Кількість працівників, за якою підприємство відноситься до малих, диференційована залежно від галузей народного господарства:—

у промисловості та будівництві — до 200 чоловік;—

в інших галузях виробничої сфери — до 50 чоловік;—

у науці і науковому обслуговуванні — до 100 чоловік;—

у галузях невиробничої сфери — до 25 чоловік;—

у роздрібній торгівлі — до 15 чоловік.

Малі підприємства відокремлені в самостійну категорію з метою розвитку малого бізнесу шляхом надання їм певних пільг, переваг тощо. З юридичного боку важливим є те, що особливості їх створення і діяльності встановлюються як загальним законодавством України про підприємства, так і спеціальним законодавством України про підприємства цієї категорії.

Особливості правового становища малих підприємств, крім спеціальних статей Закону «Про підприємства в Україні», врегульовані ще і постановою Ради міністрів УРСР від 22 вересня 1990 р. «Про заходи щодо створення і розвитку ма-лих підприємств» в редакції від 19 жовтня 1991 р. (ЗП УРСР.— 1991.-№і._Ст.1; №11.-Ст.114).

Як зазначено в статті 28 Закону «Про підприємства в Ук-раїні», держава стимулює розвиток малих підприємств Ук-раїни, надає пільги при оподаткуванні, одержанні держав-них кредитів, створює фонди сприяння розвитку малих підприємств та інше.

Установчими документами сімейного підприємства називається ком-плект документів, встановленої законом форми, згідно з якими підприємство виникає і діє як суб'єкт права. З точки зору правової природи, установчі документи є локальними нормативними актами, тобто актами, які набувають юри-дичної сили внаслідок затвердження їх одним або кількома засновниками підприємства.

Форму і зміст установчих документів визначають залежно від видів підприємств загальні закони про підприємства та закони про окремі види підприємств.

Стаття 8 Закону «Про підприємництво» дає перелік актів, які відносяться до установчих документів. По-перше, це рішення одного або кількох власників або уповноваженого ним (ними) органу про створення підприємства. Якщо влас-ників чи органів два і більше, таким рішенням визначено установчий договір. По-друге, це статут підприємства.

Стаття 9 Закону «Про підприємства в Україні» визначає перелік обов'язкових відомостей, які необхідно включати до статуту підприємства як одного з його основних установчих актів.

Зміст установчих документів (статутів, установчих дого-ворів) господарських товариств регулюється статтями 4,37,51,65,67 і 76 Закону «Про господарські товариства». Ці статті визначають переліки основних даних, що підлягають включенню до установчих документів товариств окремих видів.

При розробці проектів установчих документів підприємств необхідно керуватись також типовими нормативними акта-ми. Щодо підприємств окремих видів законодавець застосовує типові форми установчих документів. Діють, зокрема, статути: Типовий статут державного підприємства, Типо-вий статут відкритого акціонерного товариства, Статут зак-ритого акціонерного товариства, Статут товариства з обме-женою відповідальністю, Статут орендного підприємства. Крім того, фондом державного майна України затверджено установчі договори: про створення товариства з обмеженою відповідальністю, про створення закритого акціонерного товариства та зразковий договір оренди.

Установчі документи повинні містити обов'язкові дані про підприємство, без яких вони вважаються такими, що не відповідають вимогам законодавства. Це такі дані:—

найменування (завод, фабрика, майстерня тощо) і вид підприємства;—

зазначення власника (склад засновників, учасників) та місцезнаходження підприємства;—

предмет і цілі діяльності підприємства;—

юридичний статус підприємства. Це статті про юридич-ну особу підприємства, про його майно, про самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, про фірмову марку та товарний знак, про печатку з найме-нуванням підприємства. Якщо підприємство має право ви-пускати цінні папери, то таке право теж відноситься до юри-дичного статусу підприємства; (Затверджений Мінекономіки, Мінфіном, Мінпраці та ФДМУ

травня 1993 р.// Підприємництво і ринок України.—1993.—№7.—Ст. 134-136. Затверджений Мінекономіки, ФДМУ, Мінюстом 31 серпня 1993р.// Державний інформаційний бюлетень про приватизацію.—1993.—№11.-Ст.28-39. Затверджений ФДМУ 12 лютого 1993 р.// Там же.—№3.—Ст. 46-"Затверджений ФДМУ 12 лютого 1993 р. //Там же.— Ст. 46- 54. Затверджений ФДМУ 16 жовтня 1992 р.// Там же.—1992.—№3/б Затверджений ФДМУ 12 лютого 1993 р.// Там же.— №3.—Ст. 31. Стверджений ФДМУ 12 лютого 1993 р./ /Там же.—№3.—Ст. 43. Затверджений ФДМУ 16 жовтня 1992 р.// Там же.-1992.-№3/4.-Ст.] 2-15)—

про склад майна підприємства: перелік фондів (основні, оборотні, інше майно, статутний фонд, резервний фонд, страховий фонд, інші фонди); порядок утворення майна;

порядок розподілу прибутків та покриття витрат; порядок випуску акцій (щодо акціонерного товариства). Якщо підприємство не є власником майна, включається стаття про те, що майно закріплене за ним на праві повного госпо-дарського відання;—

про перелік органів управління підприємства, порядок їх формування, компетенцію;—

про контрольні органи — спостережну раду, ревізійну комісію;—

про порядок припинення діяльності підприємства:

підстави, орган, що приймає рішення про припинення; по-рядок створення і роботи ліквідаційної комісії; умови роз-рахунків з бюджетом і кредиторами; розподіл майна, що за-лишилося.

В установчих документах господарських товариств окре-мими статтями визначається порядок внесення змінено ста-туту (вищим органом, за рішенням 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах).

Крім обов'язкових, до установчих документів можуть вклю-чатися альтернативні положення, які не повинні суперечи-ти законодавству України. Це положення, пов'язанні з особ-ливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, засновані на членстві (колективні підприємства, кооперати-ви), про раду підприємства (порядок її створення, склад, компетенцію), про інші органи, які реалізують повноважен-ня трудового колективу (раду трудового колективу, проф-спілковий комітет).

Управління сімейним підприємством може здійснюватися згідно порядком і умовами, визначеними в установчих документах підприємствах. Орган управління – колективний або індивідуальний, що залежить від угоди членів сім’ї - засновників даного підприємства, зазначеної в установчих документах.

Уповноважені органи, які можуть бути засновниками