Виробничий план. Цей розділ БП готується тільки тими підприємцями, які будуть займатися виробництвом. Головне завдання – довести потенційним інвесторам, що підприємець здатний реально виробити необхідну кількість якісної продукції у необхідні строки. Наводяться відомості про виробничий процес на підриємстві: організація системи випуску продукції,здійснення контролю над вироничими процесами, розміщення обладнання. Доцільно також дати інформацію про існуючі та перспективні канали постачання сировини, матеріалів на підприємство, перелік постачальників. Крім того звернути увгу на наявність основних машин і обладнання, строк їхньої служби, додаткову потребу.

Організаційний план. У цьму розділі наводиться інформація про організаційну структуру підприємства, забезпеченість робочою силою, склад кадрів, кваліфікацію. Вказуються системи оплати праці і порядок преміювання, пропозиції щодо зміни форм оплати праці. Ознайомившисьз організаційним планом, потенційний інвестор може отримати уявлення про те, хто буде здійснювати управління підприємствомі як складатимуться відносини між управлінською ланкою з виробничим і збутовим персоналом.

Фінансовий план. У цьму розділі БП звертається увага на величину неоюхідних грошових коштів для здійснення даного проекту. Крім того, зазначається строк повернення позичкових коштів, строк окупності вкладень. Розрахунок строку окупності визначають за формулою: С=К/П, де С- строк окупності вкладень у підприємницьку справу(роки); К-сума грошових коштів та вартість майна, вкладених підприємцем у бізнес (капіталовкладення); П- величина річного прибутку.

У цьому розділі БП необхідно також подати: прогноз обсягів реалізації товарів; прогноз прибутку; прогнозний баланс активів і пасивів в узагальненому вигляді; рух грошових коштів у плановому періоді; аналіз беззбитковості. Аналіз беззбитковості зводиться до визначення точки беззбитковості – такого стану, коли різниця між усіма доходами і витратами дорівнює нулю. Розрахунок точки беззбитковості проводитьсяя так:

Тк= Вп / Ц-Вз , де Тк- кількість вироблених товарів, при якій буде досягнута беззбитковість виробництва (точка беззбитковості), одиниць; Вп – умовно-постійнівитрати за певний період, грн;

Ц – ціна одиниці товару, грн;

Вз умовно-змінні витрати, необхідні для виготовлення одиниці товару,грн

До складу умовно-постійних витрат відносяться: витрати на заробітну плату штатного персоналу, оренда, реклама, комунальні послуги, виплати на оплату кредиту і відсотків та ін.

До складу умовно-змінних витрат входять: витрати на сировину і матеріали, напівфабрикати, витрати на електроенергію, заробітна плата робітників, безпосередньо зайнятих у виробничому процесі.

Оцінка ризику та страхування. Одним з найбільш поширених методів визначення оцінки ризику є експертний, який базується на основі таких етапів.

Складання вичерпного переліку ризиків.

Визначення пріоритету кожного ризику за його значущістю.

Об”єднання в групи ризиків з однаковими пріоритетами. Кожній групі, починаючи з першої, дається номер у порядку зменшення пріоритету ризику.

Визначення питомої ваги і кожного окремого ризику шляхом виконання таких процедур:

а) визначається питома вага ризиків з мінімальним пріоритетом за формулою: 2

W j=m= m* (f+1)

j- номер групи пріоритетів ризиків, j = 1,2,3,... m;

m – кількість груп пріоритетів;

f – відношення пріоритету першої групи до пріоритету останньої групи.

б) розраховується питома вага і – го ризику j групи– (Wij) за формулою

Wij=Wj / nj

nj - кількість ризиків j-ої групи;

Wij > 0. EWij = 1

Якщо пріоритети простих ризиків не встановлюються, то всі вони мають рівну вагу:

Wij = 1/N,

де N – загальна кількість простих ризиків.

Визначається середня оцінка ймовірності настання ризиків. Для розрахунку цього показника використовуються експертні оцінки. Оцінки експертів підлягають аналізу, який виконується за такими правилами:

1) max | Ai – Bi | <-- 50, i = 1,2,...N

2) N Ai - Bi < 25,

N --

Ai Bi - оцінка кожної і-ої пари експертів.

Проводиться розрахунок очікуваної величини ризику за формулою:

Rcp i = Wi * Vcp,

де Ri – величина і-го ризику, у балах;

Wi – питома вага і-го ризику

Vcpi - середня оцінка імовірності і – го ризику, у балах.

Загроза виникнення ризиків і можливих витрат може бути від кокурентів, власних помилок в області маркетингу і виробничої політики, неправильного підбору керівних кадрів. Небезпечним може бути також технічний прогрес, який спроможний забезпечити швидке старіння існуючого продукту з появою принципово нових товарів та їхніх модифікацій. Таким чином, щоб зменшити ризик, потрібні організаційні заходи профілактики ризикових випадків, а при необхідності – програма страхування.

Список використаної літератури

Базилюк А.В., Коваленко С.О. Тіньова економіка в Україні / Науково-дослідний ін-т Мінекономіки України. — К., 1998. — 205 с.

Ватаманюк З., Панчишин С., Бандера В., Буняк В., Ватаманюк О. Економіка України. Десять років реформ / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка / Зіновій Ватаманюк (ред.), Степан Панчишин (ред.). — Л.: ЛНУ ім. І.Франка, 2001. — 496 с.

Геєць В.М., Александрова В.П., Барановський О.І., Близнюк В.В., Богдан І.В. Економіка України: підсумки перетворень та перспективи зростання / Інститут економічного прогнозування НАН України / В.М. Геєць (ред.). — К.: Форт, 2000. — 422 с.

Заблоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. Економіка України: Національна економіка України: Підручник для студ. екон. спец. вузів / Національний банк України; Львівська комерційна академія. — Львів, 1997. — 579 с.

Злупко С.М. Економічна історія України: Метод. матеріали для викладачів і студ. ун- ту / Львівський держ. ун-т ім. І.Франка. — Львів, 1996. — 405 с.

Кісь Я.І., Педич В.П., Шокалюк О.І. Історія України: Курс лекцій (у запитаннях і відповідях) / Інститут менеджменту та