Рентабельність активів | = | Чистий прибуток(Ф. № 2, к. 220)

Середня вартість активів (Ф. № 1, (к 280 п + 280 к : 2))

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів у дане підприємство.

Рентабельність власного капіталу | = | Чистий прибуток (Ф. № 2, к. 220)

Середня вартість капіталу (Ф. № 1, ( к 380 п + 380 к : 2)

Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) і характеризує ефективність господарської діяльності підприємства.

Рентабельність діяльності | = | Чистий прибуток (Ф. № 2. к. 220)

Чистий дохід (Ф. № 2, к. 035 )

Коефіцієнт рентабельності продукції розраховується як відношення операційного прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) до витрат на її виробництво та збут і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності.

Рентабельність продукції | = | Операційний прибуток (Ф № 2, к. 100)

Виробнича собівартість + адміністративні витрати + витрати на збут (Ф. № 2, к. 280 + 060 + 070 + 080 + 090)

Наведемо розрахунки в таблиці 4.1.

Таблиця 4.

Основні фінансові показники діяльності Ківерцівського механічного заводу

№ п/п. | Назва показника | Період | Відхилення, +, –

початок періоду | кінець періоду

1 | 2 | 3 | 4 | 5

1. | Терміновий коефіцієнт ліквідності | 0,82 | 0,073– | 0,75

2. | Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,82 | 0,073– | 0,75

3 | Чистий обіговий капітал | 310– | –

4 | Коефіцієнт платоспроможності | 0,75––

5 | Коефіцієнт фінансування | 0,19– | –

6 | Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами | 0,34– | –

7 | Коефіцієнт маневреності власного капіталу | 0,099– | –

8 | Коефіцієнт обіговості активів | 0,12 | 1,05 | + 0,93

9 | Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості | 3,15 | 6,31 | + 3,16

10 | Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості | 0,87 | 1,34 | + 0,47

11 | Коефіцієнт обіговості матеріальних запасів | 0,25 | 0,09– | 0,16

12 | Коефіцієнт обіговості основних засобів (фондовіддача) | 0,96 | 1,65 | + 0,69

13 | Рентабельність активів–––

14 | Рентабельність власного капіталу–––

15 | Рентабельність діяльності–––

16 | Рентабельність продукції–––

За результатами розрахунків можна сказати наступне:

1. Показники підприємства на кінець періоду погіршилися.

2. Підприємство є нерентабельним, оскільки наявний збиток як на початку, так і в кінці звітного періоду, тому розрахувати показники рентабельності неможливо.

3. Показники діяльності підприємства на кінець періоду (крім показників ліквідності), відсутні, оскільки результати діяльності підприємства від’ємні.

4. Показник термінової ліквідності та абсолютної ліквідності для підприємства однаковий.

5. Показники ділової активності за досліджуваний період значно покращились

Висновки

Отже, прибуток – це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

На рівні підприємства прибутком вважається частина чистого доходу, що обраховується як різниця між чистим доходом, отриманим від продажу продукції (активів), обчисленої за відпускними цінами виробника без податку на додану вартість і акцизного збору, та витратами на її виробництво і реалізацію (залишковою вартістю активів).

Облік і визначення фінансових результатів – прибутку (збитку) здійснюється за такими видами діяльності підприємства: звичайна діяльність, у тому числі операційна, та інша звичайна діяльність; діяльність, пов'язана з виникненням надзвичайних подій. У свою чергу, операційна діяльність поділяється на основну та іншу операційну діяльність.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і піддягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.

Західний дослідник А. Чендлер (США) вважає, що "стратегія – це визна-чення основних довгострокових цілей і завдань підприємства, прийняття курсу дій і розподіл ресурсів, необхідних для виконання поставлених цілей".

Американські економісти Р. Кларк, В. Вільсон, Р. Дейнс, С. Надо дають визначення фінансової стратегії в широкому плані й пов'язують її з фінансовою політикою і плануванням. Фінансова стратегія малює картину розвитку корпорації в майбутньому. Стратегія – це мрія або передбачення. Вона показує, якою корпорація може бути в майбутньому більшою мірою, ніж як цього досягти. За визначенням учених, фінансова стратегія – це основа для вибору, альтернативи, що зумовлює природу і напрям організації фінансових відносин. Корпорація проводить також свою фінансову політику, відмінність якої від стратегії полягає в тому, що вона базується на детальних, конкретизованих фінансових даних.

На відміну від стратегії, яка визначає розвиток фінансів корпорації на тривалу перспективу, оперативні плани складаються на певний період часу. У практиці американських корпорацій прийнятий п'ятирічний період. Складання і виконання "п'ятирічок" є звичайною справою великих американських корпорацій. Найдетальніше плануються ресурси та їхнє використання на перший рік п'ятирічного плану. Необхідно зазначити, що п'ятирічні плани відповідають цілям фінансової стратегії. Досягнення стратегічних цілей здійснюється поетапно