Плата за землю

курсова робота з фінансів підприємства

ЗМІСТ

Вступ

Актуальність теми дослідження. Україна, як і більшість інших країн величезного євразійського регіону, на переломному етапі кінця XX століття опинилася в складній ситуації, а точніше – у гострому кризовому стані, який завершився економічним та політичним розвалом тоталітарної системи. Подолання наслідків економічної кризи – це перехід країни у стадію сталого економічного розвитку на ринковій основі.

Характеризуючи нинішній економічний стан України, слід зазначити, що нові інститути та механізми господарської діяльності, властиві ринковій системі, ще не набрали належної сили. Тому подолання економічної кризи потребує виваженого поєднання реформ на макро- та мікрорівнях, стимулювання економічної активності, зокрема за допомогою податкової політики.

Податкова політика є найбільш ефективним інструментом державного регулювання соціальних та економічних процесів, інвестиційної стратегії, зовнішньоекономічної діяльності, структурних змін у виробництві, прискореного розвитку пріоритетних галузей. Це політика держави у сфері оподаткування, яка передбачає маніпулювання податками для досягнення певних цілей – збільшення обсягу виробництва та зайнятості або зниження рівня інфляції. Податкова політика передбачає:

За допомогою певної податкової політики можна регулювати такі соціально-економічні процеси, як обсяг виробництва, зайнятість, інвестиції, розвиток науки і техніки, структурні зміни, ціни, зовнішньоекономічні зв'язки, рівень життя населення, рівень споживання певних товарів тощо.

Усі публікації, присвячені податкам, зазвичай обмежуються розглядом основних видів податків – таких, як податок на прибуток, акцизний збір, податок на додану вартість тощо. Однак ними не обмежуються обов'язкові платежі, які повинні сплачувати юридичні та фізичні особи при здійсненні підприємницької діяльності.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади фінансів підприємств.

Предмет дослідження – плата за землю: переваги і недоліки.

Метою курсової роботи є дослідження плати за землю, а також переваг і недоліків земельного оподаткування.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

Розділ 1. Теоретичні основи поземельного оподаткування в Україні

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України. Набувши чинності 1 січня 2002, він установив приватну власність на землю та п'ятирічний мораторій на операції з купівлі та продажу земельних наділів. Лише з 2005 року дозволять торгові операції із сільськогосподарськими угіддями, але до 2010 року розмір ділянки, що належить одній людині, не повинен перевищувати 100 га. Крім того, передбачається 20-річний мораторій на продаж землі іноземцям.

Земельне законодавство України базується на таких принципах:

Основним законодавчим актом, що регулює порядок земельного оподаткування, визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за | землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України "Про плату за землю" від 13.03.1992 р. №2535-ХІІ у редакції Закону України від 19.09.1996 р. №378/96-ВР.

Згідно з даним Законом, використання землі в Україні є платним, а формами плати за землю є земельний податок та орендна плата.

Сьогодні в Україні земельне оподаткування носить досить проблемний характер, так як Законом про плату за землю встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Виходячи з цього, збиткові підприємства мають сплачувати податок, не зважаючи ні на що, доки залишаються власниками чи користувачами землі.

Розділ 2. Практика справляння податку за землю в Україні

2.1. Платники податку

Відповідно до ст. 13 і 14 Конституції України земля – це об'єкт права власності українського народу й основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави [1].

Згідно з нормами ст. 2 Закону України від 19 лютого 1996 р. № 378/96-ВР "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю як один із видів загальнодержавних податків і зборів справляється у вигляді земельного податку або орендної плати [3].

Платниками земельного податку та орендної плати за землю можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, підприємства, об'єднання, організації та установи незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на яких вони утворені, а також спільні підприємства, міжнародні об'єднання та організації за участі українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємства, які повністю належать іноземним інвесторам, яким земельні ділянки передано у власність або надано в користування, у т. ч. на умовах оренди.

Ст. 15 зазначеного Закону встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою [3].

Таке право згідно зі ст. 14 і