу. Договірна (пільгована ПДВ продукція) вартість бартерного договору становить 3600 грн. Первинна вартість зошитів – 2500 грн., книжкової продукції – 2100 грн. Звичайні ціни для зошитів і книжкової продукції дорівнюють, відповідно, справедливій вартості і договірній ціні. Бухгалтерський і податковий облік операцій обох сторін наведено в таблиці .2.
Таблиця 3.*
№ з/п. | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік
Дт | Кт | вд | вв
У підприємства Дельта
1 | Оприбутковано книжкову продукцію за справедливою вартістю, що дорівнює договірній | 281 | 631 | 3000– | 3000
2 | Нараховано податковий кредит Звичайно при використанні в оподатковуваних операціях) | 641 | 631 | 600––
3 | Відвантажено зошити | 361 | 702 | 3600 | 3600–
4 | Списано з балансу зошити | 902 | 281 | 2500––
5 | Списано на фінансовий результат –
доход –
витрати за реалізованими зошитами | 702
791 | 791
902 | 3600
2500––
6 | Проведено залік заборгованостей | 631 | 361 | 3600––
У торгового дому "Книга"
1 | Відвантажено книжкову продукцію | 361 | 702 | 3600 | 3000–
2 | Нараховано податкові зобов'язання і ПДВ виходячи з договірної ціни що дорівнює звичайній | 702 | 641 | 600––
3 | Списано з балансу книжкову продукцію | 902 | 281 | 2100––
4 | Оприбутковано зошити | 281 | 631 | 3600– | 3600
5 | Списано на фінансовий результат–
доход | 702 | 791 | 3000–––
собівартість проданої продукції | 791 | 902 | 2100
6 | Проведено залік заборгованостей | 631 | 361 | 3600––
* [24]
3.2. Порядок оподаткування бартеру у зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД)
Основний законодавчий документ, що регламентує порядок проведення бартерних операцій у ЗЕД, – Закон №351 [6]. Його ст. 1 відносить як товарообмінну операцію у сфері ЗЕД до одного з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати (яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі) між суб'єктом ЗЕД України й іноземним суб'єктом госпдіяльності. Дана угода полягає в збалансованому за вартістю обміні товарами (роботами, послугами) у будь-якому поєднанні, не опосередкованому рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.
У бартерному договорі записують загальну вартість як імпортованих, так і експортованих товарів (робіт, послуг), але неодмінно в іноземній валюті, віднесеній НБУ до першої групи Класифікатора іноземних валют.
Підкреслимо: бартерні операції суб'єктів ЗЕД, проведені без розрахунків через банки, ліцензують, якщо їх предметом є товари, експорт (імпорт) яких підпадає під режим ліцензування (ст. ст. 6, 16 Закону про ЗЕД [5]). Також зауважимо: суб'єкт ЗЕД, який здійснив експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт (надання послуг) або їх одержання, повідомити про це податкові органи України. Зазначену інформацію подають за формою, наведеною у додатку 1 до п. 1.1 Порядку № 404, що був розроблений на підставі п. 4 ст. З Закону № 351. Порушення даної вимоги тягне за собою нарахування пені у розмірі 1% вартості експортованих або імпортованих робіт, послуг за кожний день прострочення, але не більше їх вартості [24].
Строки проведення ЗЕД-бартерних операцій. Це один із головних пунктів у порядку здійснення операцій, що розглядаються, якщо першою подією був експорт. Згідно зі ст. 2 Закону № 351 імпорт товарів на митну територію України проводять у строки, зафіксовані в бартерному договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати:
митного оформлення фактично експортованих товарів;
підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання експортованих робіт (послуг).
Водночас, якщо експортовані товари – високоліквідні, то граничний строк ввезення імпортних товарів – не більша 60 календарних днів з дати оформлення вивізної ВМД (п. 1 ст. 2 Закону № 351 [6]). Перелік високоліквідних товарів затверджено постановою № 756 [11].
Щоправда, ви можете збільшити строк ввезення товарів (виконання робіт, послуг) за окремими бартерними контрактами (ст. 2 Закону № 351 [6]). Для цього необхідно одержати індивідуальний разовий дозвіл відповідно до Порядку № 1489 [12].
За порушення встановлених строків ввезення товарів (виконання робіт, послуг), імпортованих за бартерним договором, нараховують пеню – 0,3% вартості недоотриманих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний її розмір не може бути вище суми заборгованості (п. 1 ст. З Закону № 351 [6]).
Переходячи до оподаткування операцій, що розглядаються, зауважимо важливу деталь: платник податку, що працює за бартерним договором у сфері ЗЕД, одночасно виступає й імпортером, й експортером.
3.2.1. Податок на додану вартість
Одразу ж вас попередимо: у Законі про ПДВ уже немає такого поняття, як експорт (імпорт) послуг (йдеться тільки про