Реферат на тему:

Реєстрація підприємства в органах державної влади

ПЛАН.

Укладання засновницьких документів підприємства (договору та статуту).

Порядок державної реєстрації підприємства в місцевих органах влади.

Взаємовідносини, що виникають в процесі рестрації підприємства з банком, податковою адміністрацією, органами статистики та іншими структурами.

Підбір персоналу для підприємства та основні форми його найму.

1.Укладання засновницьких документів підприємства.

Документи, які оформляються в процесі формування новостворюваного підприємства, називаються установчими. До них відносять установчий договір і статут. Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на основі установчого договору і статуту; повне і командитне товариство – установчого договору.

Установчий договір – це документ, який регламентує і закріплює відносини між засновниками з приводу участі у створенні, управлінні підприємством, а також користування результатами спільної діяльності. Цей договір є багатосторонньою угодою організаційного та майнового характеру, передбачає взаємні обов”язки сторін на користь нової юридичної особи і в інтересах учасників, виступає самостійним видом договору про створення господарського товариства. В установчому договорі необхідно чітко обумовити предмет договору, тобто, хто, про що і з якою метою домовляється про спільну підприємницьку діяльність. Засновники повинні в окремому розділі обговорити розмір і принципи формування статутного фонду. Особливу увагу слід надати принципам розподілу прибутку між засновниками. Як правило, він розподіляється пропорційно внескам засновників у статутний фонд.

При складанні установчого договору слід звернути увагу на конкретні розміри, строки і порядок участі партнерів у формуванні матеріальної бази, конкретні права та обов”язки учасників, плрядок вирішення суперечностей між учасниками, конфіденційність у ході створення і функціонування фірми, строк діяльності.

Типові розділи установчого договору: 1.Загальні положення. 2. Юридичний статус. 3. Види діяльності.

4.Статутний фонд. Вклади засновників, учасників.

Обов”язки та права засновників, учасників.

Управління фірмою.

Розподіл прибутку.

Інші умови.

Умови розірвання договору.

Відповідальність за порушення договору.

Умови та строки, за яких договір набуває чинності.

Сторони, які домовляються, їхні адреси та підписи.

Установчий договір повного товариства повинен визначати розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення вкладів. Установчий договір командитного товариства повинен включати розмір кожного з учасників з повною відповідальністю, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів, форму їхньої участі у справах товариства. Невід”ємним документом новостворюваного підприємства є статут, у якому визначаються: власник майна; найменування, місцезнаходження та організаційно-правова форма підприємства; предмет та цілі діяльності; органи управління і порядок їх формування; компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів; порядок формування та використання майна підприємства; розподіл прибутку; умови реорганізації та припинення діяльності підприємства. Статут акціонерного товариства повинен містити відомості про види акцій, що випускаються, їхню номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, наслідки невиконаних зобов”язань по викупу акцій. Структура статуту:

1. Загальні положення. 2. Мета та предмет діяльності фірми.

3. Майно фірми. 4. Органи управління.

5. Виробничо-господарська діяльність. Зовнішньоекономічна діяльність.

6. Трудові відносини та соціальний розвиток.

7. Облік, звітність та контроль.

8. Реорганізація та ліквідація фірми.

Ці розділи доцільно вміщувати у статуті усіх підприємств, незалежно від організаційно-правових форм і форм власності.

Статут - це акт підприємства, що внутрішньо регламентує, доповнює та конкретизує окремі положення установчого договору. При суперечливості формувань перевагу слід віддавати положенням установчого договору, оскільки цей документ є основою взаємовідносин між власниками майна підприємства. Для забезпечення діяльності підприємства необхідно сформувати статутний фонд, який є основою майна підприємницької структури.

Статутний фонд – це сукупність коштів та майна , необхідних для початку та ведення діяльності підприємства.

2. Порядок державної реєстрації підприємства в місцевих органах влади.

Для створення підприємства початківцю потрібно пройти державну реєстрацію згідно з встановленим порядком для того, щоб мати на законних підставах здійснювати підприємницьку діяльність. Ця процедура проводиться у виконавчому комітеті міської ради або в районній, державній адміністрації за місцезнаходженням або за місцем проживання суб”єкта. Для реєстрації новостворюваного підприємства потрібно подати такі документи:

установчі документи : - рішення власника або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи. Якщо власників є два і більше, таким рішенням є установчий договір; - статут, якщо відповідно до законодавства це необхідно для створюваної організаційно-правової форми суб”єкта;

реєстраційну картку встановленого зразка

документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію

документ, що засвідчує сплату власником внеску до статутного фонду підприємства в розмірі, передбаченому законом.

Якщо засновником суб”єкта підприємницької діяльності є юридична особа, державна реєстрація її підтверджується свідотством про державну реєстрацію.

Реєстраційна картка суб”єкта підприємницької діяльності заповнюється особисто заявником. У разі потреби орган державної реєстрації надає безоплатну допомогу у її заповненні , перевіряє відповідність наведених даних. Орган державної реєстрації після перевірки наведених відомостей та комплектності пакета документів формує реєстраційну справу суб”єкта.

Фізична особа, яка має намір проводити підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подає до органу державної реєстрації: реєстраційну картку, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію суб”єкта, дві фотокартки, довідку про включення до Державного реєстру фізичних осіб- платників податків та ін обов”язкових платежів і документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію і паспорт.

Строк державної реєстрації – не більше п”яти робочих днів.

Підставою для взяття суб”єкта підприємницької діяльності в органах державної податкової служби є копія реєстраційної картки, свідотство про державну реєстрацію та копія установчих документів. Термін взяття на облік суб”єкта органами державної податкової служби за наявності цих документів не повинен перевищувати двох днів.

Для одержання дозволу на виготовлення печаток і штампів суб”єкт подає відповідному органу внутрішніх справ копію свідотства про державну реєстрацію, два примірники зразків печаток