не як бар'єр на шляху розвитку і не як безповоротна втрата більшої частки доходів, а як усвідомлена необхідність відрахувань на розвиток охорони здоров'я, страхування, соцзабезпечення власне платників податків.
Законодавством України передбачено особливі пільги, які можна поділити на дві групи:
перша включає відносно традиційні і сталі звільнення від податку незалежно від обставин (звільнення від сплати податку окремих груп платників);
друга характеризується певною короткотривалістю стосовно конкретних об'єктів.
Відповідно до статті Закону України "Про систему оподаткування" встановлення і скасування пільг платникам податків здійснюється Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сіль-ськими, селищними, міськими радами згідно із законами про оподаткування [6].
Серед найбільш поширених є такі види податкових пільг:
повне або часткове звільнення від сплати деяких податків;
податкові скидки для окремих підприємств, галузей, регіонів;
неоподатковуваний мінімальний рівень прибутків;
виключення з оподатковуваних прибутків деяких витрат платників податків;
повернення раніше сплачених податків (податкова амністія) та ін. [12, 32]
Податкові пільги завжди були і залишаються об'єктом особливої уваги та зацікавленості всіх платників податку, оскільки наявність комплексу податкових пільг означає повне або часткове звільнення юридичних і фізичних осіб від обов'язкових платежів. В умовах ринкових відносин вони виступають необхідною передумовою для активного використання всіх податкових інструментів з метою економічного і правового регулювання соціальних процесів, стимулювання розвитку виробництва тощо. Передбачені законодавством пільги надаються залежно від об'єктів та суб'єктів оподаткування і значення їх для розвитку народного господарства країни. Пільги мають носити постійний, сталий характер і не бути амністією для неплатників податків.
На думку деяких економістів, податки повинні сплачувати всі, в кого виникає той чи інший об'єкт оподаткування. Пільги можливі й потрібні, якщо вони мають цілеспрямований характер – стимулюють інвестиційну та інноваційну діяльність, сприяють виконанню загальнодержавних програм і мова може йти тільки про пільгові податкові ставки, встановлені на якийсь термін. Причому, по-перше, надання таких пільг має бути виваженим процесом, а по-друге, – водночас вирішувати питання про компенсаційні заходи щодо дохідної частини бюджету.
Інші вважають, що окремі пільги в оподаткуванні можливі лише з трьох позицій: щодо експортних операцій, інвестицій і новостворених підприємств.
З наведеними доказами не можна не погодитися, тому що, коли немає чіткої концепції податкової політики, пільги до недавнього часу надавалися широкому колу суб'єктів підприємницької діяльності на шкоду інтересам держави.
Пільги мають встановлюватися лише стосовно об'єкта, а не суб'єкта оподаткування.
Всупереч вимогам ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", якою передбачається, що встановлення і скасування податків та пільг здійснюється Верховною Радою України, а ставки податків та пільги не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законодавчими актами України, крім законів про оподаткування, Президент і Кабінет Міністрів України протягом останніх років видавали нормативні акти, якими встановлювали або скасовували пільги суб'єктам підприємницької діяльності. Часто такі нормативні акти не кореспондувалися між собою, а іноді просто суперечили один одному, що призводило до всіляких порушень як з боку платників податків, так і працівників податкових адміністрацій.
Нині дещо упорядковано надання податкових пільг. Ряд їх скасовано.
Розділ 2. Система податкових пільг згідно законодавства України
2.1. Пільги при оподаткуванні прибутку
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" не визначає прямих пільг для платників податку, передбачено ряд особливостей при оподаткуванні підприємств та організацій.
Ці особливості полягають у тому, що:
не підлягають оподаткуванню виграші у державній грошовій лотереї. Під державними грошовими лотереями слід розуміти лотереї, які передбачають наявність призового фонду в розмірах не менш як 50 відсотків від суми отриманих доходів, а також відрахувань до Державного бюджету України в розмірі не менш як 30 відсотків від доходів, що залишаються у розпорядженні після виплат призового фонду;
випуск і проведення лотереї, які відповідають зазначеним вимогам, підлягають реєстрації в Міністерстві фінансів України, яке встановлює вимоги щодо порядку фінансового контролю над діяльністю агента з проведення лотереї [12, 34].
Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій. Неприбутковими організаціями є:
а) органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;
б) благодійні фонди та благодійні організації, створені в порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчі спілки та політичні партії;
в) пенсійні фонди, кредитні спілки;
г) інші, ніж визначені в абзаці "б" цього підпункту, юридичні особи, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів;
д) спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, житлово-будівельні кооперативи, створені для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників і не проводять підприємницької діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;
е) релігійні організації, зареєстровані в порядку, передбаченому законом.
Доходи неприбуткових організацій становлять:
кошти або майно, які надходять безоплатно або як безповоротна фінансова допомога чи добровільні пожертвування;
пасивні доходи;
кошти або майно, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг.
З метою оподаткування центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій. У разі ліквідації неприбуткової організації її активи мають бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету.
Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, заснованих всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів, і майно яких є їхньою власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), крім прибутку, одержаного від грального бізнесу. Протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, котрі мають там основне місце роботи, в цих організаціях має становити не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, а фонд оплати праці