на продукцію підприємства в середньому у 1,26 раза. Ціни на сировину, матеріали, інші матеріальні ресурси й витрати на оплату праці, що формують собівартість продукції підприємства, за розрахунками разом зростуть у 1,37 раза. За формулою (1.2) визначаємо базову рентабельність продукції за валовим прибутком, тобто рентабельність, яка б склалася на підприємстві, якби воно працювало в наступному році з незмінними показниками обсягу виробництва, асортименту продукції, з незмінним рівнем матеріальних витрат (у натуральному вигляді) і трудовитрат, але в умовах ціноутворення 2007 р.: |
r1 = 0,302 – 1,302 (1 – 1,26 / 1,37) = 0,302 – 1,302 Ч 0,080 = 0,198
Тобто базова рентабельність продукції за валовим прибутком становить 19,8%.
Обчислена таким чином базова рентабельність продукції відображає лише цінові фактори, які слід брати до уваги при плануванні прибутку. Далі відомими методами економічного аналізу можна визначити резерви, які не були використані підприємством у базовому році для зростання прибутку, а саме за рахунок:
ліквідації непродуктивних і понаднормативних витрат, що відносяться на виробничу собівартість продукції;
ліквідації фактів поставки готової продукції покупцям з відхиленнями від узгоджених технічних і якісних параметрів, які ведуть до зниження оптових цін на ці вироби і, отже, прибутку від реалізації;
структурних зрушень в асортименті продукції, що виготовляється і реалізується, в бік випуску більш рентабельної продукції.
Припустимо, що в результаті аналізу прибутку машинобудівного заводу за 9 місяців 2006 р. виявлено, що він мав такі резерви в розрахунку на рік у сумах відповідно: 47 тис. грн., 23,9 тис. грн., 74,8 тис. грн.
Разом це дає приріст валового прибутку в сумі 145,7 тис. грн., або 18,5 відсотка до валового прибутку від реалізації за 2006 р. (145,7 / 787,9 Ч 100). Є всі підстави збільшити базову рентабельність у розмірі 19,8%, визначену з ураху-ва-н-ням лише цінових факторів, на коефіцієнт (у даному разі 1,185), що відображає невикористані в базовому році резерви зростання валового прибутку. Таким чином, скоригована базова рентабельність становитиме: 19,8 Ч 1,185 = 23,46 %.
На заключному етапі планування валового прибутку від реалізації продукції аналітичним методом розрахунок завершують так:
Виробнича собівартість реалізованої товарної продукції базового 2006 р. (тис. грн.) 2609,4. Темп зростання обсягу реалізації в 2007 р. порівняно з 2006 р. 1,08. Індекс цін на ресурси 1,37 Виробнича собівартість реалізованої продукції планового 2007 р. в цінах та умовах 2007 р. – 3860,9. Скоригована базова рентабельність продукції підприємства (відсотків) за валовим прибутком 23,46 Валовий прибуток від реалізації товарної продукції за планом на 2007 р.
(р.5 · р.4 : 100) (тис. грн.) 905,8.
Підприємства, які в плановому році передбачають випуск і реалізацію значного обсягу нової продукції, питома вага якої сягає 25 відсотків і більше, мають планувати розмір валового прибутку від реалізації продукції окремо: аналітичним методом – в частині випуску продукції, яка випускається в базовому і плановому роках, методом прямого поасортиментного розрахунку – в частині нової продукції.
Аналітичний метод розрахунку планового валового прибутку є також перевірочним методом. Найкращі результати щодо якості планування він дає при поєднанні двох методів, коли поасортиментний розрахунок валового прибутку доповнюється перевіркою через розрахунок за допомогою скоригованої базової рентабельності.
Розділ 2. Оцінка фінансової стійкості, стабільності і рентабельності підприємства
2.1. Оцінка фінансової стійкості та стабільності підприємства
Фінансову стійкість підприємства тісно пов'язано із перспективною його платоспроможністю. Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.
Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості та незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.
Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта платоспроможності (автономії); коефіцієнта забезпеченості власними обіговими коштами; коефіцієнта маневреності власного капіталу.
Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує пито-му вагу власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність.
Коефіцієнт платоспроможності– | Власний капітал (Ф. № 1, к. 380)
Підсумок балансу (Ф. № 1, к. 640)
Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних коштів і характеризує залежність підприємства від залучених коштів.
Коефіцієнт фінансування | = | Залучені кошти (Ф. № 1, к. 480, 620)
Власні кошти (Ф. № 1, к. 300. 320. 330, 340, 50. 370)
Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами розраховується як відношення величини чистого обігового капіталу до величини обігових активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними обіговими коштами.
Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами | = | Чистий обіговий капітал (Ф № 1, к 260 – 620)
Розмір активів підприємства (Ф № і, к 260)
Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в обігові кошти, а яка – капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого обігового капіталу до власного капіталу.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу | = | Чистий обіговий капітал (Ф. № 1, к 260 – 620)
Власний капітал (Ф. № 1, к. 380)
Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.
Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:
1) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) – коли власні оборотні кошти забезпечують запаси й витрати;
2) нормально стійкий фінансовий стан – коли запаси
