інвестує саме стільки, щоб зберегти їх частку на ринку;

викачує ресурси із СЕБ не рахуючись з віддаленим майбутнім;

продає СЕБ або поетапно його ліквідовує.

З часом СЕБ змінюють свою позицію в матриці “ріст/доля ринку”. У кожного СЕБ є свій життєвий цикл: багато з них розпочинають своє життя як “собаки”, потім перетворюються в “зірки”, а потім в “дійні корови”, і закінчують “собаками”.

Будь-якому підприємству постійно потрібно вводити нові види діяльності. Однак дану роботу потрібно провести виважено, щоб загальна прибутковість бізнес-потрфелю не опустилась нижче критичної межі (встановлюється обмежувач).

На великих підприємствах дану роботу проводять спеціально створені відділи по стратегічному плануванню або координаційні групи по управлінню бізнес-проектами.

В число їх першочергових функцій входять:

науково-методичне, інформаційне та програмне забезпечення робіт по бізнес-проектам, науково-дослідні, маркетингові дослідження;

розробка планів реалізації бізнес-проектів, збалансованих по строках та витратах;

визначення черговості реалізації БП;

контроль за реалізацією БП (розробка процесу контролю, системи звітності та відповідальності);

підбір керівників проектів;

ініціюванні нових проектів, формування пакетів проектів.

Як бачимо, управління пакетами БП є координація роботи цільових груп по розробці та реалізації окремих БП та визначення оптимального складу бізнес-портфелю підприємства.

5. Контроль систематичне коригування бізнес-планів.

Для того, щоб можна було ефективно слідкувати за виконання бізнес-планів, необхідно завчасно встановити контрольні точки, за якими можна було б визначити, чи все йде як намічено.

Поточні корпоративні плани складають, як правило а рік. Інвестиційні проекти можуть бути розраховані і на більш віддалену перспективу. Але це не означає, що потрібно чекати весь цей час, щоб вияснити виконаний план чи ні.

Система контролю повинна бути проста, але в той же час забезпечувати інформацією всіх осіб, які приймають відповідні коректуючи рішення у випадку виявлення відхилень.

Дана система може складатись з наступних елементів:

Контроль запасів ТМЦ (може здійснюватись щодня).

Контролюючи запаси, точніше підвищувати ефективність грошових коштів, підвищити їх оборотність, швидко окупити кошти.

2. Виробничий контроль(помісячно)

Цей вид контролю передбачає порівняння рівня поточних виробничих витрат із передбаченими в бізнес-плані.

Аналізуються змінні, постійні витрати, а також показники завантаження ОВФ.

3. Контроль якості продукції

Порівнюють фактичну якість із встановленими стандартами чи вимогами фірми(за розробленим графіком)

4. Контроль обсягів реалізації

Інформація про:

обсяги реалізації в натуральних одиницях та вартісних показниках;

середня вартість однієї закупленої партії;

динаміці цін продукції;

кількості продукції просячої в кредит;

динаміка заборгованості за відвантажені товари;

прострочені рахунки та безнадійна заборгованість

яскраво свідчить про фінансовий стан підприємства і про його можливості по реалізації проекту.(проводиться як мінімум щомісячно)

5. Контроль бюджетних витрат

Здійснюється на початкових стадіях проекту.

Порівнюється запланована вартість проекту з фактичною(здійснюється постійно)

Якщо в результаті контролю виявлені суттєві відхилення від запланованих показників коректується бізнес-план.

Наприклад.

На протязі 6 місяців існування нового підприємства не вдається вийти на запланований рівень ціни.

План коректується.

Визначається новий строк йог окупності.

Повідомляють інвестора.

Іноді коректування бізнес-плану вимагають зміни зовнішнього середовища організації(економічна ситуація в країні) чи у внутрішньому(зміна керівництва фірми, яке по-іншому дивиться на завдання фірми).

Коректування бізнес-плану дає можливість підприємству, уточнюючи цілі чи змінюючи шляхи їх досягнення, збільшити свої шанси на успіх.

6. Типові помилки при бізнесплануванні та їх уникнення

Аналіз недоліків при проектуванні дозволяє виявити помилки та демонтсружє переваги професійного менджменту.

Кожний бізнеспроект, розробка нового товару, реорганізація підприємства вимагає систематичної роботи з метою досягнення запланованих результатів.

При цьому заплановані результати повинні бути отриманні:

у встановлений строк;

без перевищення бюджетних витрат;

з певною якістю

Однак не завжди вдається досягти цього.

Розглянемо деякі типові причини цього:

недостатньо обгрунтовані вимоги до самого проекту: недостатність інформації при розробці проекту, недостатній рівень її аналізу, розробки проблеми;

нечітко визначена стратегія, тактика, мета проекту – найбільша часто зустрічаєма помилка. Фірма досить часто економить кошти при визначенні привабливості проекту, завищує планові обсяги реалізації, ціни, підприємтсво часто не уявляє взагаля якої якості саме потрібний товар на ринку;

замість обьєктивного пошуку кількох варіантів досягнення мети, проект розробляється лише один та його тільки виконують. Для реалізації будь-якої мети завжди існує деккілька альтернатив, аналіз яких дозволяє раціонально використати кошти. Коли виникаюьб труднощі, тоді навіть не допомагають

4. нечітко розподілена відповідальність між міністерствами (?) в питаннях розробки та реалізації проекту.

5. відсутність кваліфікованої команди по розробці та реалізації Б.П.

6. недооцінювання ризику, його грошовій оцінці та захисту.

7. невміння справлятися зі своїми помилками.

8. Не всі події можна передбачити, тому відхилення необхідно сприймати як нормальне явище і шукати альтернативні шляхи вирішення проблеми.

9. висвітлення в БП тільки позитивні сторони бізнесу.

Ам. м-т вимагає, щоб БП був збалансований, тобто немає проекту без слабких сторін.

Успішно функціонуюча система повинна сприймати помилки з радістю.

Будь-який досвід є позитивним, якщо з нього зробити правильні висновки.

Багато людей власні помилки приводять до паніки, але саме помилки та невдачі іноді приводять до успіху.

Кожен хто впав має право на те, щоб піднятись та йти далі.

У американців є прислів’я: „Для того, щоб добитись успіху необхідно лише на один раз піднятись більше ніж впасти”.

Тобто для тих, хто збирається займатись бізнес-плануванням в перше чергу необхідно звільнитися від стереотипу, що БП є щось непохитне як гора.

Плани існують для того, щоб вносити в них корективи.

Така постановка питання здається суперечливою, оскільки гнучкість і плановість є поняття антагоністи. Однак тільки гнучкий підхід до бізнес-планування робить його життєвим.

Використана література

Агафонова С. М. «Бізнес-планування». К:1998.

Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчпн М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства - К.: "Каравела"; Львів: "Новий світ - 2000", 2001. - 298 с.

Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф.Покропивного – Вид 2-ге. – К.: КНЕУ, 2000.

Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисциплін / О.Г.Швиданенко та інші – К.: КНЕУ, 2000.

Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник/ За ред. С.Ф.