Нарахована сума фінансової санкції із земельного податку | 44 | 64 | 10,5

Нарахована пеня на суму недоїмки із земельного податку | 44 | 64 | 0,03

Перерахована сума податкового боргу, суми штрафної пені і санкції | 64 | 331 | 21,03

(10,5 + 10,5+0,03)

Розділ 3. Переваги і недоліки земельного оподаткування в Україні

3.1. Значення отримання державою доходів від землеволодіння

Земля, за висловом одного з економістів, є "власністю за привілеєм". Із володінням землею часто пов'язувалося та пов'язується володіння різними політичними правами. З іншого боку, як відомо із політичної економії, земля має специфічну властивість – вона з часом стає все дорожчою, доходність її та ціна збільшується не лише абсолютно, але і відносно, порівняно з іншими чинниками багатства.

За підрахунками (табл. 3.1) видно, що властивість землі ставати з часом дорожчою втрачається при кризових явищах в економіці. Підрахована кількість доходів від земельної ренти та плати за землю по м. Києву, що привласнювалася головним землеволодільцем – Київською міською Радою та темпи приросту цих доходів вказують на її стабільність, а не прогресивність.

Таблиця 3.

Надходження земельної ренти та плати за землю по м. Києву у 1944-1951, 1953_1955, 1961, 1964-1967, 1971, 1973-1976, 1997-2003 рр.* [9]

Рік | Абсолютний розмір надходжень земельної ренти / плати за землю, тис. крб. / тис. грн. | Абсолютне відхилення, тис. крб./ тис. грн. | Темпи приросту / зниження | Сальдо бюджету, тис. крб. / тис. грн. | Відсоток до сальдо бюджету абсолютного розміру надходжень, %

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

1944 | 3399,8–– | 228625,1 | 1,48

1945 | 3880,0 | +480,2 | 1,14 | 269948,0 | 1,43

1946 | 2723,0– | 1157 | 0,7 | 408948,0 | 6,65

1947 | 4360,0 | + 1637 | 1,6 | 515189,9 | 0,84

1948 | 5976,0 | +1616 | 1,37 | 524191,0 | 1,14

1949 | 7900,0 | +1924 | 1,32 | 82020,0 | 9,63

1950 | 8200,0 | +300 | 1,04 | 618522,4 | 1,32

1951 | 7965,0– | 235 | 0,97 | 870215,0 | 0,91

1953 | 8840,0 | +875 | 1,11 | 539002,0 | 1,64

1954 | 9420,0 | +580 | 1,07 | 676525,0 | 1,39

1955 | 8785,0– | 635 | 0,93 | 583548,0 | 1,51

1961 | 844(0),0**– | 34,5 | 0,96 | 215050,0 | 0,39

1964 | 820(0),0– | 24(0) | 0,97 | 177908,1 | 0,46

Продовження таблиці 3.1

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

1965 | 850(0),0 | +30(0) | 1,03 | 207738,8 | 0,41

1966 | 815(0),0– | 35(0) | 0,95 | 232915,1 | 0,35

1967 | 830(0),0– | 15(0) | 1,02 | 242546,6 | 0,34

1971 | 760(0),0– | 70(0) | 0,92 | 319105,8 | 0,24

1973 | 811(0),0 | +51(0) | 1,07 | 349429,0 | 0,23

1974 | 842(0),0 | +31(0) | 1,04 | 365218,6 | 0,23

1975 | 812(0),0– | 30(0) | 0,96 | 375098,7 | 0,22

1976 | 877(0),0 | +65(0) | 1,08 | 402327,6 | 0,22

1997 | 104317,9–– | 1453169,1 | 7,18

1998 | 96728,9– | 7589,0 | 0,93 | 916406,2 | 10,55

1999 | 124846,8 | 28117,9 | 1,29 | 1216749,8 | 10,26

2000 | 205184,8 | 80338,0 | 1,64 | 1759639,7 | 11,66

2001 | 240300,0 | 35115,2 | 1,17 | 4407613,3 | 5,45

2002 | 275840,7 | 35540,7 | 1,15 | 4035957,0 | 6,83

2003 | 284000,0 | 8159,3 | 1,03 | 4007544,0 | 7,08

* За звітами та проектами бюджетів по м. Києву за відповідні роки, наданими Головним фінансовим управлінням при виконавчому органі Київської міської Ради (Київська міська державна адміністрація) та архівом м. Києва.

** Проведена у 1961 р. грошова реформа призвела до деномінації грошових знаків у 10-кратному розмірі, і замість 8440,0 тис. крб. надходжень у 1961 р. ми отримуємо деномінованих 844,0 тис. крб. Для співставлення даних з 1961 р. по 1975 р. до них додаються у дужках умовні (0).

З фіскальної точки зору володіння землею вже безперечно вказує на платіжну спроможність її власника, оскільки скрізь, де земля підлягає культивації, вона обов'язково повинна дати при покритті витрат виробництва той чи інший доход. Ця властивість землеволодіння є вказівкою на існування чистого доходу у власника, чого може не бути для інших видів власності, наприклад, володіння будинком не завжди пов'язано із одержанням доходу. Приховування об'єкту оподаткування для поземельного податку є цілковито неможливим.

За словами І.І. Янжула, "Внаслідок цих причин земля є найкращим об'єктом оподаткування, і якщо ми кажемо, що поземельні податки не мають тепер того значення, як колись, то це треба розуміти відносно, в тому сенсі, що з розвитком податкової системи на перший план в державному господарстві вийшли нові джерела доходів" [9].

При визначенні важливості отримання доходів від землеволодіння ми зустрічаємося із невизначеністю об'єкту оподаткування чи платежу і, відповідно, з невизначеністю відносин між державою та фізичними і юридичними особами: останні, залежно від об'єкту оподаткування, форми власності на землю, повинні сплачувати плату за землю у формі орендної плати, плату за землю у формі земельного податку, плату за користування земельними ресурсами.

3.2. Встановлення чіткого розмежування між поняттями "плата" та "податок"

За словами В.О. Лебедєва, "податки...(отримують) свої назви за джерелами або за способами стягнення", на відміну від внесків або мит, які "отримують назви від цілей, для яких вони стягуються" [17, 32]