оподатковується;
казначейські зобов'язання в Україні можуть випускатися на пред'явника і розміщуватися серед населення;
векселі використовуються в Україні лише для оплати товарів, сировини і послуг (товарні векселі). Вивезення цих документів за кордон заборонено;
інвестиційні сертифікати випускаються інвестиційними фондами та компаніями і мають наступні характеристики: дають право на одержання доходу у вигляді дивідендів; обсяг емісії не може перевищувати 15-кратного розміру статутного фонду; розміщуються і викуповуються за ціною, яка відповідає вартості чистих активів; обмінюються на приватизаційні папери;
приватизаційні папери – особливий вид державних цінних паперів, які свідчать про право їх власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частини майна державних підприємств, житлового і земельного фонду. Сьогодні випущено іменні майнові сертифікати, компенсаційні сертифікати і житлові чеки, які офіційно не підлягають купівлі-продажу [6].
Акції – цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує внесення певного паю до статутного фонду акціонерного товариства, дає право на участь в управлінні ним та на отримання частини прибутку у формі дивідендів, а також на участь в розподілі майна у випадку ліквідації товариства.
Акції можуть бути простими іменними, на пред'явника, привілейованими.
Прості іменні акції – це акції, прибуток від яких повністю зумовлюється чистим доходом підприємства та його дивідендною політикою.
Власник простої акції має право на участь в управлінні акціонерним товариством. Прибуток товариства розподіляється між власниками таких акцій пропорційно до вкладеного капіталу. Власники простих акцій мають пріоритетне право на придбання акцій нової емісії, за умови, якщо таке право закріплено статутом акціонерного товариства. При ліквідації акціонерного товариства власники простих акцій мають право на частину активів товариства в останню чергу, після того, як будуть компенсовані всі інші зобов'язання та погашено заборгованість перед власниками облігацій та привілейованих акцій.
Акції на пред'явника – грошові документи, в яких не вказуються відомості про їх власників, а в книзі реєстрації обігу акцій визначається лише загальна кількість акцій, випущених в обіг.
Випускаючи акції на пред'явника, акціонерне товариство зобов'язується допускати до участі у загальних зборах акціонерів усіх осіб або представників акціонерів, які можуть засвідчити, що вони володіють акціями цього товариства, та сплачувати дивіденди таким особам чи інституційним інвесторам.
Випускаючи акції на пред'явника, акціонерне товариство зменшує свої можливості щодо визначення того, кому з осіб або яким інститутам належать його акції в певний період часу. З іншого боку, власники таких акцій можуть більш вільно використовувати право делегування на участь у зборах акціонерів або одержання дивідендів. Достатньо продемонструвати наявність акцій фізично або пред'явити відповідний документ про зберігання акцій у депозитарії, банку, довірчому товаристві тощо. Акціонерне товариство не має права вимагати від осіб відомостей про те, хто є фактичним власником акцій на пред'явника, оскільки, випускаючи такі акції, воно погоджується визнавати права осіб або інститутів, які, принаймні, володіють ними.
Залежно від якісної і кількісної характеристики майнових та немайнових прав, що надаються власнику акцій, останні поділяються на прості та привілейовані.
У загальному випадку під простими акціями розуміються такі, при яких власнику однієї акції належить один голос при голосуванні на загальних зборах акціонерів, ставка дивіденду є нефіксованою, а користування іншими майновими та немайновими правами здійснюється в однаковому для всіх акціонерів порядку, крім тих, які є власниками привілейованих акцій [7, 124].
На відміну від простих, привілейовані акції називаються так тому, що їх власники мають певні переваги щодо використання майнових, а іноді і немайнових прав порівняно із власниками простих акцій. Привілеї можуть полягати у:
наданні переважного права на одержання дивідендів;
встановленні фіксованого і гарантованого розміру дивідендів;
встановленні пріоритетного права на одержання своєї частки при розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації;
встановленні обмеження прав на управління акціонерним товариством, тобто акція не має права голосу на зборах акціонерів [6].
У країнах Заходу, крім наведеної класифікації, склалася стала схема розподілу акцій за категоріями – залежно від рівня їх прибутковості і фінансового ризику.
Спекулятивні акції – акції "молодих" корпорацій, що виникли нещодавно, або корпорацій, що не можуть пред'явити курс цінних паперів за останні 5 – 6 років. Такі акції звичайно не потрапляють на біржу або перебувають в обігу на спеціальних, так званих "спекулятивних" біржах.
Акції з "блакитними корінцями" – випускають лідери галузі. Дивіденди на такі акції стабільні, а інвестиції в них безпечні і приваблюють консервативних інвесторів, що побоюються ризиків.
Дохідні акції – акції компаній, продукція яких завжди користується попитом, оскільки задовольняє життєві потреби людей (наприклад, комунальні підприємства). Дивіденди на них перевищують середній рівень, а вартість акцій постійно зростає.
Акції зростання – їх емітують високоприбуткові корпорації, що намагаються вести НДІКР, вкладати кошти в розвиток виробництва та розширення ринків збуту. Вони дають низькі поточні дивіденди, оскільки більша частка прибутку спрямовується на інвестиції; інвестори сподіваються на майбутнє зростання вартості акцій і дивідендів.
Циклічні акції – характеризуються особливою чутливістю до стадій відтворювального циклу чи пов'язані із сезонним характером виробництва (збуту) підприємства. Дивіденди, як і вартість цих акцій, коливаються відповідно до ритму ділової активності. Інвесторів приваблює можливість отримання доходу за рахунок купівлі акцій у період спаду і продажу в період зростання.
Захищені акції – випускають корпорації, що є відносно стійкими до коливань ринкової кон'юнктури. Акції приносять стабільні дивіденди, їх вартість зростає [6].
Облігації – термінові боргові зобов'язання з фіксованим процентом, за допомогою яких держава і муніципальні (місцеві) органи, а також підприємства мобілізують фінансові ресурси.
Згідно із законодавством України облігації мають право випускати підприємства усіх форм власності. Акціонерні товариства можуть випускати їх на суму, що