ризик неправильного вибору цінних паперів для інвестування порівняно з іншими їх видами при формуванні портфелю. Звичайно він викликається неправильною оцінкою інвестиційних якостей цінних паперів.
Відзивний ризик – можливі втрати інвестора, якщо емітент відкличе свої облігації з фондового ринку у зв'язку з перевищенням фіксованого рівня доходу по ним над поточним ринковим відсотком.
Ризик постачання цінних паперів при ф'ючерсних контрактах пов'язаний з можливим невиконанням зобов'язань по своєчасному постачанню цінних паперів, що є у продавця (особливо при проведенні спекулятивних операцій з цінними паперами), тобто при коротких продажах.
Операційний ризик викликається неполадками в роботі комп'ютерних мереж по обробці інформації, пов'язаної з цінними паперами, низьким рівнем кваліфікації технічного персоналу, порушенням технологій та ін.
Отже, сукупність ризиків, пов'язаних з вкладеннями в цінні папери, повинна враховуватися інвестиційними менеджерами в процесі прийняття і реалізації конкретних управлінських рішень.
Для всіх інвесторів захист від фінансового ризику до певної міри забезпечується дотриманням типових правил комерційної діяльності:
основний капітал бажано фінансувати за рахунок довгострокових позик, щоб надовго не зв'язувати власний капітал;
основний капітал повинен бути власним;
погашення довгострокових позик і відсотків по ним доцільно здійсню-вати з грошових надходжень за реалізовуваними інвестиційними проектами;
короткострокове позикове фінансування повинне відповідати дійсній потребі в кредиті;
постійна орієнтація на зниження витрат по формуванню і управлінню інвестиційним портфелем;
наявні грошові надходження часто важливіші, ніж прибуток, оскільки забезпечують фінансову стійкість підприємства і його інвестиційну привабливість для інвесторів і кредиторів;
орієнтація підприємства на майбутній грошовий потік від інвестиційного проекту у формі інвестованого ним прибутку [4].
На закінчення відзначимо, що ризик – нормальна ситуація для діяльності інвестиційного менеджера, який не уникає ризику, а, правильно його прогнозуючи, прагне понизити до мінімального рівня.
Хто не ризикує, той не може добитися великого успіху в підприємницькій діяльності.
Висновки
Дослідивши фінансове управління портфелем цінних паперів підприємства, можна зробити наступні висновки:
1. Під фінансовими інвестиціями розуміється вкладення коштів в різноманітні фінансові інструменти, серед яких найбільш значну частку представляють цінні папери.
2. Цінні папери – це грошові документи, які:
свідчать про право на володіння часткою капіталу або про відносини позики;
визначають взаємовідносини між організацією, яка випустила цінні папери, та їх власником;
передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів;
надають можливість передачі грошових та інших прав на ці документи іншим особам.
3. Інвестиційний портфель є сукупністю вхідних в нього інвестиційних проектів і цінних паперів. Основною метою управління даного портфелю є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії акціонерного товариства на окремих етапах його розвитку.
4. Теорія портфелю передбачає оптимальну побудову інвестиційної програми, яка дозволяє підприємству при наявному в його розпорядженні капіталі отримати очікуваний дохід при мінімальному ризику. Інвестиційний портфель формується на основі диверсифікації вкладень. Це означає, що чим більша кількість цінних паперів включена в портфель, тим більш високий дохід у загальному об'ємі дасть зростання одного з них.
5. Конкретні портфелі можуть мати:
односторонній цільовий характер;
збалансований характер, якщо мається на увазі, що в портфелі акумулюються цінні папери, придбані для вирішення різних завдань, і в цілому його зміст відповідає балансу цілей, яких дотримується інвестор;
безсистемний характер, якщо на фондовому ринку України придбання цінних паперів здійснюється хаотично, без ясно вираженої мети і якщо портфель носить розрізнений характер. В даному випадку ризики власника портфелю особливо великі.
6. При формуванні портфелю не представляється можливим знайти фондовий інструмент, який одночасно був би високоприбутковим і ліквідним, але малоризикованим. Кожен фондовий інструмент може володіти, як правило, двома властивостями. Проте якісно складений портфель з різних цінних паперів допомагає вирішити це протиріччя.
7. Основне питання, яке виникає при управлінні портфелем: як визначити пропорції між різними видами цінних паперів з неоднаковими властивостями?
Визначення пропорцій між сегментами фондового ринку і між цінними паперами, що входять у портфель конкретного інвестора, базується на наступних принципах: диверсифікація портфелю, консервативність, достатня ліквідність і безпека.
8. Стратегічною метою при роботі на фондовому ринку повинно
бути освоєння технологій отримання додаткового прибутку шляхом ефективного реінвестування грошових коштів в більш прибуткові активи.
Без створення ефективного фондового ринку неможливо вирішити завдання його перетворення в організатора і регулятора господарства України. За своєю економічною природою фондовий ринок покликаний забезпечити динамічний і раціональний рух капіталу між окремими галузями для підйому реального сектора економіки країни. Саме реальний сектор народного господарства є фундаментом для економічного і соціального розвитку України.
Література
Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: Учеб. пособие. М.: Финансы и статистика, 1997.
Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К., МП "ИТЕМ" Лтд, "Юнайтед Лондон Трейд Лимитед", 1995.
Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: Т. 1, 2 – К.: Ника-Центр, 1999.
Бочаров В.В. Инвестиционный менеджмент. – СПб: Питер, 2000. – 160 с.
Бочаров В.В. Методы финансирования инвестиционной деятельности предприятий. – М.: Финансы и статистика, 1998.
Данілов О.Д., Івашина Г.М., Чумаченко О.Г. Інвестування: Навчальний посібник. – Ірпінь, 2001. – 377 с.
Жуков Е.В. Ценные бумаги и фондовые рынки: Учебное пособие для вузов. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.
Игошин Н. Инвестиции. Организация управления и финансирования. – М.: ЮНИТИ, 1999.
Идрисов А.Б., Картышев С.В., Постников А.В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. – М., 1997.
Инвестиционно-финансовый портфель. – М.: "СОМИНТЕК", 1993.
Калина А.В, Корнеев В.В., Кощеев А.А. Рынок ценных бумаг (теория и практика). – К., 1999.
Крейнина М.Н. Анализ финансового состояния и инвестиционной привлекательности акционерных обществ в промышленности, строительстве и торговле. – М.: АО "ДИС", "МВ-Центр", 1994.
Мендрул О.Г., Павленко І.А. Фондовий ринок: операції з цінними паперами: Навч. посібник. Вид. 2-е, допов. та перероб. – К.: КНЕУ, 2000.
Мертенс А.В. Инвестиции: Курс
