Рентабельність продукції розраховується на всю продану продукцію і за окремими її видами [12, 187]: |

Рпр = Втп : Спп Ч 100, | (1.1)

де Рпр – рентабельність продукції;

Втп – валовий, прибуток, отриманий від продажу продукції;

Спп – собівартість проданої продукції. |

Рв = Вп : Св Ч 100, | (1.2)

де Ре – рентабельність виробу;

Вп – валовий прибуток, передбачений у ціні виробу;

Св – собівартість виробу.

Рентабельність (дохідність) продажу продукції розраховують за формулою: |

Рп = Втп : Гн Ч 100, | (1.3)

де Гн – обсяг грошових надходжень від продажу продукції.

Показник рентабельності продажу характеризує ефективність поточних затрат підприємства і дохідність від проданої продукції.

Рентабельність основного капіталу (немобільних активів) та обігового капіталу (мобільних активів) розраховують таким чином [12, 187]: |

Рок = Пч : Вна Ч 100, Ркп = Пч : (Вна + Вма) Ч 100, | (1.4)

де Рок – рентабельність основного капіталу;

Ркп – рентабельність капіталу підприємства;

Пч – чистий прибуток;

Вна – вартість немобільних активів (основних засобів, нематеріальних і фінансових активів).

Вма – вартість мобільних активів (обігового капіталу).

Показник рентабельності активів показує дохідність всього капіталу та інвестицій у підприємство.

Загальним показником, що характеризує фінансовий результат від діяльності підприємства за будь-який період, є прибуток від звичайної діяльності і від надзвичайної діяльності.

Прибуток від продажу товарної продукції (операційний прибуток) можна визначати різними методами, але найбільш уживаним є метод прямого рахунку.

1.3. Формування прибутку підприємства

Протягом тривалого часу загальна сума отриманого підприємством прибутку визначалась як балансовий прибуток. Найбільш повне визначення балансового прибутку було дано в статистичному щорічнику України за 1996 рік. "Балансовий прибуток – загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отримана як на території України, так і за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій" [28, 66].

З проведенням реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні з 2000 р. відповідно до міжнародних стандартів відбуваються зміни в методиці визначення прибутку підприємств. На рис. 1.1 показано схему формування прибутку підприємства з урахуванням змін у бухгалтерському обліку та звітності.

Облік і визначення фінансових результатів – прибутку (збитку) здійснюється за такими видами діяльності підприємства: звичайна діяльність, у тому числі операційна, та інша звичайна діяльність; діяльність, пов'язана з виникненням надзвичайних подій. У свою чергу, операційна діяльність поділяється на основну та іншу операційну діяльність.

Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою частиною виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

Рис. 1.. Структурно-логічна схема формування прибутку підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні [28, 71]

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) – за датою фактичного виконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.

Однак незалежно від визначення моменту реалізації в законодавчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізації продукції має місце тільки за умови, коли така відбувається насправді, тобто коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника.

Визначення моменту реалізації за датою відвантаження товарів і встановлення податкових зобов'язань підприємств згідно з цією датою може призводити до використання оборотних коштів підприємств на сплату податків, погіршання їхнього фінансового стану.

На рис. 1.2 наведено структурно-логічну схему формування прибутку від реалізації продукції, а також названо основні показники, що впливають на прибуток від реалізації.

Рис. 1.. Структурно-логічна схема формування прибутку від реалізації продукції [28, 71]

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох осно-вних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації продукції, а й на її собівартість, оскільки змінюються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництва продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).

Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на прибуток від реалізації справляє розмір прибутку, що включається в ціну виробів. За умов формування ринкової економіки державного регулювання рентабельності продукції, як правило, уже нема. Отже, створюється можливість збільшення прибутку підприємства за рахунок збільшення частки прибутку в ціні окремих виробів. Цьому сприяє брак належної конкуренції, монопольне становище деяких підприємств у виробництві та реалізації багатьох видів продукції.

Отже, можна зробити висновок, що можливості підприємств впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність, є досить суттєвими.

Розглянемо вплив на формування прибутку собівартості продукції (робіт, послуг). Собівартість є узагальнюючим, якісним показником діяльності