3) нестійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

4) кризовий фінансовий стан – коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Фінансове стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників.

Розглянемо на умовному прикладі порядок розрахунку нормативних значень коефіцієнта співвідношення позикових та власних коштів, тобто коефіцієнта структури коштів підприємства (табл. 2.1). Нормативні показники розраховують фінансові аналітики підприємства.

Таблиця 2.

Розрахунок нормативного значення коефіцієнта співвідношення позикових та власних коштів підприємства [28, 312]

№ п/п. | Показник | Значення показників | Відхилення (+, –)

початок періоду | кінець періоду

1 | Основні засоби та необоротні активи, які фінансуються за рахунок власних джерел (в % до всього майна) | 7,97 | 13,05 | +5,08

2 | Необхідні матеріальні запаси (в % до усього майна) | 47,56 | 37,57 | -9,99

3 | Необхідний обсяг власних коштів (р. ) + (р. 2) | 55,53 | 50,62 | -4,91

4 | Граничний обсяг позикових коштів (100 – р. 3) | 44,47 | 49,38 | +4,91

5 | Нормативний коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів (р. 4 : р. 3) | 0,8 | 0,98 | +0,18

В узагальненому вигляді показники фінансової стійкості підприємства подано в табл. 2.3.

Таблиця 2.

Показники фінансової стійкості підприємства [28, 313]

№ п/п. | Показник | Початок періоду | Кінець періоду | Відхилен-ня (+, –)

1. | Коефіцієнт автономії (незалежності) | 0,1 | 0,7 | +0,6

2 | Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів:

2.1. Фактичний | 9,63 | 0,59 | -9,04

2.2. Нормативний | 0,8 | 0,96 | +0,19

3 | Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу–––

4 | Коефіцієнт маневреності власних коштів | 0,27 | 0,87 | +0,6

5 | Коефіцієнт реальної вартості основних засобів та майна підприємства | 0,07 | 0,13 | +0,06

6 | Рівень довгострокової платоспроможності | 0,1 | 2,0 | + 1,9

Із таблиці видно, що за відповідний період фінансова стійкість підприємства поліпшилась. Так, якщо на початок періоду, що аналізується, значення коефіцієнта автономії (відношення власних коштів до вартості майна) становило 0,1 (10 %), то на кінець цього періоду воно збільшилось до 0,7 (70 %).

Збільшився коефіцієнт маневреності власних коштів. Це слід розглядати як позитивну тенденцію, оскільки таке збільшення супроводжувалось випереджаючим зростанням власних коштів щодо позичених.

Особливу увагу слід приділити коефіцієнту співвідношення позикових і власних коштів як одному із основних показників оцінки фінансової стійкості. Як видно з табл. 9.6, на початок цього періоду обсяг позикових коштів у 9,6 раза перевищував обсяг власних коштів, тоді як згідно із розрахованим раніше нормативним рівнем названого коефіцієнта позикові кошти не повинні були перевищувати 80 % власних коштів.

На кінець періоду фактичний коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів дорівнював 0,59, що на 0,41 відсоткового пункти (майже вдвічі) нижче за нормативний (максимально допустимий) (0,98).

Отже, підприємство за рік, що аналізується, трансформувалось із фінансове нестійкого, залежного підприємства у підприємство з певним запасом фінансової стійкості. Перетворення підприємства на фінансове стійке дає підстави вважати його надійним та перспективним діловим партнером.

Ці висновки можуть бути підтверджені і детальнішим аналізом обертання матеріальних оборотних коштів та коштів у розрахунках (табл. 2.3).

Таблиця 2.

Динаміка обертання матеріальних оборотних коштів та коштів у розрахунках підприємства за минулий та звітний періоди, разів [28, 314]

№ п/п. | Показник | Минулий період | Звітний період

1 | Обертання матеріальних оборотних коштів | 3,4 | 6,2

2 | Обертання коштів у розрахунках | 11,3 | 18,0

Як видно із таблиці, термін обертання матеріальних оборотних коштів по підприємству набагато повільніший за термін обертання коштів у розрахунках. Відтак можна зробити висновок, що у звітному періоді терміни обертання як матеріальних оборотних коштів, так і обертання коштів у розрахунках зросли. Дебіторська заборгованість перетворювалась на кошти частіше, ніж закінчувався виробничий цикл.

2.2. Розрахунок і аналіз показників рентабельності підприємства, за допомогою яких оцінюють його виробничо-господарську діяльність

Розрізняють численні показники, які характеризують ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства, а використання кожного з них залежить від характеру оцінки та інтересів користувачів цієї інформації. Від цього, в першу чергу, залежить вибір оцінюваного показника (прибутку), використаного в розрахунку; найбільш поширені є такі показники: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток до оподаткування, чистий прибуток.

Залежно від того, з чим порівнюється вибраний показник прибутку, виділяють дві групи показників рентабельності:

1) рентабельність капіталу або інвестицій, а саме рентабельність сукупного капіталу та рентабельність власного капіталу;

2) рентабельність продажів, а саме рентабельність валова реалізованої продукції, операційна рентабельність реалізованої продукції, чиста рентабельність реалізованої продукції.

Рентабельність сукупного капіталу (ROA) [31]:

Показник рентабельності власного капіталу цікавить здебільшого інвесторів. Рентабельність власного капіталу (ROE) [31]:

Цей показник розраховується для наявних та потенційних власників і акціонерів. Він показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця, і є основним показником, що використовується для характеристики ефективності вкладень у діяльність того чи іншого виду.

При оцінці рентабельності продажів на основі показників прибутку і виручки від реалізації розраховується коефіцієнт рентабельності щодо всієї продукції в цілому або за її окремими видами.

Введення нової методології списання витрат на собівартість продукції, робіт та