Реферат на тему:

Організаційні форми підприємництва. Основні форми підприємницької діяльності

ПЛАН.

Міжнародна класифікація організаційних форм бізнесу. Особливості створення, переваги та недоліки різноманітних організаційно-правових форм підприємницької діяльності.

Складні форми підприємницьких утворень.

Правові форми підприємницької діяльності в Україні. Форми здійснення приватної підприємницької діяльності.

1.Міжнародна класифікація організаційних форм бізнесу.

Міжнародна класифікаця організаційних форм бізнесу розрізняє підприємства за такими ознаками: мета діяльності; правовий стан; форма власності; вид та характер господарської діяльності; належність капіталу і контролю; сфера діяльності; технологічна (територіальна) цілісність і ступінь підпорядкування; розмір підприємства.

За правовим станом усі фірми у зарубіжних краінах можна поділити на такі види: одноосібне володіння; товариство (партнерство); об”єднання підприємств.

Одноосібне володіння – (індивідуальна приватна фірма) – це фірма, яка належит одній особі. В ній можуть працювати наймані працівники. Переваги одноосібного володіння : легкість заснування та ліквідації; особистий контроль за фірмою, свобода дій та рішень; податкові пільги; конфіденційність (плани, звіти); можливість присвоювати весь прибуток. Недоліки: необмежена відповідальність власника; обмеженість фінансових ресурсів; недостатність кваліфікації та практичних навичок; ускладнення при спробі одержати кредит під низькі відсотки; строк функціонування одноосібного володіння залежить від рішення однієї особи – власника або тривалості його життя.

Товариство (партнерство) – узаконене добровільне об”єднання двох або більше осіб, які виступають як співвласники фірми та здійснюють управління нею з метою одержання прибутку.

Переваги: простота створення, право юридичної особи; можливість об”єднати матеріальні ресурси для ведення спільного бізнесу; розширення джерел фінансування і кредитування; податкові пільги; продовження бізнесу незалежно від власників.

Недоліки: необмежена відповідальність засновників, ймовірність особистих конфліктів між партнерами; не чітке розмежування відповідальності партнерів в управлінні; загроза конкуренції між найманими робітниками за статус партнера.

Об”єднання підприємств здійснюється на добровільних засадах та передбачає об”єднання виробничої, комерційної або іншої діяльності. Переваги: розширення копталу, матеріальної бази; можливості зниження витрат виробництва; підвищення конкурентоспроможності, розширення ринку; зниження ступеня господарського ризику, можливості більш раціональних капіталовкладень; об”єднання фінансових ресурсів на подальший розвиток; можливості більш раціонального продажу та розподілу продукції; придбання цінних промислових ноу-хау, репутації торгової марки іншої фірми.

Недоліки: втрата гнучкості, ускладнення організаційної структури; можливості втрати торгової марки, назви підприємства, репутації, клієнтури; імовірність конфліктів у внутрішній структурі об”єднання.

Корпорація- це юридична особа, власниками якої є акціонери, які неуть обмежену відповідальність по її боргах залежно від їхнього внеску в акції. Переваги: право участі в управлінні справами корпорації; обмежена відповідальність акціонерів; легкість залучення необхідного капіталу шляхом продажу акцій; можливість одержання дивідендів; ліквідність фінансових ресурсів, залучених в акції; необмежене існування корпорації; швидкість формування статутного фонду для корпорації відкритого типу. Недоліки: великі витрати на створення корпорацій; високі ставки податків; вимога гласності; відокремлення акціонерів від поточного управління корпорацією; дії корпорації обмежені місцевими та національними законами.

Залежно від сфери діяльності можуть бути такі організаційні форми бізнесу: міжнародна фірма; транснаціональна компанія; офшорна компанія.

Міжнародна фірма – це фірма, сфера виробничої та комерційної діяльності якої поширюється на зарубіжні країни.

Транснаціональна компанія- це компанія, яка зареєстрована та здійснює бізнес у декількох країнах,має зарубіжні філії і дочірні підприємства, розповсюджує акції на різних фондових біржах світу.

Офшорна компанія- це іноземне підприємство, яке зареєстроване не території з пільговою системою оподаткування.

Залежно від належності капіталу і контролю розрізняють такі види фірм: національна компанія; іноземна компанія; багатонаціональна компанія.

Національна компанія- це фірма, капітал якої належить підприємцям своєї країни.

Іноземна компанія – це фірма, капітал якої повністю належить іноземним підприємцям.

Багатонаціональна компанія – це фірма, капітал якої належить іноземцям з декількох країн.

Залежно від територіальної цілісності і ступеня підпорядкування фірми можна поділити на : материнське (головне) підприємство; дочірне підприємство; філія.

Материнське (головне) підприємство - це підприємство, що контролює інші фірми, забезпечує технологічну, територіальну цілісність та координаційну єдність підконтрольних суб”єктів господарювання.

Дочірнє підприємство – це юридично самостійне організаційне утворення, що виступає на ринку від свого імені і за свій рахунок, підтримує виробничі, комерційні, фінансові зв”язки з материнським підприємством. Має право здійснювати угоди, складати баланс, але контролюється материнським підприємством.

Філія – це територіально відокремлене утворення, яке не має юридичної та господарської самостійності. Філія не має власного балансу, статуту, діє від імені і за дорученням материнського підприємства. Специфічною організаційною формою бізнесу є представництво.

Представництво – це територіально відокремлений підрозділ, призначений для представлення і захисту інтересів підприємства. Він не є юридичною особою.

2.Складні форми підприємницьких утворень.

Існують різноманітні форми підприємницьких утворень, зокрема: асоціація, консерн, консорціум, картель, синдикат, пул, трест, холдинг, фінансова група.

Асоціація- це договірне об”єднання підприємств, яке створюється для здійснення спільної координаційної діяльності підприємств на основі госпрозрахунку, самофінансування та самоуправління.

Консерн – це об”єднання підприємств, які знаходяться у фінансовій залежності від одного або групи учасників.

Характерні риси консерну: високий ступінь централізації функцій; склад підприємств різних галузей; технологічна та коопераційна єдність; створення окремого відокремленого апарату управління консерном; зрощування промислового та банківського капіталу; можливість заборони підприємству-учаснику бути одночасно у кількох консернах.

Консорціум-це тимчасове договірне об”єднання підприємств для реалізації цільових програм і проєктів.

Особливості консорціуму: рівноправність учасників; здійснення цільових програм та проектів, що потребують значних фінансових ресурсів; вузькоцільова спрямованість; обмеженість строку функціонування; спільне розміщення позики або провкдення комерційних операцій великого масштабу на підставі угоди між кількома банками, що створили консорціум.

Картель – це об”єднання підприємств, учасники якого домовляються про розміри виробництва, асортимент товарів, ринки збуту, умови прдажу, ціни. Основні ознаки картелю: договірний характер об”єднання; до складу картелю входять промислові підприємства однієї галузі, яуі виробляють однорідну продукцію; спільне здійснення