коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування. Тоді суми податку, утримані (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат не включаються до податкового кредиту, а відносяться, відповідно, до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних виробничих засобів і нематеріальних активів;
у разі, коли платник податку придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку із таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел;
у разі, якщо витрати зі сплати податку не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями, актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом;
у разі, коли товари (роботи, послуги) частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, тоді до суми податкового кредиту включається тільки частка сплаченого (нарахованого) податку, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду [27, 124].
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит як і при обчисленні податкового зобов'язання, є дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів (робіт, дата виписки рахунку (чека);
або дата отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання товарів (робіт, послуг).
Особливості виникнення права платника податку на податковий кредит з окремих операцій:
для операцій з ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) – дата сплати податку) за податковими зобов'язаннями;
для бартерних (товарообмінних) операцій – дата здійснення заключної (балансуючої) операції, що відбувалася після першої з подій: відвантаження або оприбуткування;
для довгострокових контрактів – дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту.
Особливістю оподаткування операцій при ввезені (пересиланні) товарів на митну територію України є можливість оформлення за власним бажанням платника податку податкового зобов'язання простим векселем.
Сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань податкового періоду, в якому вексель погашено.
У наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку.
Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми експортного мита. При цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника у тому податковому періоді, у якому відбулось таке погашення, та не включається до складу його податкових зобов'язань.
Порядок оформлення податкового векселя не поширюється на операції завезення (пересилання) на митну територію України підакцизних товарів (крім тютюнової сировини) та товарів, які відносяться до товарних груп 1-24 гармонізованої системи опису та кодування товарів, а також товарів, які ввозяться (пересилаються) підприємством з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій [27, 125].
Згідно Закону України заборонено здійснення розрахунків з бюджетом у не грошовій формі, в тому числі у формі взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом України.
При ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію України застосовується два методи розрахунку з бюджетом:
1. Зі сплатою ПДВ при митному оформленні товарів.
2. З відстрочкою сплати ПДВ шляхом виставлення простого податкового векселя на суму податкових зобов'язань платника за кожною вантажно-митною декларацією окремо.
2.1.1. Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України
Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:
а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;
б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, – ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України. Для визначення суми експортного відшкодування до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку – експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку – постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) – суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця, але не погашеному до дня подання такого розрахунку. У разі коли платник податку здійснює вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг), отриманих від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на